Рішення

від 08.11.2012 по справі 3162-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2012Справа №5002-7/3162-2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" (вул. Осипова, 10, м. Одеса, Одеська область, 65125)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь" (вул. Бородіна, 12, м. Сімферополь, 95022)

про стягнення 6 000,00 грн.

Суддя І.І.Дворний

Представники від сторін:

від позивача - Надонян Е. В., довіреність №110712/01 від 11.07.12, предст.;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: 18 вересня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь", у якій просило стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 6000,00 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 530, 610, 612, 633, 693 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані невиконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки будівельних матеріалів, укладеним між сторонами в усній формі, в частині оплати за поставлений товар за фактом його надходження. Так, несплата відповідачем грошових коштів послугувала підставою для звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Через неявку представника відповідача у судове засідання, ухвалами суду від 16 жовтня 2012 року та 30 жовтня 2012 року розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 08 листопада 2012 року, з'явився представник позивача, який підтримав вимоги заявленого позову та наполягав на його задоволенні.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, явку свого представника у судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать пре те, що у 2011 році на умовах домовленостей між сторонами, товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" (як постачальником) товариству з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь" (як покупцю) здійснювалась поставка товарів.

В останнє, 03 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь", а товариство з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь" без зауважень та заперечень прийняло будівельні матеріали, а саме: рулонний матеріал бікроеласт ХКП 4,0, сланець сірий (10) у кількості 1250 кв.м. на суму 27 251,24 грн., про що свідчить належним чином оформлена накладна №С-ПД-00632/01 від 03 листопада 2011 року, а також печатка відповідача на накладній в графі «Отримав(ла)» (а.с 7). Вищезазначені будівельні матеріали були відвантажені на склад відповідача.

Позивач наполягає на тому, що на умовах домовленості відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар та сплатити його вартість, проте відповідачем отримані будівельні матеріали через більш ніж 9 місяців в повному обсязі не сплачені. Відповідач здійснював лише часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за особовим рахунком позивача (а.с. 51-64).

У зв'язку з неповною та несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару, на адресу останнього позивачем була направлена претензія №1 від (вих. №1412/01) щодо погашення 7000,00 грн. заборгованості за поставку будівельних матеріалів, направлення вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується копією поштової квитанції та описом вкладення (а.с. 10). У претензії зазначалось про те, що у разі невиконання заявлених вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" буде змушене звернутися до суду за захистом своїх порушених прав (а.с. 8).

Також, на адресу відповідача була направлена й претензія №2 від 28 грудня 2011 року (вих. №2812/29) з вимогою погашення боргу (а.с. 9). Направлення вказаної претензії на адресу відповідача також підтверджується копією поштової квитанції та описом вкладення (а.с. 10). Проте, заходи досудового врегулювання спору не призвели до повного погашення заборгованості відповідачем.

Остання оплата боргу за поставлений товар була здійснена відповідачем 28 грудня 2011 року на суму 1000,00 грн., про що свідчить виписка по особовому рахунку позивача (а.с. 63).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за отриманий товар у 2011 році складає 6000,00 грн. До моменту звернення позивача до суду з позовом, вказана сума боргу сплачена не була, докази зворотного на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надавались.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної оплати за поставлений товар і послугувало підставою для звернення позивача з позовними вимогами про стягнення їх у примусовому порядку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

Отже, між сторонами виникли правовідносини, що породили взаємні права та обов'язки. Так, позивач зобов'язався здійснити поставку товару відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити позивачу його вартість.

Із досліджених судом доказів слідує, що фактично між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, укладений між сторонами договір є різновидом договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (пункт 1 статті 656 Цивільного Кодексу України).

Так, товаром у виниклих правовідносинах виступає: рулонний матеріал бікроеласт ХКП 4,0, сланець сірий (10) у кількості 1250 кв.м. на суму 27 251,24 грн. (а.с. 7).

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, в порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, домовленостей між сторонами, відповідач не розрахувався у повному обсязі за поставлений товар, заборгувавши позивачу 6000,00 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду надано також не було, більш того, останній не скористався своїм правом подати письмові пояснення з спростуванням доводів позивача, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. За таких обставин, вказана сума боргу є підтвердженою у розмірі 6000,00 грн., саме така сума була заявлена позивачем до стягнення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за усним договором поставки в частині повної та своєчасної оплати, який останнім спростований не був, у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" до товариства з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08 листопада 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 12 листопада 2012 року.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "21 Вік Сімферополь" (вул. Бородіна, 12, м. Сімферополь, 95022, код. ЄДРПОУ 37132946) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Дім" (вул. Осипова, 10, м. Одеса, Одеська область, 65125, код. ЄДРПОУ 35116943) 6 000,00 грн. заборгованості та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний