Рішення

від 05.03.2012 по справі 5015/481/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.12 Справа№ 5015/481/12

за позовом ТзОВ "Вентуре", м.Львів

до відповідача Іноземне підприємство "КНГ-Україна", с.Тухля

про стягнення заборгованості по орендній платі

ціна позову: 181688,45грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Клебановський В.В., Кузь А.В.- представники, довіреності в матеріалах справи;

від відповідача - не з"явився.

Суть спору:

ТзОВ "Вентуре" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Іноземного підприємства "КНГ-Україна" про стягнення заборгованості по орендній платі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 30хв. 20.02.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 20.02.2012р.

Представникам Позивача оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам в тому числі і Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення представників Сторін про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представники Позивача в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали повністю.

Протягом розгляду справи представниками Позивача подано наступні документи: довіреності на право здійснення представництва; довідки про включення до ЄДР ТОВ "Вентуре"; довідку про включення до ЄДР ІП "КНГ- Україна"; опис вкладення про надіслання Відповідачу копії позовної заяви; довідка про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; копія Акту звірки взаєморозрахунків; опис вкладення про надіслання Відповідачу Акту звірки взаєморозрахунків.

Представник Відповідача в жодне з судових засідань не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; явка визнавалась обов'язковою; про причини неявки суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав; про причини невиконання суду не повідомив.

Ухвали господарського суду Львівської області та копії позовної заяви надіслані Відповідачеві за поштовою адресою та адресою місцезнаходження (юридичною адресою), підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, описи вкладення з відбитками поштових штемпелів та фіскальні поштові чеки.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні; ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою; у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що Відповідачеві належним чином вручені ухвали господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі ухвала про порушення провадження у справі.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 166381,36грн. основного боргу.

08.05.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вентуре" (Орендодавець) та Іноземним підприємством "КНГ-Україна"(Орендар) укладено Договір оренди №1/05 (далі-Договір), терміном дії з 08.05.2009 року по 01.04.2012 року, за умовами якого, Орендодавець зобов'язався надати в платне користування лінію для виготовлення брикетів з механічно-поршневими пресами та сушильною камерою (далі -Об'єкт оренди) розташованої в приміщенні деревообробного цеху ВАТ "Тухлянське ЛПП" за адресою: 82632, вул.Ів.Франка, 86, с.Тухля, Сколівського району, Львівської області, а Орендар, в свою чергу, зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди.

Згідно п.1.1 Договору, розмір орендної плати за місяць з ПДВ без врахування індексації становить 28360грн.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4 Договору, за користування Об'єктом оренди Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату; нарахування орендної плати здійснюється з дня підписання повноважними представниками Орендаря та Орендодавця Акту приймання-передачі Об"єкту оренди; базовий розмір орендної плати за календарний місяць, встановлюється у розмірі 28360,00грн. з урахуванням податку на додоану вартість; Орендар сплачує 100% орендної плати, встановленої цим Договором, за поточний місяць до 25 числа поточного місяця, у безготівковому порядку на рахунок Орендодавця в зазначеній ним банківській установі.

Передання Об'єкта оренди в користування Орендаря здійснено згідно Акту прийому-передачі від 08.05.2009 року, що підтверджує виконання Орендодавцем обов'язку щодо надання Об'єкта оренди в користування Орендарю належним чином.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 05.05.2010 року, підписаного Відповідачем, заборгованість з орендної плати перед Позивачем станом на 01.05.2010р. становила 129693,29грн.

Відповідач повернув Об'єкт оренди, що підтверджується Актом повернення лінії виготовлення брекетів від 01.11.2010 року.

Відповідно до розрахунку боргу Позивача, у Відповідача станом на 23.01.2012 року виникла перед Позивачем заборгованість у сумі 166381,36грн. за користування об'єктом оренди.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в розмірі 166381,36грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 166381,36 грн. боргу підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 5823,35грн. 3% річних за невиконання зобов'язання та 9483,74грн. інфляційних нарахувань.

Позивачем до позовної заяви додано розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проведені відповідно до основного боргу.

Розрахунок інфляційних втрат, проведений за період з листопада 2010р. по грудень 2011р. становить 9483,74грн., розрахунок 3% річних за період з листопада 2010р. по грудень 2011р. становить 5823,35грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення 9483,74 грн. інфляційних нарахувань та 5823,35 грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

05.03.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.03.2012року 9 (з врахуванням вихідних).

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Іноземного підприємства "КНГ-Україна"( 82632, Львівська обл., Сколівський район, с.Тухля, вул.Ів.Франка, б.86, ідентифікаційний код 36465850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентуре"( 79053, Львівська обл., м.Львів, вул.В.Великого, буд.50, ідентифікаційний код 25239274) 166381,36грн. основного боргу, 9483,74грн. інфляційних нарахувань, 5823,35грн. 3% річних, 3633,77грн . судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.