Постанова

від 30.10.2012 по справі 2а/0570/11828/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11828/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представника позивача Гукасяна А.Ю.,

представника відповідача Моісеєнко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000532342 від 18.05.2012 року та № 0000542342 від 18.05.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Маріупольське дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Облпаливо», звернувся до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВВП Луганськ-Контракт» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та складання акту перевірки від 24.04.2012 року №414/22-5/30735909, визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000532342 від 18.05.2012 року з податку на додану вартість у сумі 10552,00 грн. та № 0000542342 від 18.05.2012 року з податку на прибуток у сумі 13190,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, відповідачем складено акт № 414/22-5/30735909 від 24.04.2012 року. На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення.

Позивач вважає, що дії щодо проведення відповідачем позапланової перевірки та складання акту перевірки від 24.04.2012 року є незаконними.

Також позивач вказує на те, що визнання податковим органом договору від 30.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ПП «ВВП Луганськ-Контракт», фіктивним суперечить всім документам господарської операції, складеними не тільки сторонами договору, але й державною установою ДП «Укрзалізниця».

На підставі вищезазначеного позивач просив визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ВВП Луганськ-Контракт» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та складання акту перевірки від 24.04.2012 року №414/22-5/30735909, та визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0000532342 від 18.05.2012 року з податку на додану вартість у сумі 10552,00 грн. та № 0000542342 від 18.05.2012 року з податку на прибуток у сумі 13190,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що усі операції купівлі - продажу, здійснені ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» в січні 2010 року, визнано вироком Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року по справі № 1-291/2011 фіктивними з січня 2010 року. Тобто усі господарські операції, здійснені між позивачем та ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» з січня 2010 року - є фіктивними. Виходячи зі змісту вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року по справі № 1-291/2011 у підприємства ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, не підтверджується формування податкового кредиту та валових витрат у позивача за операціями, пов'язаними із придбанням товарів у ПП «ВВП-Луганськ-Контракт».

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 16 лютого 2000 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 30735909 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 283735 серія А00.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що у період з 10.04.2012 року по 16.04.2012 року відповідачем здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №414/22-5/30735909 від 24.04.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Маріупольського дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ВВП Луганськ-Контракт» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем: п.5.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток всього у сумі 10552,00 грн., у тому числі по періодам: за 1 квартал 2010 року у сумі 10552,00 грн., за 1 півріччя 2010 року у сумі 10552,00 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 10552,00 грн., за 2010 рік у сумі 10552,00 грн.; п.3.1 ст. 3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість у сумі 8442,00 грн. у січні 2010 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення: №0000532342 від 18.05.2012 року, яким був нарахований податок на додану вартість в сумі 10552,00 грн., в тому числі за основним платежем 8442,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2110,00 грн. та № 0000542342 від 18.05.2012 року, яким був нарахований податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 13190,00 грн., в тому числі за основним платежем 10552,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2638,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 25 грудня 2009 року між ПП «ВВП Луганськ-Контракт», яке є покупцем та Маріупольським дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Облпаливо», який є продавцем укладено договір №25/09 від 25.12.2009 року, предметом якого є наступне: продавець зобов'язується продати (передати у власність), а покупець купити (прийняти та оплатити) товар у кількості та за цінами, які вказані у видаткових та податкових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Згідно п.2.1 розділу 2 вищевказаного договору ціна на товар, який продається за даним договором, вказується у видаткових накладних до даного договору.

На підтвердження факту отримання товару у ПП «ВВП Луганськ-Контракт» на підставі вищезазначеного договору позивачем надані наступні документи: видаткова накладна № ВП-270101 від 27.01.2010 року на загальну суму 50651,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 8441,83 грн., рахунок - фактура № ВП-0127 від 27.01.2010 року на загальну суму 50651,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 8441,83 грн., акт приймання - передання вугільної продукції від 27.01.2010 року, податкова накладна № 3012 від 30.12.2009 року на загальну суму 54252,60 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 9042,10 грн., податкова накладна № 270101 від 27.01.2010 року на загальну суму 50651,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 8441,83 грн., накладна № 51409577.

Факт сплати позивачем за отриманий товар підтверджується наступними платіжними дорученнями: платіжне доручення № 189 від 12.07.2010 року на суму 18651,00 грн., платіжне доручення № 42 від 08.02.2010 року на суму 20252,60 грн., платіжне доручення № 69 від 05.03.2010 року на суму 12000,00 грн.

Факт подальшої реалізації товару (вугілля марки Г 13-100 у кількості 65,9 т.), отриманого позивачем від ПП «ВВП-Луганськ-Контракт», підтверджується наступними документами:

1) ЦБ закладів культури, ДК ім. Т.Каци у кількості 17,089 т.: рахунок № 39 від 02.03.2010 року, накладна № 31 від 02.03.2010 року, акт виконаних робіт № 35 від 02.03.2010 року, довіреність серії ААА № 913314 від 02.03.2010 року, податкова накладна № 10 від 02.03.2010 року на суму 15932,63 грн.;

2) Ялтинська поселкова рада у кількості 11,0 т.: рахунок № 55 від 07.04.2010 року, накладна № 43 від 07.04.2010 року, акт виконаних робіт № 49 від 07.04.2010 року, довіреність серії ЯПТ № 550145 від 07.04.2010 року, податкова накладна № 3 від 07.04.2010 року на суму 10288,50 грн.;

