Рішення

від 13.11.2012 по справі 5015/3951/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.12 Справа№ 5015/3951/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Державного комунального підприємства «Аптека №285», м. Львів

про: стягнення 18 006,00 грн. боргу за договором постачання теплової енергії у гарячій воді

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Коцелко Ю.В. -юрисконсульт (довіреність б/н від 16.10.2012р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів до Державного комунального підприємства «Аптека №285», м. Львів про стягнення 18 006,00 грн. боргу за договором постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 21.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.10.2012 року. Ухвалою суду від 09.10.2012 року розгляд справи відкладено на 23.10.2012 року. Ухвалами суду від 23.10.2012 року та від 01.11.2012 року розгляд справи відкладався на 13.11.2012 року та 13.11.2012 року відповідно.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 21.09.2012 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12.10.2010 р. між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено договір № 4733/Ф (договір) про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1 вказаного договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 6.3 договору споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

За період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р. відповідач допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 17 418,32 грн.

Відповідно до п. 7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку, що долучений до матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу 339,39 грн. пені.

Крім того, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 117,27 грн. інфляційних втрат та 130, 46 грн. 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що заборгованість відповідача за договором постачання теплової енергії у гарячій воді перед позивачем становить 18 005,54 грн., з яких: 17 418,32 грн. -основний борг, 339,39 грн. -пеня, 117,27 грн. -інфляційні нарахування та 130,46 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

В свою чергу ч. 1 ст. 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На адресу суду повернувся направлений на адресу відповідача (79071, м. Львів, вул. Наукова, 59) поштовий конверт з копією ухвали суду про призначення справи від 21.09.2012 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи надсилались відповідачу за належною адресою (79071, м. Львів, вул. Наукова, 59), що підтверджується, зокрема, долученою до матеріалів справи Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЖ № 928279, наданою на запит позивача № 15040985 від 05.11.2012 року станом на 05.11.2012 року. Відтак, при прийнятті рішення суд виходить з того, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Аптека № 285», 79071, м. Львів, вул. Наукова, 59 (ідентифікаційний код юридичної особи 23975052) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код юридичної особи 05506460) 17 418,32 грн . основного боргу, 339,39 грн. пені, 117,27 грн. інфляційних нарахувань, 130,46 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А