Постанова

від 12.11.2012 по справі 5006/38/20б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.11.2012 р. справа №5006/38/20б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникаОСОБА_4 -за довіреністю від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року у справі№5006/38/20б/2012 (суддя Лейба М.О.) за заявою Суб’єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 , м. Слов'янськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ», м. Донецьк пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 21.08.2012р. визнано банкрутом відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ», м. Донецьк, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці до 21.11.2012р., ліквідатором по справі призначено Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 , м. Слов'янськ.

Постанова господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, оскільки підтверджені виконавчим написом нотаріуса та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців боржник відсутній за місцезнаходженням.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби, звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012р. по справі №5006/38/20б/2012 та закрити провадження у справі.

Скаржник вважає, що оскаржувана постанова прийнята передчасно, посилаючись на те, що у зв'язку з отриманням відомостей про порушення справи про банкрутство службовими особами інспекції було здійснено вихід за місцезнаходженням платника для проведення перевірки, але у зв'язку з відсутністю підприємства за адресою перевірку не можливо було здійснити. До відділу податкової міліції було спрямовано запит на встановлення місцезнаходження платника податків. Крім того, податковою інспекцією було спрямовано листи на адресу засновників ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»та голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6 про надання документального підтвердження задекларованих валових доходів та витрат за період з 03.09.2009р. по 03.09.2012р. для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, однак перевірка фінансово-господарської діяльності не проводилась. Також, скаржник зазначив, що за рік до порушення справи про банкрутство боржника мав обороти товарів та коштів, незначні податкові зобов'язання. Та вказує, що порушення прав Державної податкової інспекції полягає у тому, що інспекція позбавляється можливості провести перевірку платника податків та здійснити покладені податковим кодексом України права органів державної податкової служби.

Ухвалою від 08.10.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

12.10.2012р. до Донецького апеляційного господарського суду від Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги, якою вони просять прийняти це клопотання до розгляду та винести ухвалу якою апеляційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька до ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»залишити без розгляду.

29.10.2012р. до Донецького апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він просив припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012р. №5006/38/20б/2012 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ».

В судове засідання з'явився представник скаржника, який наполягав на задоволенні клопотання про відмову від апеляційної скарги, вказуючи, що підприємство не відноситься до «ризикових»категорій суб'єктів господарської діяльності у зв'язку з чим обставини для оскарження винесеної постанови відсутні.

Представник Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька надав суду вдруге клопотання, яким просив винести ухвалу якою апеляційну скаргу залишити без розгляду.

Представники ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання були повідомлено належним чином. Про наявність поважних причин неявки представників у судове засідання апеляційної інстанції не повідомили.

Як вказувалось вище 12.10.2012р. до Донецького апеляційного господарського суду від Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги , якою вони просять прийняти це клопотання до розгляду та винести ухвалу якою апеляційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька до ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»залишити без розгляду .

Однак, вказане клопотання не приймається судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до ч.1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до винесення постанови.

Як видно із поданих апелянтом клопотань про відмову від апеляційної скарги від 12.10.2012 року та від 07.11.2012 року вони підписані керівником ДПІ в Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби В.А. Присяжнюк, тоді як, апеляційна скарга підписана та подавалась в.о. начальника інспекції О.О. Стичинською, при цьому останньою ніяких клопотань не подавалось.

Як вбачається із апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ», як відсутній боржник, здійснювало підприємницьку діяльність та надавало звітність, останній раз ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»задекларувало валовий дохід у ІІ півріччі 2012р. на 100000грн.

При цьому, судом апеляційної інстанції витренувались від апелянта докази звітування відсутнього боржника та докази та підстави внесення в державний реєстр відомостей про відсутність за місцезнаходженням боржника (форма 18-ОПП до порядку обліку платників податків). Проте, зазначених доказів, а також, ким саме підписувалась зазначена форма без обґрунтування причин податковою інспекцією суду не надана. Апелянтом обставини декларування доходів відсутнім боржником у 2012 році в процесі розгляду в апеляційній інстанції не спростовано.