3) Ялтинська поселкова рада у кількості 6,0 т.: рахунок № 56 від 08.04.2010 року, накладна № 46 від 08.04.2010 року, акт виконаних робіт № 52 від 08.04.2010 року, довіреність серії ЯПТ № 550145 від 07.04.2010 року, податкова накладна № 4 від 08.04.2010 року на суму 5758,50 грн.;

4) АОЗТ СУ № 112 «Стальконструкція» у кількості 1,0 т.: накладна № 49 від 22.04.2010 року;

5) КП Маріупольське трамвайно - тролейбусне управління у кількості 1,0 т.: рахунок № 83 від 27.07.2010 року, накладна № 71 від 30.07.2010 року, акт виконаних робіт № 83 від 30.07.2010 року, довіреність № 405 від 30.07.2010 року, податкова накладна № 12 від 27.07.2010 року на суму 906,00 грн.;

6) СПД ОСОБА_3 у кількості 2,6 т.: накладна № 1087 від 15.09.2010 року;

7) Ялтинська поселкова рада у кількості 12,0 т.: рахунок № 122 від 15.10.2010 року, накладна № 122 від 15.10.2010 року, акт виконаних робіт № 122 від 15.10.2010 року, довіреність серії ААВ № 083454 від 14.10.2010 року;

8) Ялтинська поселкова рада у кількості 11,0 т.: рахунок № 131 від 15.10.2010 року, накладна № 131 від 15.10.2010 року, акт виконаних робіт № 131 від 15.10.2010 року, довіреність серії ААВ № 083454 від 15.10.2010 року, податкова накладна № 42 від 25.10.2010 року на суму 21483,00 грн.;

9) ТОВ «Промстрой» у кількості 5,111 т.: рахунок № 166 від 02.12.2010 року, накладна № 166 від 06.12.2010 року, акт виконаних робіт № 166 від 06.12.2010 року, довіреність № С-0124 від 02.12.2010 року, податкова накладна № 60 від 02.12.2010 року на суму 4630,57 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закон України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.5.1, пп.7.5.2, пп.7.5.4 п. 7.5 вищезазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Предметом доказування в цій справі щодо правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, якими нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, застосовані штрафні санкції на загальну суму 47487,00 грн. є доведення обставин фактичного виконання позивачем договору, укладеного із ПП «ВВП Луганськ-Контракт», а також доведення порушення позивачем приписів п.5.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3.1 ст. 3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з договору купівлі - продажу, сторони домовилися про всі істотні для них умови договору та проводили розрахунки з урахуванням зазначених умов.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на момент здійснення спірних операцій, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону №334 передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що валові витрати можуть бути підтверджені документом, який засвідчує фактичне отримання товару (послуг). Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем податкових накладних від контрагента, факт придбання товарів підтверджений відповідними накладними, рахунками на оплату, актами приймання-передачі.

Зазначене спростовує твердження відповідача про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, порушення вищевказаних нормативних актів, а саме, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», якими чітко передбачені випадки виникнення права податника податку на віднесення витрат до валових витрат підприємства, визначення податкового кредиту та від'ємного значення по податках. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що перевірка проводилась у зв'язку із надходженням до відповідача вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року по справі № 10291/2011 року по ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» та у зв'язку з тим, що усі операції купівлі - продажу, здійснені ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» в січні 2010 року визнано вищевказаним вироком фіктивними з січня 2010 року, тому усі господарські операції, здійснені між позивачем та ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» з січня 2010 року теж є фіктивними, з огляду на наступне.

Підсумовуючи викладені у вищезазначеному вироку обставини справи, Брянківський районний суд Луганської області визнає винним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєні злочинів, передбачених ст. 28, ч.3 ст. 205, ч.2 ст. 396 Кримінального кодексу України. При цьому, стосовно директора ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» кримінальної справи порушено не було та відповідно до кримінальної відповідальності він не притягувався судом у зв'язку з відсутністю в його діях порушень закону. Отже, вирок Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року по справі № 10291/2011 року не може бути підставою для визнання фіктивним договору купівлі - продажу, укладеному між позивачем та ПП «ВВП-Луганськ-Контракт».

Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Досліджена в судовому засіданні первинна документація позивача підтверджує сплату ним суми податку на додану вартість при оплаті за продукцію, яка постачалась його контрагентом за вищевказаним договором.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000532342 від 18.05.2012 року та № 0000542342 від 18.05.2012 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Маріупольського дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ВВП Луганськ-Контракт» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та складання вищезазначеного акту, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено вищевказану перевірку на підставі наказу начальника Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби № 263 від 10.04.2012 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Маріупольського дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ВВП Луганськ-Контракт». Правомірність винесення податковим органом зазначеного наказу позивачем не оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, за вищезазначеним висновком суду, позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити за доказовою необґрунтованістю.

З урахуванням ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольського дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000532342 від 18.05.2012 року та № 0000542342 від 18.05.2012 року. - задовольнити частково.

Визнати недійними податкові повідомлення-рішення № 0000532342 від 18.05.2012 року та № 0000542342 від 18.05.2012 року.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Маріупольського дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Облпаливо» судовий збір в сумі 118,71 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30.10.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 02.11.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.