Ухвала

від 08.11.2012 по справі 0707/7002/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08.11.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Гошовського Г.М. (головуючий), Дідика В.М., Машкаринця І.М., з участю прокурора Фотченка С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу, в якій обвинувач - старший прокурор прокуратури м. Мукачева подав апеляцію на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 30.08.2012.

Цією постановою кримінальна справа, за якою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Золочівка Млинівського району, мешканець АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, зі стадії попереднього розгляду повернута прокуророві Закарпатської області на додаткове розслідування.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 ухвалено залишити підписку про невиїзд.

Як зазначено у пред'явленому йому обвинуваченні, ОСОБА_3 у 2003 році без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, але з метою прикриття незаконної діяльності, придбав ТОВ «Гравес», 29.04.2004 зареєстрував у виконавчому комітеті Мукачівської міської ради зміни та доповнення до його статуту, оформив документи для постановки товариства на облік у Мукачівській ОДПІ і 06.05.2004 підписав договір на відкриття у Франківському відділенні Першої Львівської філії АТ «Кредит Банк» рахунку, який в подальшому використав для отримання та перерахування коштів іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Після взяття товариства на податковий облік, фактично виконуючи функції його керівника, ОСОБА_3 на порушення вимог ст. ст. 19, 56, 65, Господарського кодексу України, ст. 5 Закону України «Про систему оподаткування», ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансово-господарської діяльності не здійснював, а займався документальним оформленням неіснуючих господарських операцій з безпідставним завищенням податкового кредиту та валових витрат підприємствам, які завдяки цьому отримали змогу мінімізувати свої податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість і матеріали відносно яких виділені з кримінальної справи для додаткової перевірки.

Використовуючи печатку та установчо-реєстраційні документи ТОВ «Гравес», вказується далі в обвинуваченні, ОСОБА_3 впродовж 2003-2005 років проводив незаконну господарську діяльність, яка не відображалась у бухгалтерському і податковому обліку в податковій звітності, а була спрямована тільки на забезпечення документообігу взаємних фінансових операцій з низкою суб'єктів господарювання, зокрема ФУМГ «Львівтрансгаз», ТОВ «Омега Плюс», ТОВ «Укргалметал» та іншими, шляхом складання та видачі від імені директора ТОВ «Гравес» завідомо неправдивих накладних, податкових накладних та інших документів, перерахування коштів на рахунки в банківських установах, але без реального придбання товарів, виконання робіт та надання послуг.

Зокрема, кошти, отримані від реально діючих суб'єктів підприємницької діяльності на рахунок ТОВ « Гравес», перераховувались на рахунки: ВАТ СКБ «Дністер» - 1 347 292 грн. 47 коп. - по операціях з придбання векселів, ВАПП «Електрон-банк» - 301 500 грн. - по операціях з цінними паперами, ТОВ «Раут-С» -1 020 000 грн. - згідно акту пред'явлення векселя до оплати, ПП «Транссервіс» - 1 050 000 грн. - згідно акту пред'явлення векселя до оплати, ПП «Унісон» - 505 000 грн. - згідно акту пред'явлення векселя до оплати, ТОВ «Торгальянс» - 555 000 грн. - згідно акту пред'явлення векселя до оплати, ПП Дідух - 210 000 грн. - згідно акту пред'явлення векселя до оплати, ПП ОСОБА_4 - 2 152 000 грн. - згідно акту пред'явлення векселя до оплати, а також на рахунки інших суб'єктів за товари, роботи і послуги 3 752 871 грн. 81 коп., і в подальшому знімались у готівці.

Загалом, стверджується в обвинуваченні, під прикриттям ТОВ «Гравіс» ОСОБА_3 занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2004 рік - на 874 097 грн., за 2005 рік - на 513 161 грн., а всього на суму 1 387 258 грн., чим безпідставно сформував податковий кредит зазначеним та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, матеріали щодо яких виділені для додаткової перевірки.

Постанова суду мотивована тим, що на стадії досудового слідства були допущені такі порушення кримінально-процесуального закону, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду.

