Рішення

від 07.11.2012 по справі 5011-32/11729-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/11729-2012 07.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", смт. Коцюбинське

до відповідча Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс", м. Київ

про стягнення 9 501, 97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коптяєва А.Є. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 19.10.2012р. справу № 5011-32/11729-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс" про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в сумі 7 796, 40 грн., штрафу в сумі 1 285, 20 грн., пені в сумі 436, 60 грн. за Договором № 243 оренди нерухомого майна від 21.11.2011р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить:

· основний борг -7 796, 40 грн.;

· пеня -420, 37 грн.;

· неустойка -1 285, 20 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

· подання іншого (ще одного) позову;

· збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

· об'єднання позовних вимог;

· зміну предмета або підстав позову.

З огляду на викладене, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в зв'язку із перерахуванням її розміру відповідно до вимог ст. 232 ГК України. Вказана правова позиція визначена у пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 21.11.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс", далі Орендар, було укладено Договір № 243 оренди нерухомого майна, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1.) Орендодавець передає Орендарю в оренду офісне приміщення -10.7 кв. м., для розміщення персоналу орендаря, які розташовані за адресою: смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, далі Об'єкт оренди.

На виконання п. 5.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування Об'єкт оренди згідно акту приймання передачі від 21.11.2011р.

Розмір орендної плати визначений у п. 2.1. Договору і становить 685, 20 грн. за місяць разом з ПДВ, що узгоджується з Протоколом узгодження договірної ціни. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно з 5-го числа, але не пізніше 10-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця відповідно до виставлених рахунків, як це зазначено у п. п. 2.5. 2.6. Договору що кореспондується з обов'язком Орендаря, викладеним у п. 5.3 Договору.

Додатковою угодою від 27.01.2012р. до Договору сторони погодили, що місячний розмір орендної плати становить 1285, 20 грн. разом з ПДВ. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання.

Строк дії Договору встановлений у п. 11.1. а саме з 01.12.2011р. та 29.02.2012р. Сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору, про що уклали відповідний договір 21.12.2011р. Поряд з цим, сторонами визначено, що в тому разі, якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомить в письмовій формі іншу сторону про дійсний намір припинити його дію, то договір вважається пролонгованим на три місяці і на тих же умовах.

Як вбачається з матеріалів справи та фактичних відносин сторін, заяви, в розумінні п.11.1. Договору, жодною зі сторін не було надіслано на адресу контрагента, що дає підстави вважати що договір продовжив свою дію.

Листом № 1/223 від 04.05.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку в зв'язку з наявністю заборгованості останнього з орендної плати, що узгоджується з приписами п. 11.4. Договору.

Пунктом 10.1 Договору визначено обов'язок Орендаря повернути Об'єкт оренди в належному стані з урахуванням нормального зносу, в разі розірвання Договору, за актом приймання передачі, що узгоджується з домовленостями сторін, викладених у п. п. 8.5, 10.2, 10.3. Договору.

За час фактичного користування Об'єктом оренди після припинення дії Договору до передачі його Орендодавцю за актом приймання-передачі Орендар зобов'язаний внести плату за користування Об'єктом оренди в розмірі орендної плати (п. 10.3).

Втім, відповідачем зобов'язання за Договором не виконанні, орендні платежі не сплачені, у зв'язку з чим за ним утворилася загальна заборгованість на суму 7796, 40 грн. за період з грудня 2011р. по червень 2011р., яку позивач намагається стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасна сплата орендних платежів, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 420, 37 грн. за період прострочення грошових зобов'язань, а саме:

· з суми 685, 20 грн. за період з 11.12.2011р. по 08.07.2012р. нараховується пеня в сумі 104, 74 грн.;

· з суми 1285, 20 грн. за період з 11.02.2012р. по 10.08.2012р. нараховується пеня в сумі 315, 63 грн. Так, відповідно до п. 8.3. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день від суми простроченого платежу.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 351, 21 грн. за вказані вище періоди та з вказаних вище сум, а також три проценти річних в сумі 590, 86 грн., які нараховані так само.

Додатково, з посиланням на п. 8.5.Договору, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 1285, 20 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Відповідно до вимог ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною ст. 782 ЦК України, зазначено право наймодавця відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Одночасно, ч. 1 ст. 785 ЦК зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою вказаною статті передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спірний договір припинив свою дію на підставі листа позивача від № 1/223 від 04.05.2012р., який отриманий відповідачем, та останнім не вчинено жодних дій щодо повернення Орендодавцю спірного майна та підписання з ним акту приймання-передачі, що суперечить умовам Договору та приписам ст. 785 ЦК України, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 7 796, 40 грн. за період з грудня 2011р. по червень 2012р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 420, 37 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 1285, 20 грн., згідно п. 8.5.Договору, суд, з огляду на викладене, з урахуванням положень п. 10.3 Договору та приписів ст. ст. 782, 785 ЦК України, дійшов висновку про її правомірність, оскільки наявність чи відсутність акту приймання-передачі спірного майна не підтверджує факт відсутності орендних правовідносин між сторонами, що не може бути підставою для відмови в позові, як це зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 10.10.2006р. у справі № 10/403.

За такими обставинами позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс" про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в сумі 7 796, 40 грн., штрафу в сумі 1285, 20 грн., пені в сумі 420, 37 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 606, 75 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2012р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 638, 759, 782, 785 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 180, 181, 188, 194, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Сістемс", 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 59, код ЄДРПОУ 10028775129, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", 08298, смт. Коцюбинське Київьскої області, вул. Пономарьова, буд. 7, код ЄДРПОУ 00292729, заборгованість з орендної плати в сумі 7 796, 40 грн., пеню в сумі 420, 37 грн., орендну плату в сумі 1285, 20 грн., згідно п. 8.5. Договору, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 606, 75 грн., видавши наказ.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -09.11.12р.

Суддя Ю.О. Підченко