Постанова

від 02.12.2008 по справі 4/119-08-2986

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" грудня 2008 р.

Справа № 4/119-08-2986

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді Михайлова М.В.,

суддів

Тофана В.М., Журавльова О.О.

При секретарі Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1.,

за довіреністю;

від відповідача:

не з'явився, повідомлений належним чином;

(на підставі Розпорядження першого

заступника голови суду від 07.11.2008 року № 172 розгляд апеляційної скарги

здійснюється даною судовою колегією)

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Закритого акціонерного товариства "Одесарибгосп"

на рішення господарського

суду Одеської області від  17 жовтня 2008

року

у справі

№ 4/119-08-2986

за позовом ОСОБА_2,

Одеська обл., м. Біляївка, 1-й пров. Шевченко, 30

до Закритого

акціонерного товариства "Одесарибгосп", Одеська обл., м. Біляївка

про

зобов'язання вчинити певні дії,-

                                                          ВСТАНОВИВ: 

ОСОБА_2 звернувся до господарського

суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства

"Одесарибгосп", у якому просив зобов'язати відповідача надати йому

інформацію, про діяльність відповідача, на яку він, як акціонер, має право.

30.07.2008 року відповідач

звернувся до суду з заявою в порядку ст. 20 ГПК України про відвід судді

Літвінова С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської

області від 30.07.2008 року заяву представника відповідача було відхилено.

17.10.2008 року позивач в судовому

засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог з вказанням переліку

документів для ознайомлення.

Рішенням господарського суду

Одеської області від  17 жовтня 2008 року

по справі № 4/119-08-2986 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим

рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від  17 жовтня 2008 року по справі №

4/119-08-2986, в позові ОСОБА_2від 08.07.2008 року відмовити в повному обсязі,

як невідповідне обставинам справи та з порушенням норм процесуального права.

31.10.2008 року від відповідача

надійшло уточнення до апеляційної скарги, в якому він просить скасувати рішення

господарського суду Одеської області від 

17 жовтня 2008 року по справі № 4/119-08-2986, як невідповідне

обставинам справи та прийняте з порушенням норм процесуального права, в позові

ОСОБА_2від 08.07.2008 року з уточненнями від 17.10.2008 року  відмовити в повному обсязі, а також просить в

зв'язку із ненаданням відповідачу позивачем уточнень до позову від 17.10.2008

року прийняти додаткові докази комерційної таємниці  Закритого акціонерного товариства

"Одесарибгосп".

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК

України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду

апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписка

представника позивача, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у

відсутності представника відповідача, який вдруге не з'являється у судове

засідання апеляційної інстанції.

Від відповідача, представник якого

не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання не

надходило.

Позивач не скористався своїм правом

надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, але його представник в

судовому засідання апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає

необґрунтованою.

Відповідно до ст.85 ГПК України у

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги та уточнень до неї,

наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також

перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції

норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника  позивача, апеляційний господарський суд

дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Як вбачається із матеріалів справи

та було правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є акціонером

Закритого акціонерного товариства "Одесарибгосп", власником 18

428  простих іменних акцій номінальною

вартістю 0,25 грн., загальною вартістю -4607 грн., що підтверджується

Сертифікатом іменних акцій від 01.07.1999 року.

26 травня 2008 року позивач

звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про товариство, в

якій просив надати своєму представнику за дорученням, наступну інформацію:  копію Статуту Товариства; копію Протоколу

установчих зборів Товариства; копії Протоколів загальних зборів акціонерів

(чергових і позачергових) за весь час діяльності ЗАТ (з дати реєстрації випуску

акцій); інформацію про реєстратора (депозитарія) акцій Товариства

(найменування, адреса, код ЄДРПОУ); копії звітів Товариства про його діяльність

за весь час діяльності ЗАТ (з дати реєстрації випуску акцій); копії протоколів

Ревізійної комісії; перелік акціонерів, що володіють 5 відсотками та більше

акцій Товариства.

Також судом першої інстанції була

встановлена наявність у  представників

позивача права вчиняти будь-які дії (в тому числі брати участь у загальних

зборах, витребувати та знайомитися з інформацією), що витікають з володіння

акціями ЗАТ "Одесарибгосп".

