Рішення

від 21.05.2012 по справі 5015/1151/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа№ 5015/1151/12

за позовом Самбірський міжрайонний прокурор в інтересах держави уповноважений орган:

позивача Самбірська міська рада

до відповідача ВАТ "Самбірський завод будівельної кераміки"

про стягнення

ціна позову: 187338,48грн

.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від прокурора - Яворський Я.Т.;

від позивача - не з"явився;

від відповідача -Прибило І.І.- представник, довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Самбірський міжрайонний прокурор в інтересах держави уповноважений орган: Самбірська міська рада звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ВАТ "Самбірський завод будівельної кераміки" про стягнення; ціна позову: 187338,48грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/1152/12 від 26.03.2012р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10год. 00хв. 19.04.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 19.04.2012р. та від 03.05.2012р.

Представникам Учасників по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29,38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського процесуального кодексу України, які скеровані чи оголошені представникам Учасників (підтвердженням чого є в тому числі наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень), зазначалось, що права та обов'язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, 03.05.2012р. подав копію довіреності на право здійснення представництва та заяву в якій зазначено що Позивач підтримує позов в повному обсязі і просить суд розглядати дану справу без присудності представника позивача.

Представник Відповідача в судове засідання з"явився, проти позову усно заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, жодних документів на спростування доводів позовної заяви не представив.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано довіреність на право здійснення представництва.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Крім того суд зазначає, що у позовній заяві Прокурор просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові рахунки Відповідача. У зв'язку з недостатньою обґрунтованістю доводів заяви, судом в ухвалі про порушення провадження у справі зазначено щодо заяви про забезпечення позову, що розгляд даної заяви відкладається до першого судового засідання по справі; при цьому суд вважає за необхідне зобов'язати Прокурора навести доводи та надати докази того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, в тому числі доводи та докази щодо існування обставин, які б вказували на достатньо обґрунтоване припущення наведеного. У зв'язку з вищенаведеним ухвалою господарського суду Львівської області про порушення провадження у даній справі зобов'язано Прокурора навести доводи та надати докази того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, в тому числі доводи та докази щодо існування обставин, які б вказували на достатньо обґрунтоване припущення наведеного. Проте, зазначені вимоги станом на час розгляду спору Прокурором не виконані, у зв'язку з чим, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у вжиті заходів до забезпечення позову за необґрунтованістю та недоведеністю припущень.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність її захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Щодо стягнення 173393,04грн. боргу.

27.01.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п.п.1, 2 якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,2006га по вул..Заводська, 10.

Відповідно до п.8 Договору, Договір укладено строком на 5 років.

Згідно п.п.9, 10, 11 Договору, орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 109155,18грн. в рік по 9096,27грн. щомісячно; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься до 20 числа кожного місяця.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області №2330/10/24-009/185 від 21.02.2012р., за період з 16.07.2010р. по 21.02.2012р. борг Відповідача складає 173393,04грн.; наведене підтверджується, в тому числі, податковими деклараціями Відповідача та розрахунками Позивача.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Відповідно до ч.1 ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Учасниками не наведені доводи та не подані докази відсутності у Відповідача боргу за Договором перед Позивачем в розмірі 173393,04грн. чи здійснення повної або часткової оплати такого, беручи о уваги надане Відповідачу право на подання відзиву, яким Відповідач не скористався, беручи до уваги встановлений ГПК України принцип змагальності Сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 173393,04грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 5760,50грн. пені та 8184,94грн. штрафних санкцій.

Прокурором та Позивачем не представлено розрахунку штрафних санкцій, в тому числі пені, а наведена лише довідка Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області №2330/10/24-009/185 від 21.02.2012р., в якій зазначаються розмір пені та штрафних санкцій. Наведене унеможливлює перевірку судом розміру штрафних санкцій, що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського по даній справі про порушення провадження у справі, на необхідність виконання вимог якої зазначалось у подальших ухвалах суду, зобов'язано Прокурора та Позивача надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору. Проте, незважаючи на наведене, ні Прокурором, ні Позивачем не представлено суду розрахунку штрафних санкцій.

Крім того, в судовому засіданні Прокурор зазначив, що такий розрахунок під час розгляду даної справи представленим бути не може, оскільки здійснювався органами ДПІ.

Враховуючи вищенаведене в суда відсутня можливість перевірити правильність розрахунку штрафних санкцій, а відтак, прийняти рішення по суті в цій частині.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог Прокурора в частині стягнення штрафних санкцій (в тому числі пені).

При цьому суд також зазначає, що подальше відкладення розгляду справи, в силу вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України, не є можливим.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.05.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 28.05.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 81-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Самбірський завод будівельної кераміки" (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Заводська, 10, ідентифікаційний код 00291210) на користь Самбірської міської ради (81400, Львівська обл., м.Самбір, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 25263002) 173393,04грн. боргу.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Самбірський завод будівельної кераміки" (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул.Заводська, 10, ідентифікаційний код 00291210) на користь державного бюджету 3467,86грн. судового збору.

4. В частині стягнення 5760,50грн. пені та 8184,94грн. податкового боргу по штрафних санкціях позов залишити без розгляду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.