Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а-4096/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року Справа № 2а-4096/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби до про Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь»про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 1189 грн. 95 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

У судове засідання, призначене на 27 вересня 2012 року, представники сторін не з`явились. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме: 07312, Київська область, Вишгородський район, с. Рудня -Димерська, вул. Леніна.

До суду повернувся конверт, направлений на адресу відповідача, із відміткою підприємства зв'язку про відсутність Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь»за зазначеною адресою (а.с. 25).

Згідно з частиною восьмою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Цією ж статтею передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Промінь»(ідентифікаційний код 00857367, місцезнаходження: 07312, Київська область, Вишгородський район, с. Рудня -Димерська, вул. Леніна) зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 28.04.2000, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 0249 (копії свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с. 7) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 5).

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, про що свідчать відомості, наведені у довідці позивача від 02.10.2000 № 6727 (а.с. 8).

Судом встановлено, що у грудні 2011 року посадовою особою податкового органу на підставі статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки складено акт від 12.12.2011 № 2862/15-116/00857367/295, в якому зафіксовано порушення Приватним сільськогосподарським підприємством «Промінь»вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасному поданні податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за II квартал та II-III квартали 2011 року.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення -рішення від 15.12.2011 № 0006401501 та № 0006411501, якими відповідно до приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток підприємств у загальному розмірі 1190 грн. 00 коп.

Вказані рішення отримані відповідачем 15.12.2011, що підтверджується підписом його представника на корінцях рішень (а.с. 13,14).

Судом встановлено, що заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій, визначену у податковому повідомленні -рішенні від 15.12.2011 № 0006401501, сплачено відповідачем частково за рахунок переплати, а саме: у сумі 0 грн. 05 коп.

Враховуючи вимоги пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 26.12.2011 № 1128 на суму 1189 грн. 95 коп.(а.с. 16).

Надіслане позивачем на адресу відповідача рекомендоване поштове відправлення із податковою вимогою від 26.12.2011 № 1128 повернулось до податкового органу із відміткою відділення поштового зв`язку від 19.01.2012 (а.с. 17) про відсутність Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» за зазначеною адресою.

Податковий обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 1189 грн. 95 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків та є обов'язковим до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал.

При цьому, відповідно до приписів пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»цього Кодексу, платники податку на прибуток підприємств у 2011 році складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до пункту 49.19 статті 49 цього Кодексу, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як вже зазначалося судом вище, під час проведення камеральної перевірки, результати якої оформлено актом від 12.12.2011 № 2862/15-116/00857367/295, податковим органом виявлено, що податкові декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал та II-III квартали 2011 року подано відповідачем після закінчення передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України строку їх подання.

Статтею 47 Податкового кодексу України встановлено, що юридичні особи, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, несуть відповідальність за неподання документів податкової звітності та порушення строків їх подання контролюючим органам.

Так, згідно з приписами пункту 120.1 статті 120 цього Кодексу, у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), до таких осіб застосовується штраф в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені вище обставини та зважаючи на те, що чинне податкове законодавство України ґрунтується на принципах невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, суд дійшов висновку, що притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій шляхом винесення податкових повідомлень -рішень від 15.12.2011 № 0006401501 та № 0006411501, є цілком обґрунтованим.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України).

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові повідомлення -рішення від 15.12.2011 № 0006401501, 15.12.2011 № 0006411501 та податкову вимогу від 26.12.2011 № 1128, податковий борг є узгодженим.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 1189 грн. 95 коп.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, обліковими картками (зворотній бік) з податку на прибуток підприємств (а.с. 32-34) та довідкою -розрахунком податкового органу (а.с. 10).

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до бюджету у розмірі 1189 грн. 95 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.