Рішення

від 18.07.2012 по справі 5015/2269/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.12 Справа№ 5015/2269/12

за позовом першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі

позивача управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Стрепет»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 175000,89грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М..

Представники:

Прокурор -Копишинська О.В., прокурор прокуратури;

від позивача - Ю.Гусак, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача -Коваленко О.С., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Перший заступник прокурора м.Львова звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради з позовом до ТзОВ «Стрепет»про стягнення коштів.

Відповідно до позовної заяви, між Сторонами укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за яким Відповідач придбав приміщення, проте, повну оплату провів невчасно, з врахуванням чого Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені згідно договору.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 07.06.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15год. 15хв. 19.06.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду по даній справі від 19.06.2012р. та від 02.07.2012р.

Представникам Учасників оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 господасрького процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення Представників про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; копію витягу про включення Позивача в ЄДРПОУ; копію рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2011р. у справі №5015/6231/11; копії виписок з банківського рахунку Позивача про сплату Відповідачем заключних коштів.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився. Проти позову усно заперечив подавши письмову заяву про застосування строку позовної давності.

Представником Відповідача також подано довіреність на право здійснення представництва.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2011р. у справі №5015/6231/11 за позовом прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Стрепет''про зобов'язання до вчинення дій та стягнення 321739,60грн., яке набрало законної сили, встановлено наступне:

«23.02.2009 року між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрепет"(відповідач) укладено договір №2250 купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою вул. Драгоманова, 4 у м.Львові. Вказаний договір 23.02.2009р. посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу року Кулиняком І.Я.

Згідно з п.2.1 договору, покупець зобов'язаний сплатити 672339,60 грн. за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного договору.

…

Як вбачається з розрахунку по договору, поданого позивачем станом на 07.09.2011р., на виконання умов договору відповідачем сплачено лише 350600,00 грн., що свідчить про неналежне виконання зобов'язань за договором і наявність заборгованості в сумі 321739,60грн.».

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З врахуванням вищенаведеного встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2011р. у справі №5015/6231/11 факти не підлягають повторному доведенню.

Суд зазначає, що рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2011р. у справі №5015/6231/11 вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрепет" (м.Львів, вул.Наукова, 15/17, код ЄДРПОУ 20777475) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м.Львів, пл.Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 321739,60грн . боргу.

Згідно з ч.5 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок, як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі умов укладеного між Сторонами Договору та дати нотаріального посвідчення такого (23.02.2009р.), першим днем порушення виконання зобов'язань щодо оплати за Договором є 25.04.2009р .

Відповідно до п.7.3 укладеного між Сторонами Договору, у разі порушення строку оплати ціни продажу Обєкта, Покупець (Відповідач) сплачує на рахунок Покупця (Позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, включаючи день проведення оплати.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено вище судом, першим днем порушення Відповідачем зобов'язань за Договором є 25.04.2009р.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що встановлений ЦК України річний строку позовної давності для зобов'язання Відповідача за Договором в частині оплати, першим днем порушення якого є 25.04.2009р., станом на час подання позову (06.06.2012р.) сплив.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі заяву Відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у позові.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

18.07.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.07.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід залишити за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.