По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може не прийняти відмову від апеляційної скарги з підстав, що викладені в ч. 6 ст. 22 ГПК.

У ч. 6 ст. 22 ГПК зазначається, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, апеляційний господарський суд не приймає відмови від апеляційної скарги, якщо ці дії:

а) суперечать законодавству;

б) порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За змістом статті 100 ГПК України перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду. Якщо суд установить, що реалізація права скаржника на відмову від апеляційної скарги призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний не прийняти відмови і розглянути апеляційну скаргу по суті.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. суд зобов'язав Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька надати суду письмові пояснення в обґрунтування клопотання про відмову від апеляційної скарги на постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012р., а саме в чому полягає відсутність необхідності оскарження відповідної постанови.

У судовому засіданні 07.11.2012р. представник скаржника наполягав на задоволенні клопотання про відмову від апеляційної скарги, посилаючись на те, що підприємство не відноситься до «ризикових»категорій суб'єктів господарської діяльності у зв'язку з чим обставини для оскарження винесеної постанови відсутні та надав суду вдруге клопотання , яким просив винести ухвалу якою апеляційну скаргу залишити без розгляду.

Тобто, апеляційний суд не сприймає зазначені клопотання ДПІ в Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС саме, як відмову від апеляційної скарги, оскільки, в тексті клопотань заявник вказує про відмову від апеляційних скарг, а в прохальній частині клопотань просить не прийняти відмову від апеляційної скарги та припинити апеляційне провадження, а залишити скаргу без розгляду. При цьому, залишення апеляційної скарги без розгляду має інші процесуальні наслідки, ніж відмова від апеляційної скарги.

В судовому засіданні суд апеляційної інстанції неодноразово з'ясовував питання щодо відмові від апеляційної скарги, чи залишення без розгляду апеляційної скарги. Проте, представник апелянта наполягав на залишенні без розгляду апеляційної скарги, що зафіксовано технічними засобами. Отже, суд вважає такі дії апелянта, що суперечать чинному законодавства та порушують права податкового органу, тим паче, заявник в апеляційній сказі посилається на суттєві порушення законодавства у справі про банкрутство. У зв'язку з чим, апеляційна скарга розглядається по суті.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на вказане апеляційна скарга підлягає розгляду по суті у відповідності з вимогами діючого законодавства України та дослідивши докази матеріалів справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2012р. за заявою ініціюючого кредитора Суб’єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 , м. Слов'янськ порушена справа про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ», м. Донецьк відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, оскільки підтверджені виконавчим написом нотаріуса та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців боржник відсутній за місцезнаходженням.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності винесення оскаржуваної постанови, повинен надати оцінку всім обставинам, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся до суду з заявою у зв'язку з не оплатою боржником заборгованості у сумі 3440,00грн., яка виникла на підставі договору про комплексне рекламне обслуговування №б/н від 05.08.2010р. При цьому кредитор вказує на те, що виконання робіт підтверджується рахунком-фактури №АА-47 від 03.09.2010р. на суму 3440,00грн. та актом приймання-передачі виконаних робіт (здійснених послуг) в сумі 3440,00грн. Також, вказує на те, що безспірність вимог підтверджується виконавчим написом приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_10 від 23.07.2012р. за реєстровим №4752, який надісланий до Відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації боржника та 27.07.2012р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.07.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_10 був здійснений виконавчий напис №4752, яким він пропонує стягнути з ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»заборгованість у розмірі 3440,00грн. на підставі договору щодо комплексного рекламного обслуговування від 05.08.2010р. Також, вказав, що підлягає стягненню з боржника сума сплаченого державного мита та понесених витрат при вчиненні виконавчого напису в розмірі 850,00грн.

Як на підставу порушення справи про банкрутство, ініціюючий кредитор посилався на безспірність своїх вимог, які підтверджуються виконавчим написом №4752 від 23.07.2012 року вчиненим приватним нотаріусом ОСОБА_10 на договорі щодо комплексного рекламного обслуговування від 05.08.2010 року та його примусове виконання державною виконавчою службою. Приймаючи постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання банкрутом боржника - ТОВ "ПРОМАРСЕНАЛ". Проте, з такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Договор щодо комплексного рекламного обслуговування від 05.08.2010р. укладений між Суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 (виконавець) та ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»(замовник) у простій письмовій формі, нотаріально не засвідчувався.

