Ухвала

від 31.10.2012 по справі к-29409/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2012 р. м. Київ К-29409/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року

у справі № 2-а-10395/09

за позовом Державної податкової інспекції у місті Полтаві

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавські регіональні перспективи господарювання»,

2. ОСОБА_1

третя особа -Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців при Виконавчому комітеті Полтавської міської ради

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації товариства, припинення юридичної особи та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у місті Полтаві (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавські регіональні перспективи господарювання»(далі -відповідач-1), ОСОБА_1 (далі -відповідач-2) про визнання недійсним запису про проведення державної перереєстрації ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; припинення юридичної особи ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання», код ЄДРПОУ 35295393; зобов'язання Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи з моменту перереєстрації (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 26 жовтня 2009 року за вих. № 12255/9/10-228).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року позов задоволено частково. Припинено юридичну особу -ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання»(36000, м. Полтава, вул. Примакова, 12а, кв. 66, ідентифікаційний код 35295393. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

06 серпня 2007 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання», місцезнаходження -36034, м. Полтава, вул. Примакова, буд 12а, кв. 66, код 35306923, про що зроблено запис за № 15881020000006897.

07 серпня 2007 року ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання»було взято на податковий облік у ДПІ у м. Полтаві.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання» не звітує до податкового органу з моменту реєстрації.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним запису про проведення державної перереєстрації ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з такими позовними вимогами із наведених підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

При цьому зі змісту Прикінцевих положень розділу VIII цього ж Закону »(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відтак положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в України»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 1 частини 2 статті 110 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на підставу позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію підприємства посилався на те, що: при створенні юридичної особи були порушені вимоги закону, які не можна усунути, а саме ТОВ «Полтавські регіональні перспективи господарювання»було зареєстроване ОСОБА_1 на прохання невідомої особи за винагороду без мети провадження підприємницької діяльності.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ДПІ у м. Полтаві не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з такими позовними вимогами та з наведених підстав.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Полтаві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна