КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4134/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"06" листопада 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Борисенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Альтера»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а :
ТОВ «СВ Альтера»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.03.2012року № 0000242203.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Декстерс» (код ЄДРПОУ 36630014) було укладено договір №29/09 від 29.09.2009 року, який підписано зі сторони ПП «Декстерс» - директором ОСОБА_2
На виконання умов взаєморозрахунків, ПП «Декстерс» відвантажено електротехнічні товари, на що виписано податкові накладні, та враховано позивачем по зазначеним операціям до складу податкового кредиту, по податковим накладним, виписаним ПП «Декстерс» на загальну суму ПДВ 608937,31 грн.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Декстерс» від 15.09.2009 року №100244996, видано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 366300126582, анульовано 25.10.2011, однак на час взаємовідносин з позивачем чинне.
Крім того, позивачем було придбано у ТОВ «Лебарон» електротехнічну продукцію, на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Лебарон» (код за ЄДРПОУ 36125016) укладено договору №02/09 від 02.09.2009 року, який підписано зі сторони ТОВ «Лебарон»- директором ОСОБА_3
На виконання умов взаєморозрахунків ТОВ «Лебарон» відвантажено електротехнічні товари, на що виписано накладні та податкові накладні, за якими позивачем враховано до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ «Лебарон» на загальну суму ПДВ 1329330,33 грн.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Лебарон» від 21.08.2010 № 100139014, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 361250126595, анульовано 21.08.2010 року, однак чинне на час спірних правовідносин.
Також позивач придбавав у ТОВ «Кондоре» (код за ЄДРПОУ 36469719) електротехнічну продукцію, без укладання договорів, на підставі первинних документів, податкових накладних, рахунків, які виписував директор ТОВ «Кондоре»ОСОБА_4
По вказаним операціям позивачем та на підставі первинних документів позивач врахував до складу податкового кредиту, податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 727018,5 грн.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Кондоре» від 30.06.2009 року №100233226, видано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 364697126599, анульовано 29.10.2010 року, однак чинне на час спірних правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проводив облік доходів та витрат на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З огляду на викладене судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Крім того, апеляційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.
Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно контрагентів позивача за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори поставки укладені з ПП «Декстерс», ТОВ «Лебарон»та ТОВ «Кондоре»до теперішнього часу у судовому порядку не визнані недійсними.
Слід відмітити, що ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності»здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, … (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Тому ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби має право звернутися до суду з метою визнання правочину недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2 , 41 , 160 , 196 , 197 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2012 |
Оприлюднено | 14.11.2012 |
Номер документу | 27422957 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горбань Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні