Рішення

від 06.12.2011 по справі 5015/6668/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.11 Справа№ 5015/6668/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс», м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРС», м.Червоноград

про .стягнення заборгованості та розірвання договору

ціна позову: 10800грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Друченко А.Ю.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -не з'явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс» звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРС» про стягнення заборгованості та розірвання договору; ціна позову: 10800грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/6668/11 від 04.11.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12год. 05хв. 22.11.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 22.11.2011р.

Представнику Позивача оголошено його права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва, письмові пояснення; клопотання про долучення до матеріалів справи ( копії витягу з ЄДРПОУ на Позивача та Відповідача); копію рахунку-фактури №14 від 25 серпня 2011 року.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явка визнавалась обов'язковою; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.08.2011р. між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) укладено договір №4 купівлі-продажу (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до п.п.2.1-2.2.2 Договору, найменування товару -лісоматеріали, одиниця виміру кількості -м 3 , загальна кількість -десять.

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору, Продавець зобов'язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 3-х днів з моменту оплати ; перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 Договору, ціна за одиницю товару 900грн. без ПДВ; загальна ціна товару, що продається за цим Договором, 10800грн., в т.ч. ПДВ.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін, та згідно п.7.1 Договору, набуває чинності з моменту його підписання Сторонами.

Відповідачем виписано Позивачу рахунок-фактуру №14 від 25.08.2011р. на оплату за лісоматеріали 10800грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку Позивача та платіжного доручення №105 від 25.08.2011р., платіжним дорученням №105 від 25.08.2011р. Позивачем перераховано Відповідачу 10800грн. з призначенням платежу -оплата за пиломатеріали згідно рахунку №14 від 25.08.2011р.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази передачі Відповідачем Позивачу товару згідно Договору, в тому числі і фофрмлення видаткової накладної.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно, за своєю правовою природою укладений між Сторонами Договір є договором купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

З врахуванням наведеного, згідно умов Договору Відповідач повинен був передати Позивачу товар в строк до 28.08.2011р. включно. Проте, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, Сторонами не наведені доводи та не подані докази виконання такого обов'язку Відповідачем.

Згідно ч.1 ст.665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Також, згідно ч.ч.1-3 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні .

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що з 29.08.2011р. у Позивача виникло право на повернення суми попередньої оплати та відмови від Договору.

Як встановлено вище, Відповідачем порушено істотну умову Договору, - строк передачі товару, яка визначена в Договрі.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі положення укладеного між Сторонами Договору та те, що Позивачем перераховано Відповідачу 10800грн., проте, Відповідачем визначені Договором зобов'язання щодо передачі товару у визначений Договором строк не виконано, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 10800грн. та розірвання договору №4 купівлі-продажу від 25.08.2011р. підлягають до задоволнення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

06.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 12.12.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРС»(80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Промислова, 9, ідентифікаційний код 25238272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 4, ідентифікаційний код 36416836) 10800грн. боргу, 193грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір купівлі-продажу №4 від 25.08.2011р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ВОРС»(80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Промислова, 9, ідентифікаційний код 25238272) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 4, ідентифікаційний код 36416836).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.