Нормами статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Виходячи із змісту вказаних вище статей, можливо зробити висновок про те, що виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов'язання. В свою чергу, така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до вказаного переліку стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу проводиться стягненням заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на майно.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди.

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Так, вказаний Перелік не містить підстав для одержання виконавчого напису на підставі договору, який не є нотаріально посвідченим та на виконання якого не видавався вексель.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом ОСОБА_10 здійснювався без належного підтвердження безспірності вимог стягувача та за відсутності нотаріально посвідченого договору. Але, суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним обставинам та виконавчому напису. Разом з цим, справа про банкрутство не може базуватися на виконавчому документі, який фактично є неналежним та недопустимим доказом у справі. Такий виконавчий напис вчинений всупереч викладеним вище вимогам Закону не є доказом безспірності кредиторських вимог у розумінні Закону України "Про нотаріат", Постанову Кабінету міністрів України №1172 від 29.06.1999 року "Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", та статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 3 ст. 7 Закону визначено, що до заяви боржника додаються в т.ч. і інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі і по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Постановою від 27.07.2012р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №4752 виданий 23.07.2012р.

В матеріалах справи наявний лист від 20.08.2012р. за №2-1177/26324/04-38 Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, відповідно до якого вони повідомляють ОСОБА_6 про здійснені виконавчі дії, а саме вказують на те, що виконавчий документ у добровільний строк боржником не виконаний; з метою встановлення майнового стану боржника направлено запити до БТІ, МРЕВ-1 м. Донецька, Державної податкової служби; згідно довідки МРЕВ-1 м. Донецька за ТОВ «ПРОМАРСЕНАЛ»рухоме майно не зареєстровано; інформація про наявність або відсутність нерухомого майна у ТОВ «Промарсенал»з БТІ м. Донецька не надходила; згідно довідки Державної податкової служби України встановлено відкриті рахунки у банках та інших фінансових установах, на які 14.08.2012р. на підставі ст. ст. 4, 5, 52 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» накладено арешт.

Тобто, державним виконавцем були виявлені відкриті рахунки боржника, однак

в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій державним виконавцем з виявлення грошових коштів та руху коштів по виявленим рахункам боржника.

З огляду на те, що грошові кошти є основним та ліквідним активом будь-якого підприємства, зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

Матеріали справи свідчать, що господарський суд Донецької області, порушивши та здійснивши провадження у цій справі (у тому числі, приймаючи ухвалу за результатами підготовчого засідання та постанову про визнання банкрутом), надавши невірну правову оцінку наявним у справі доказам, порушив вимоги Закону про банкрутство щодо порядку та підстав порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.

Отже, суд першої інстанції невірно застосував норми ч. 3 ст. 6 та ст. 7 Закону про банкрутство -щодо безспірності кредиторської заборгованості, відсутності грошових коштів у боржника та дійшов передчасного висновку про наявність достатніх підстав для порушення справи про банкрутство та введення подальших процедур банкрутства.

Вищевикладене свідчить про те, що провадження у даній справі було здійснено з порушенням та невірним застосуванням норм законодавства, а справа про банкрутство боржника порушена безпідставно.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, та виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПРОМАРСЕНАЛ" -припиненню за відсутністю предмету спору.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби про відмову від апеляційної скарги (про залишення без розгляду) на постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012 року у справі №5006/38/20б/2012 - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012р. у справі №5006/38/20б/2012 -задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 21.08.2012р. по справі №5006/38/20б/2012 про банкрутство -скасувати.

Припинити провадження у справі № 5006/38/20б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ», м. Донецьк.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ», м. Донецьк для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, та відновлення в Єдиному державному реєстрі стану юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАРСЕНАЛ», м. Донецьк (ЄДРПОУ 32476277).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова