Постанова

від 27.11.2006 по справі 20/100пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/100пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2006 р.                                                                                  справа №20/100пн

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Старовойтової  Г.Я.

суддівВолкова Р.В., Калантай  М.В.,

За участю  представників сторін:                                                                             

від прокуратури:

від позивача:Новацький В.Б. –представник прокуратури, посвідчення №1577 від 22.09.1999р.не з'явився

від відповідача:Алдошин О.М. –юрист, за дов. №б/н від 05.09.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання

прокурора Першотравневого району в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від22.05.2006 р.

у справі№ 20/100пн  ( суддя Донець О.Є. )                                              

за позовомприватного підприємства „Комерсант”, м.Донецьк

до відповідачаМелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області

провизнання права власності на двоповерхову житлову будівлю

                                       ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.05.2006 р. у справі  №20/100пн ( суддя Донець О.Є. ) задоволені позовні вимоги приватного підприємства „Комерсант”, м.Донецьк, до Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області.

Рішенням господарського суду визнано за приватним підприємством „Комерсант” (83062, м.Донецьк, вул. Ткаченка, 51; ідентифікаційний код 13524443) право власності на двоповерхову житлову будівлю площею 130 кв. м., розташовану на території Мелекінської сільської ради на земельній ділянці, переданій в оренду приватному підприємству „Комерсант” на підставі договору оренди землі від 06.09.2002р., укладеного приватним підприємством „Комерсант” та Мелекінською сільською радою Першотравневого району Донецької області.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, прокурор Першотравневого району в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області, звернувся з апеляційним поданням про скасування рішення господарського суду.

В обгрунтування свої заперечень прокурор посилається на постанову Донецького апеляційного господарського суду по справі №23/242пн від 19.06.2006р., якою задоволено апеляційне подання прокурора Першотравневого району в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради. Апеляційною інстанцією достовірно встановлено, що спірна ділянка, що займає приватне підприємство „Комерсант” під двоповерховий гуртожиток належить до земель комунальної власності сільради, використовується самовільно. Постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі №23/242пн зобов'язано приватне підприємство „Комерсант” повернути Мелекінської сільської ради самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 130 кв. м.

Прокурор зазначає, що згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які встановлені апеляційною інстанцією щодо самовільно зайнятої підприємством земельної ділянки, не потребують їх доведенню знову. Прокурор просить скасувати рішення господарського суду повністю та припинити провадження у справі.

Представник позивача, приватного підприємства „Комерсант”, м.Донецьк, в засідання апеляційного суду неодноразово не з'являвся, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином. Розгляд справи за клопотаннями позивача неодноразово відкладався. Відзив апеляційного подання прокурора позивач не надав.  

Відповідач, Мелекінська сільська рада, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області, відзив на апеляційне подання не надав, його представник в засіданні суду зазначив, що вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм матеріального права, судом неповно досліджені матеріали та обставини справи. відповідач просить скасувати рішення господарського суду та задовольнити позовні вимоги.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2006 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 20/100пн була призначена інша колегія суддів.

У відповідності до вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України здійснюється запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, приватне підприємство „Комерсант”, м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до відповідача, Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області, про визнання права власності на двоповерхову житлову будівлю.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач уточнив позовні вимоги заявою від 22.05.2005 року та просив суд  визнати за приватним підприємством „Комерсант”, м.Донецьк, право власності на двоповерхову житлову будівлю, розташовану на території Мелекінської сільської ради на земельній ділянці, переданій в оренду приватному підприємству „Комерсант” на підставі договору оренди землі від 06.09.2002р. Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, прокурор Першотравневого району в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області, звернувся з апеляційним поданням до Донецького апеляційного господарського суду.

 Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №20/100пн від 22.05.2006р. не відповідає вимогам норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Мелекінська сільська рада, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області (орендодавець) та приватне підприємство „Комерсант”, м.Донецьк (орендар), уклали договір оренди землі № б/н від 06.09.2002р.

Відповідно до умов договору Орендодавець передав, а Орендар набув право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться на території Мелекінської сільської ради,                  площею 320 кв. м.

Пунктом 2.1. договору оренди від 06.09.2002р., зазначено, що в оренду надано пляжну зону під благоустрій без капітального будівництва, без розміщення торгівельних об'єктів та інших споруд.

Прокурор надав апеляційному суду документи а саме: акт від 18.02.2005р., в якому комісія у складі голови сільради, головного архітектора району заступника начальника відділу земельних ресурсів встановила, що ПП „Комерсант” самовільно використовує земельну ділянку площею 130 кв. м. та на цій земельній ділянці самовільно збудовано двоповерховий будинок.

