Рішення

від 02.12.2011 по справі 5015/6611/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.11 Справа№ 5015/6611/11

за позовом публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Львівської філії ПАТ "Укртелеком"

до відповідача Головне управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості

ціна позову 34247,74грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Пушкар Н.Б.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -Гончаренко Л.В.-представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в Львівської філії ВАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації 45133,81грн. заборгованості, в тому числі 34247,16грн. основного боргу, 8336,16грн. інфляційних нарахувань, 2549,91грн. 3% річних.

Протягом розгляду справи Позивач відмовився від стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, та заявив до стягнення 20563,34грн. боргу, в частині ж стягнення 13684,40грн. основного боргу просив провадження у справі припинити.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/6611/11 від 04.11.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14год. 30хв. 22.11.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав зазначених в ухвалі господарського суду по даній справі від 22.11.2011р.

Представникам Сторін по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі про порушення провадження у справі, яка скерована Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідмолення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду клопотання від 22.11.2011р. з додатками (витяг з особової карти відповідача щодо проведених оплат; копія доручення представника), клопотання від 02.11.2011р. з додатками (витяг з особової карти відповідача щодо проведених оплат, заява про виправлення описки), клопотання про відмову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Представник Відповідача в судове засідання з'явилась, подала довіреність на право здійснення представництва.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.09.2005р. між Позивачем (Підприємство зв'язку) та Відповідачем (Споживач) укладено договір №3046 про надання послуг електрозв'язку (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку.

Відповідно до п.п.3.2.8, 3.2.16 Договору, Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону; своєчасно вносити плату за користування радіоточкою.

Згідно п.4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.7.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років.

Згідно п.7.2 Договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повідомлення Сторонами Договору про його припинення.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Також, Сторонами підписано додаток №2 до Договору (перелік послуг).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку боргу, борг Відповідача перед Позивачем за Договором за період з жовтня 2008р. по вересень 2011р. становив 34247,74грн.

Позивач ж в позовній заяві просив стягнути з Відповідача 34247,16грн. основного боргу.

Проте, згідно доводів клопотання про зміну позовних вимог від 22.11.2011р., протягом жовтня-листопада 2011р. Відповідачем частково погашено 10607,94грн. боргу, та нараховано Відповідачу за Договором в жовтні 2011р. 1923,54грн. З врахуванням наведеного, Позивач просив стягнути з Відповідача 25563,34грн. боргу (34247,74-10607,94+1923,54=25563,34).

Крім того, в клопотанні від 02.12.2011р. Позивач зазначив, що 01.12.2011р. відповідачем частково оплачено ще 5000грн. боргу. З врахуванням наведеного, Позивач зазначив, що сума боргу Відповідача за Договором становить 20563,34грн. (25563,34-5000=20563,34).

Крім того, в клопотанні від 02.12.2011р. Позивач просить припинити провадження в частині стягнення з Відповідача 13684,40грн. боргу за Договором (34247,74-20563,34=13684,40).

Відтак, Позивач просить задоволити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 20563,34грн., в частині стягнення 13684,40грн. провадження у справі припинити.

З приводу вищенаведеного, перевіривши правильність розрахунку основного боргу за Договором, в тому числі наведеного в клопотанні Позивача від 22.11.2011р.суд зазначає наступне.

Так, за період з жовтня 2008р. по вересень 2011р. у Відповідача виник борг перед Позивачем за Договором в розмірі 34247,74грн.

Позовну заяву подано до господарського суду Львівської області 01.11.2011р.

Згідно розшифровки здійснення платежів, доданої до клопотання від 22.11.2011р., Відповідачем у жовтні 2011р. оплачено 9190,78грн.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі наведеного вище п.4.5 Договору, станом на час подання позову борг Відповідача перед Позивачем за період з жовтня 2008р. по вересень 2011р. становив 25056,96грн. (34247,74-9190,78=25056,96).

За жовтень 2011р. Позивачем донараховано Відповідачу за Договором 1923,54грн. Відтак, борг Відповідача за Договором склав 26980,50грн. (25056,96+1923,54=26980,50).

Проте, згідно доводів Позивача (наведених клопотанні від 22.11.2011р. та в доданому до клопотання розрахунку) протягом листопада-грудня 2011р. Відповідачем частково погашено борг на загальну суму 6417,16грн. (1417,16+5000=6417,16).

З врахуванням наведеного, станом на час розгляду справи борг Відповідача перед Позивачем за Договором за період з жовтня 2008р. по жовтень 2011р. включно становить 20563,34грн. (26980,50-6417,16=20563,34).

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.ст.33, 36 Закону України "Про телекомунікації", п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, враховуючи дату подання позову до суду (01.11.2011р.), та те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення Відповідачем за Договором інших платежів (окрім наведених в мотивувальній частині рішення вище) протягом жовтня -02 грудня 2011р.), суд приходить до висновку, що до стягнення з Відповідача на користь Позивача за Договором підлягає 20563,34грн., провадження у справі в частині стягнення 6417,16грн. (5000+1417,16, - оплачені протягом розгляду справи) слід припинити, в частині стягнення 9190,78грн. боргу (сплаченого до подання позову) слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

02.12.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.12.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з врахуванням сплачених протягом розгляду справи платежів.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст.82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 33, 36 Закону України "Про телекомунікації", п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити частково.

2. Стягнути з головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (79601, м.Львів, пр.В.Чорновола, 4, ідентифікаційний код 00732223) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м.Київ, бульвар Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) 20563,34 грн. основного боргу, 269,81грн. державного мита та 141,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 6417,16грн. боргу провадження у справі припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя Фартушок Т.Б.