Рішення

від 12.12.2011 по справі 7/211(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.11 Справа№ 7/211(10)

за позовом прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави: Львівської міської ради в особі

позивача Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"

до відповідача ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2"

про стягнення

ціна позову: 37935,07грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від Прокурора - не з"явився;

Позивача - Кіндрат Б.Я.-представник (довіреність в матеріалах справи);

від Відповідача - не з"явився..

Суть спору:

Прокурор Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради в особі: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" про стягнення; ціна позову 37935,07грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/211(10) від 22.11.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10год. 15хв. 07.12.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалах господарського суду по даній справі від 07.12.2010р, 14.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.01.2011р. провадження у справі було зупинено до вирішення справи №10/313А по суті та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 29.11.2011р. на 09год 50хв.Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалі суду по даній справі від 29.11.2011р.

Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського процесуального кодексу України, які скеровані чи оголошені представникам Учасників (підтвердженням чого є в тому числі наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду спору представником Позивача було подано наступні документи: довіреності на право здійснення представництва, копію витягу з ЄДР, інформацію по об"єкту, копію акту про включення системи теплопостачання від 02.11.2007р.

Представник Відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Протягом розгляду справи представником Відповідача було подано наступні документи: довіреність на право здійснення, клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання в якому просить суд зобов"язати позивача надати ВАТ"Львівський домобудівний комбінат №2" копії усіх документів доданих до позовної заяви, клопотання про зупинення провадження у справі з додатками (копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі №10/313 А від 22.10.2007р., копія ухвали господарського суду Львівської області у справі №10/313А від 29.10.2010р., копії судової практики про зупинення провадження у аналогічних справах, копія довіреності на право представництва інтересів).

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Щодо стягнення 37935,07грн. основного боргу.

20.10.2002р. між Позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Покупець) укладено Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №3251/А (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Енергопостачальна організація бере на себе зобов"язання постачати Покупцеві теплову енергіюв гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов"язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2, 6.3 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Згідно п.10.1 Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до "01" жовтня 2003 року. Пунктом 10.4 Договору визначено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності письмових повідомлень однією із Сторін Договору про його припинення.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

В матеріалах справи наявний акт про включення системи теплопостачання від 02.11.2011р., схеми розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності, а також інформації по будинках, які обслуговує Відповідач.

Відповідно до розрахунку боргу, наведеного в додатку до позовної заяви, борг Відповідача перед Позивачем за Договором за період з січня 2008р. по червень 2008р. становить 37935,07грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до вимог ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України ). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.24 Закону України "Про теплопостачання", додержання вимог договору та нормативно-правових актів є одним з основних обов'язків споживача теплової енергії.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку, та те, що в матеріалах справи відсутні та Учасниками не наведені доводи та не подані докази погашення повністю чи частково боргу в розмірі 37935,07грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу в розмірі 37935,07 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

12.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.12.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Львівський домобудівний комбінат №2" (79056, м.Львів, вул.Поліська, 10, ідентифікаційний код 02772422) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"(79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 37935,07грн. основного боргу.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Львівський домобудівний комбінат №2" (79056, м.Львів, вул.Поліська, 10, ідентифікаційний код 02772422) в дохід державного бюджету 102грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету 236рн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.