Також прокурором надано акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.03.2005р., 20.04.2005р.; приписи від 14.03.2005р., від 20.04.2005р.; постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.03.2005р. №5/3-1, від 22.04.2005р. №5/4-3. З наданих прокурором документів вбачається, що директор ПП.”Комерсант” Макаревич В.Л. використовує земельну ділянку під двоповерховий будинок без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Прокурор Першотравноевого району обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин того, що він вступив у справу на стадії апеляційного провадження.           

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

          Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила, що господарський суд в рішенні у справі №20/100пн від 22.05.2006р. посилається на те, що спірна будівля (двоповерховий будинок) була збудована на земельній ділянці розміром 320 кв. м., орендованій позивачем на підставі договору оренди землі, укладеному 06.09.2006р. між сільрадою та підприємством. Як вбачається з наданих додатково документів цей будинок розташований в іншому місці на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с.Білосорайська Коса, вул. Безуха.

Крім того, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2006р. по справі №23/242пн задоволено позов прокурора Першотравневого району Донецької області в інтересах держави у особі Мелекінської сільської Ради с.Мелекіно, до приватного підприємства „Комерсант” м.Донецьк та зобов'язано ПП „Комерсант” повернути Мелекінській сільській Раді самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 130 кв.м., розташовану за адресою: Донецька область, Першотравневий район, с. Білосарайська Коса, вул..Безуха б/н, зайняту під будівництво гуртожитку, у придатному для використання стані.

Вищенаведеною постановою зазначено, що спірна земельна ділянка, що займає ПП „Комерсант” під двоповерховий гуртожиток належить до земель комунальної власності сільради, використовується самовільно, що не спирається на закон і відбувається з порушенням порядку надання земельних ділянок, здійснюється без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю, про що свідчить відсутність рішення сільради щодо надання земельної ділянки підприємству під будівництво гуртожитку, акту щодо розмежування меж землеволодіння, акту відводу земельної ділянки, або акту надання її в оренду, а використання земельної ділянки без документів, які б посвідчували таке право, підтверджується актами перевірок б/н від 18.02.04р., від 14.03.05р., 20.04.05р., постановами про адміністративні порушення й притягнення до адміністративної відповідальності відповідача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі №23/242пн встановлено, що договір оренди №2248 від 06.09.2002р. не доводить права користування спірною земельною ділянкою, оскільки за предметом договору, мова йшлася за земельну ділянку площею 320 кв.м. передану в оренду строком на 10 років, яка надана у іншому місці, на значній відстані від самовільно зайнятої під будівлю земельної ділянки

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що матеріалами справи підтверджено, що позивач, приватне підприємство „Комерсант”, збудував двоповерховий житловий будинок на земельній ділянці, на право користування якою відсутні правовстановлюючі документи, тому цей двоповерховий житловий будинок є самочинним будівництвом, тому суд першої інстанції помилково визнав за позивачем право власності на цей будинок.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що позивач у відповідності до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів та не обгрунтував свої вимоги щодо заявленого позову.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не оцінив докази в їх сукупності та дійшов хибного висновку, що позивач  довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку, що позовні вимоги приватного підприємства „Комерсант”, м.Донецьк, до Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області, про визнання права власності на двоповерхову житлову будівлю, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, рішення не відповідає приписам матеріального права, тому рішення господарського суду слід скасувати.

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційному поданні є обгрунтованими, доведеними належним чином, є підставою для задоволення апеляційного подання та скасування рішення господарського суду у справі №20/100пн від 22.05.2006р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані не правильно, рішення не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подане апеляційне подання, є підставою для скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

                                                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2006 р. у справі №20/100пн    ( суддя Донець О.Є. ) –скасувати.

Апеляційне подання прокурора Першотравневого району в інтересах держави в особі Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2006 р. у справі №20/100пн – задовольнити.

У позові приватного підприємства „Комерсант”, м.Донецьк, до Мелекінської сільської ради, с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області, про визнання права власності на двоповерхову житлову будівлю –відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Комерсант” (ідентифікаційний код 13524443, вул. Ткаченко, 51, м.Донецьк) на користь Державного бюджету України державне мито за подання апеляційного подання у розмірі 42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.                                                                                                                                                                 

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

Головуючий          Старовойтова  Г.Я.

Судді:          Волков  Р.В.

          Калантай  М.В.

          Надруковано: 7 прим.

          2 прокурору

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          2. ДАГС