Рішення

від 12.11.2012 по справі 5015/3761/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.12 Справа№ 5015/3761/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт-Інвест", м. Львів

До відповідача : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Новояворівськ

Про стягнення заборгованості та пені в розмірі 8099,81 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Копач Р.Ф. -Директор

від відповідача : ОСОБА_2 -підприємець

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт-Інвест", до відповідача Фізичної особи-підпримця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені в розмірі 8099,81 грн.

В судовому засіданні 22.10.2012 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях. Просив задоволити позовні вимоги та стягнути з Фізичної особи-підпримця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати у розмірі 7 100,00 грн., 834,97 грн. -пені та 164,84 грн. -трьох відсотків річних.

Відповідач в судовому засіданні проти позову надав усні заперечення, посилаючись на ті обставини, що термін дії договору закінчився 31.12.2011 року і на січень не продовжувався, а відтак, у нього відсутній обов'язок сплачувати орендну плату за січень місяць 2012 року. Також відповідач наголошував на тому, що об'єкт оренди в січні вже вибув з власності позивача, а відтак він не має права вимагати сплати йому орендної плати.

В судовому засіданні 12.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.08.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Експерт-Інвест" (Орендодавець) та Фізичною особою-підпримцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) та майна, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування будівлю літ. «М-1»(будівля складу-навісу) площею 132,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до акту здачі-приймання Об'єкту оренди, а Орендар зобов'язується вносити плату за користування Об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені даним Договором.

Факт передачі майна в оренду відповідачу підтверджується Актом здачі-приймання Об'єкту оренди від 01.08.2009 р., належно завірена копія якого знаходиться у матеріалах справи (а.с.9).

Термін дії договору оренди був встановлений до 31.12.2009 року і продовжувався додатковими угодами до 31.12.2011 року ( а.с.10-11).

За орендоване приміщення відповідач зобов'язувався проводити оплату згідно умов договору, однак, як стверджує позивач, свої договірні зобов'язання виконав частково заборгувавши позивачу 7 100,00 грн. орендної плати за період з листопада-грудня 2011 року та січня 2012 року.

Позивачем 07.07.2012 року була направлена претензія № 07/7 про стягнення заборгованості з орендної плати та нарахованих штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Отже, станом на день подання позову, як стверджує позивач, заборгованість відповідача по орендних платежах складала 7 100,00 грн., яку він просить стягнути з відповідача

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 164,84 грн. Крім цього, відповідно до п.11.2 Договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) та майна від 01.08.2009 р. та відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивачем в межах шестимісячного терміну позовної давності нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 834,97 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) та майна від 01.08.2009 року позивач передав, відповідачу у тимчасове оплачуване користування будівлю літ. «М-1»(будівля складу-навісу) площею 132,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Актом здачі-приймання Об'єкту оренди від 01.08.2009 р., належно завірена копія якого знаходиться у матеріалах справи (а.с.9).

Статтею 726 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 6 договору оренди від 01.08.2009 р. Орендар зобов'язаний вносити плату за користування Об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені даним Договором (п.6.1.). Орендар зобов'язаний сплачувати Орендну плату щомісяця авансом, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.6.8.).

Однак, як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконував неналежним чином. Як стверджує позивач, що не заперечується відповідачем, та підтверджується актами здачі приймання робіт ( наданих послуг) за листопад-грудень, підписаних і завірених печатками сторін ( а.с.14-14), заборгованість відповідача по орендній платі за листопад 2011 року складає 500,00 грн. та за грудень 2011 року -3300,00 грн., яка підлягає до стягнення в повному обсязі.

Також позивачем нарахована орендна плата за січень 2012 року в розмірі 3300,00 грн. з тих підстав, що відповідач не повернув приміщення орендодавцю та уникає підписання акту здачі-приймання об'єкту оренди від 31.01.2012 року та акту здачі-приймання робіт ( наданих послуг) за січень 2012 року.

Проте, зазначені позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення з огляду не наступне:

Як вже зазначалося раніше, термін дії договору оренди встановлений додатковою угодою від 01.01.2011 року ( а.с.11) до 31.12.2011 року.

Додаткова угода до договору оренди від 01.01.2012 року про продовження терміну його дії до 31.01.2012 року не підписана орендарем ( а.с.12) і не може бути доказом продовження строку дії договору оренди на січень 2012 року.

Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано орендну плату за січень 2012 року.

Відмова орендаря повернути орендоване майно також не є підставою для нарахування орендної плати. Відповідно до п.11.5 Договору у випадку протермінування Орендарем виконання зобов'язання по поверненню об'єкта оренди Орендодавцю, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 100% орендної плати за місяць, в якому було встановлено таке порушення. Проте з вимогою про стягнення штрафу за січень 2012 року у відповідності до п.11.5 Договору позивач не звертався.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних на суму 7100,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача частково із простроченої заборгованості по орендних платежах за листопад-грудень 2011 року. Згідно проведеного судом перерахунку, розмір трьох відсотків річних за період з 21.10.11 року по 10.09.2012 року складає та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 93,41 грн.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п.11.2 Договору зазначено, що «випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або інших платежів, орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.11.2 Договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) та майна від 01.08.2009 року, позивачем нарахована пеня за період з 21.10.2011 року по 10.09.2012 року на суму заборгованості по орендних платежах за листопад-грудень 2011 року та січень 2012 року в межах подвійної облікової ставки НБУ, яку просить стягнути з відповідача в розмірі 834,97 грн.

Проте, зазначені вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Вимога про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з жовтня-листопада 2011 року по вересень 2012 року заявлена позивачем поза межами шестимісячного строку, передбаченого п.6 ст.232 ГК України.

Згідно проведеного судом перерахунку, розмір пені на заборгованість, яка виникла в листопаді-грудні 2011 року , що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та в межах шестимісячного строку складає та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 292,37 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підпримця ОСОБА_2 (81053, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт-Інвест" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 35101984) -3800,00 грн. заборгованості з орендної плати, 292,37грн. -пені, 93,41грн. -трьох відсотків річних та 831,50грн. -судового збору.

3.В решта частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.