Суд зазначив, що в справі залишилась невиконаною постанова від 15.03.2011 про повернення її на додаткове розслідування, зокрема, вказівки суду про необхідність з'ясування, чому ТОВ «Гравес» у 4 кварталі 2004 та 1 кварталі 2005 року займалось господарською діяльністю без податкової звітності, 23.02.2005 було знято з податкового обліку без виявлення за ним порушень податкового законодавства, про вилучення шляхом обшуків та виїмок документів щодо фінансово-господарської діяльності товариства, їх огляду, проведення ревізійних дій та зустрічних перевірок його контрагентів, судово-бухгалтерської та додаткової судово - економічної експертизи, а натомість орган досудового слідства обмежився збором даних про неможливість збирання зазначених джерел доказів.

Окрім цього, постанова про притягнення ОСОБА_3, як обвинуваченого, на думку суду, не відповідає вимогам ст. 132 КПК України: не містить даних про його протиправні дії, конкретні час, місце, спосіб та інші обставини їх вчинення, суспільно небезпечні наслідки та причинний зв'язок між ними, а з іншого боку містить вказівки про формування його діями податкового кредиту для неназваних суб'єктів господарської діяльності, матеріали стосовно яких виділені з справи для додаткової перевірки, на інші, в тому числі не розглянуті кримінальні справи щодо суб'єктів господарської діяльності, з якими ТОВ «Гравес» вело фінансові розрахунки. Суд вважає, що пред'явлення ОСОБА_3 такого обвинувачення порушує його право знати, в чому його обвинувачують, передбачене ст. 43 КПК України.

Апелянт порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції. Посилаючись на п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» та процесуальні документи на аркушах справи 57-59,205-208 тому 19, стверджує, що невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в ухвалі суду, коли провести її неможливо, допускається, і що суть обвинувачення ОСОБА_3 була роз'яснена відповідно до вимог ст. 140 КПК України.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст постанови і доводи обвинувача, промову прокурора на підтримання апеляції, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляції і вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя вправі повернути її на додаткове розслідування, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Питання про те, чи перешкоджає те або інше порушення вимог кримінально-процесуального закону призначенню справи до судового розгляду вирішується судом залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав і інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.

Ці вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції додержані.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11.02.2005 року №2, вказівки судді (суду) у різі повернення справи на додаткове розслідування є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора, на що правильно послався суд першої інстанції в постанові, яка оскаржується.

Викладені у постанові про повернення справи на додаткове розслідування від 15.03.2011 вказівки суду щодо з'ясування обставин господарської діяльності ТОВ «Гравес» без податкової звітності, зняття товариства з податкового обліку без виявлення за ним порушень податкового законодавства, вилучення і огляду документів щодо його фінансово-господарської діяльності, проведення ревізії, зустрічних перевірок його контрагентів, судово-бухгалтерської, додаткової судово - економічної експертиз та складання, в залежності від одержаного результату, постанови про притягнення як обвинуваченого з додержанням вимог ст. 132 КПК України ґрунтуються на вимогах закону. Апеляція на цю постанову не подавалась, але і передбачені законом заходи до виконання вказівок суду органом досудового слідства не вжиті. Неповнота досудового слідства, про яку йдеться у цих вказівках, не усунута. Натомість ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в новій редакції, але без усунення вказаних судом порушень ст. 132 КПК України (т.19 а.с.198-202) та наведено довід про неможливість збирання вказаних судом джерел доказів. З огляду на те, що повернення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду 15.03.2011 з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства ініціював обвинувач і не оскаржив постанову суду апеляційним порядком, підтримання ним обвинувачення без усунення цієї неповноти і неправильності на даній стадії процесу є непослідовним.

Саме таке становище, а не помилки при виконанні вимог ст. 140 КПК України, як це подається в апеляції (процесуальні документи на аркушах 57-59, 205-208 т. 19), суд першої інстанції небезпідставно вважає порушенням права ОСОБА_3 знати, в чому його обвинувачують.

Отже, підстав вважати необґрунтованим рішення суду першої інстанції про повернення зі стадії попереднього розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_3 прокурору на додаткове розслідування немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляцію обвинувача залишити без задоволення, постанову Мукачівського міськрайонного суду від 30.08.2012 про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України - без змін.

Судді: