Рішення

від 20.04.2012 по справі 5015/1031/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.12 Справа№ 5015/1031/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-СТИЛЬ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона»ЛТД

про стягнення заборгованості

ціна позову: 77749,91грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Брунець І.В. - представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-СТИЛЬ»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона»ЛТД про стягнення заборгованості, ціна позову: 77749,91грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 19.03.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 30хв. 02.04.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підста, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 02.04.2012р.

Представнику Позивача по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалі господарського суду Львівської області, які скеровані чи оголошені Сторонам, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є реєстри вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмова заява представника), зазначалось, що права та обов'язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; супровідний лист з додатками згідно опису від 02.04.2012р., уточнений розрахунок заборгованості; довідку про включення відповідача в ЄДРПОу станом на час розгляду справи.

Відповідач явку повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; про причини неявки суду не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 76315,18грн. боргу.

01.01.2011р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір поставки товару №160 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов'язується протягом дії цього Договору поставити за замовленнями Покупця, за умови їх підтвердження, у власність Покупця Товар окремими партіями для використання в господарській діяльності; Покупець зобов'язується прийняти цей Товар і оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору, ціна, кількість, асортимент, строки поставки товару обумовлюються у видаткових накладних до даного Договору, які погоджуються Сторонами попередньо, додаються до цього Договору, та є його невід'ємною частиною.

Згідно п.4.2 Договору, розрахунок проводиться у гривнях шляхом перерахування суми вартості партії Товару на поточний рахунок Постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання Товару.

Відповідно до п.8.1 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до проведення повних взаєморозрахунків між Сторонами.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до видаткових накладних №РН-0000068 від 22.03.2011р. на суму 12152,69грн., №РН-0000080 від 24.03.201р. на суму 24487,81грн., №РН-0000083 від 25.03.2011р. на суму 3902,17грн., №РН-0000108 від 31.03.2011р. на суму 10281,83грн., №РН-0000119 від 05.04.2011р. на суму 9346,40грн., №РН-0000128 від 06.04.2011р. на суму 8547,29грн., №РН-0000129 від 06.04.2011р. на суму 4837,60грн., №РН-0000147 від 11.04.2011р. на суму 12093,98грн., №РН-0000148 від 12.04.2011р. на суму 12093,98грн., №РН-0000173 від 19.04.2011р. на суму 12093,98грн., №РН-0000177 від 20.04.2011р. на суму 24005,32грн., №430 від 20.06.2011р. на суму 6503,62грн., №625 від 04.08.2011р. на суму 3536,88грн., №631 від 05.08.2011р. на суму 5202,89грн., №643 від 10.08.2011р. на суму 2979,60грн., №679 від 18.08.2011р. на суму 6249,60грн., №711 від 23.08.2011р. на суму 4054,64грн., №11 від 05.09.2011р. на суму 14358,86грн., №2 від 03.10.2011р. на суму 10304,23грн., підписаних та скріплених відбитками печаток Сторін, Позивачем протягом дії Договору поставлено Відповідачу за Договором Товар на загальну суму 187033,37грн.

При чому суд зазначає, що згідно доводів Позивача, ним протягом 2011р. зараховано здійснені Відповідачем оплати боргу за попередні періоди, який виник з інших підстав, та в розмірі 110718,19грн. сплачений на виконання умов Договору.

З врахуванням вищенаведеного згідно доводів Позивача Відповідач не оплатив борг за Договором в розмірі 76315,18грн. (187033,37-110718,19).

В матеріалах справи відсутні, Сторонами, в тому числі Відповідачем, не наведено доводів та не подано доказів відсутності такого боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 76315,18грн. чи здійснення повної або часткової оплати такого.

Крім того, Позивачем представлено світлокопії факсових повідомлень -акті звірки взаємних розрахунків між Сторонами та гарантійного листа Відповідача, відповідно до яких, Відповідачем визнано борг в розмірі 76315,18грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу в розмірі 76315,18грн. у Відповідача перед Позивачем згідно Договору за отриманий за видатковими накладними Товар, здійснення повної або часткової оплати такого, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 76315,18грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 834,34грн. пені, 600,39грн. інфляційних нарахувань.

Позивач у додатку до позовної заяви наводить розрахунки пені та інфляційних нарахувань, проведені відповідно до основного боргу.

Відповідно до п.7.3 Договору, за порушення Покупцем зобов'язань по оплаті Товару, він зобов'язаний сплатити Постачальнику за кожен день прострочки пеню від суми несвоєчасно оплаченого (неоплаченого) Товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд зазначає, що розрахунок пені проведено Позивачем невірно, внаслідок проведення перерахунку сума пені є більшою, аніж заявлено до стягнення. Проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ст.83 ГПК України, в суда відсутні правові підстави для виходу за межі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність нарахування пені та інфляційних нарахувань, беручи до уваги часткові оплати боргу Відповідачем перед Позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 834,34грн. пені, 600,39грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

20.04.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 27.04.2012р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 34, 38, 43, 49, 69,75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" ЛТД (79044, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 44, ідентифікаційний код 19165672) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-СТИЛЬ" (81110, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Зимна Вода, вул.Лесі Українки, 8а, ідентифікаційний код 30730262) 76315,18грн. боргу, 834,34грн. пені, 600,39грн. інфляційних нарахувань, 1609,50грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.