Рішення

від 19.04.2012 по справі 5015/1244/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа№ 5015/1244/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, с. Відники,

до відповідача Приватного підприємства (надалі -ПП) «Техбудкомплект», м. Львів,

про стягнення 36011,38 грн.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 - представник,

від відповідача - не з»явився.

Суть спору: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, с. Відники, звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПП «Техбудкомплект», м. Львів, 31000 грн. заборгованості, 3317 грн. інфляційних, 1694,38 грн. трьох процентів річних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм Договору № 04/01/10-03 «Перевезення вантажів та експедиційні послуги»від 04 січня 2010 р., заявок на перевезення вантажів, а також нормами ст.ст. 193, 198, 307 ГК України, ст.ст. 509, 525-527, 530, 625, 909, 920 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 7901406981072 і № 7901406981080.

Враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір у справі на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 181, ч.ч. 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 3.8.Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., за погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору № 04/01/10-03 «Перевезення вантажів та експедиційні послуги»від 04 січня 2010 р. між ним та відповідачем оформлено заявки № 1804 від 31 березня 2010 р., № 1823 від 08 квітня 2010 р., № 1844 від 15 квітня 2010 р., № 1850 від 16 квітня 2010 р., № 1851 від 16 квітня 2010 р., № 1857 від 16 квітня 2010 р., № 1870 від 22 квітня 2010 р. та ним надано відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 31000 грн. Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів на суму 31200 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи Заявками, Актами виконаних робіт, які підписані сторонами та скріплені їхніми печатками, а також міжнародними та внутрішніми товарно-транспортними накладними, які містять відмітки одержувачів вантажів про їх отримання. Проте у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані належні докази, які б свідчили про те, що вказані перевезення здійснювались на виконання умов Договору № 04/01/10-03 «Перевезення вантажів та експедиційні послуги»від 04 січня 2010 р. У вищезгаданих заявках №№ 1804, 1823, 1844, 1850, 1851, 1857, 1870 посилання на Договір № 04/01/10-03 відсутні. Тоді як згідно з п. 1.3. договору № 04/01/10-03 Заявка оформляється по кожному конкретному замовленню і є додатком до даного Договору. У вищезгаданих заявках не вказано, що вони є додатками до Договору № 04/01/10-03. У долучених позивачем до матеріалів справи Актах виконаних робіт зазначено, що їх підписано сторонами до угод №№ 1804, 1844, 1850, 1851, 1857, 1870, а не до Договору № 04/01/10-03. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що кожна з укладених сторонами заявок є окремим самостійним договором, який містить істотні умови кожної окремої послуги з перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно з ч. 1. ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов"язаний за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язаний оплатити ці послуги. Відповідно до ч. 1. ст. 903 зазначеного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, встановлені договором. Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що в порушення вимог договорів-заявок та ст.ст. 530, 909 Цивільного кодексу України, ч. 1. ст. 307 Господарського кодексу України він не оплатив надані йому послуги в сумі 31000 грн. Позивачем у судовому засіданні пояснено, що оригінали документів, пов»язані з здійсненням ним перевезень вантажів відповідача, надавались ПП «Техбудкомплект» як під час підписання актів виконаних робіт так і надсилались поштою, про що долучено квитанції ЛД УДППЗ «Укрпошта»від 15.04.2010 р. та від 24.04.2010 р. Докази, які б спростовували позовні вимоги в частині наявності основного боргу або свідчили про добровільне його погашення у матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду від 30.03.2012 р. не подані. Враховуючи вищенаведене, положення заявок щодо строків оплати послуг з перевезення вантажів, а також те, що претензію позивача від 25 березня 2011 р. № 25/03/11-1 з вимогою оплатити послуги, надані на підставі заявок №№ 1804, 1823, 1844, 1850, 1851, 1857, 1870, відповідач залишив без задоволення, хоча зробив на ній відмітку про зобов»язання оплатити до 10.04.2011 р., 31000 грн. боргу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 2453,14 грн. інфляційних за період прострочення платежу з 01.06.2010 р. по 29.02.2012 р. та 1482,18 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 01.06.2010 р. по 26.03.2012 р. Решта інфляційних та трьох процентів річних стягненню не підлягають, оскільки позивачем не враховано при обчисленні інфляційних за червень-липень 2010 р. значення індексу інфляції меншого за 100 %, а також ту обставину, що порушення відповідачем зобов»язання з оплати виконаних послуг по заявці № 1804 від 31.03.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України (з урахуванням відмітки відповідача на претензії № 25/03/11-1) мало місце з 17.04.2011 р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Техбудкомплект»(79031, м. Львів, вул. Я. Гашека, 17/52, ідентифікаційний код 32800526) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 31000 грн. заборгованості, 2453,14 грн. інфляційних, 1482,18 грн. трьох процентів річних та 1561,42 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 23.04.2012 р.

Суддя Бортник О.Ю.