Але в матеріалах справи відсутні

докази надання відповідачем позивачу витребуваної інформації,  про 

що  вказано в  рішенні 

господарського  суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону

України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. N 1576-XII,

акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений

на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе

відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Засновниками акціонерного

товариства можуть бути юридичні особи та громадяни.

Акціонери закритого акціонерного

товариства мають права та несуть обов'язки, пов'язані з їх участю у Товаристві,

що передбачено Законом України "Про господарські товариства",

Цивільним кодексом України, Господарським 

кодексом  України.

Правом акціонера, що витікає з

володіння акціями, згідно п. "г" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про

господарські товариства", абз.3 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу

України, ч. 5 ст. 116 Цивільного кодексу України, є право учасника

товариства  одержувати інформацію про діяльність

товариства відповідно до законодавства та, на вимогу учасника, товариство

зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про

його діяльність, протоколи зборів.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону

України "Про господарські товариства", Голова правління товариства

організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути

в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з

книги протоколів.

Відповідно до Роз'яснення ДКЦПФР

від 29 жовтня 2002 року "Про порядок застосування пункту "г"

статті 10 Закону України "Про господарські товариства", акціонери при

ознайомленні з документами про діяльність товариства у відповідності до ст. 35

Закону України "Про інформацію" мають право робити виписки з наданих

їм для ознайомлення документів, фотографувати їх, записувати текст на магнітну

плівку тощо.

Відповідно до п. 1.3 Рішення ДКЦПФР

від 26 січня 2005 року № 27 "Про схвалення Методичних рекомендацій щодо

доступу акціонерів та інших заінтересованих осіб до інформації про акціонерне

товариство", інформаційна політика акціонерного товариства має бути

спрямована на досягнення найбільш повної реалізації прав акціонерів на

одержання інформації, яка може істотно вплинути на прийняття ними інвестиційних

та управлінських рішень.

Згідно п. 4.5 Рішення № 27,

акціонери, при ознайомленні з документами про діяльність товариства мають право

робити виписки з наданих їм для ознайомлення документів, фотографувати

документи, записувати текст на магнітну плівку, про що робиться відповідний

запис у журналі обліку заходів взаємодії з акціонерами та іншими

заінтересованими особами.

Як було правильно встановлено судом

першої інстанції, жодних письмових відповідей про задоволення вимоги позивача

чи обґрунтованої відмови у наданні інформації, про яку просить позивач, відповідачем

до суду надано не було.

Для надання інформації акціонеру,

Головою правління ЗАТ був виданий Наказ № 52 від 28.05.2008 року про

призначення відповідальних осіб, для надання акціонеру запитуваної ним

інформації.

Крім Наказу, інших доказів на підтвердження

того, що позивач чи його представник ознайомлені з документами про діяльність

Товариства, відповідачем надано не було.

Також відповідачем не було надано

жодного доказу створення будь-яких умов для задоволення вимоги позивача про

доступ до інформації про діяльність товариства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

кожна сторона повинна  довести  ті 

обставини,  на  які 

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази    подаються   

сторонами    та    іншими  

учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України,

господарський   суд  приймає 

тільки  ті докази,  які 

мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно 

до  законодавства  повинні бути 

підтверджені  певними  засобами 

доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Судова колегія погоджується з

висновком суду першої інстанції, що Наказ № 52 від 28.05.2008 року, виданий

Головою Правління, жодним чином не підтверджує факту надання запитуваної

інформації позивачу чи його представнику, а лише підтверджує факт призначення

осіб, котрі повинні були ознайомити акціонера з цією інформацією.

Що стосується наданих в уточненнях

до апеляційної скарги Наказу № 181 від 01.12.2005 року та Наказу № 15 від

01.12.2008 року, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК

України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський  суд  за

наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.  Додаткові 

докази   приймаються   судом,  

якщо   заявник обґрунтував  неможливість 

їх  подання  суду 

першої  інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Але посилання відповідача на

неможливість надання зазначених документів в суді першої інстанції в зв'язку із

ненаданням позивачем відповідачу уточнень до позову не приймаються судовою

колегією, оскільки не вбачається зв'язку між уточненнями до позову, в якому

було лише змінено перелік документів, витребуваних для ознайомлення, та

наказів, якими було призначено осіб, володіючих комерційною таємницею. Також

апелянтом не було вказано, як саме ненадання уточнень до позову позбавило його

можливості надати відповідні документи.

Будь-яких інших причин ненадання

вищезазначених наказів в суді першої інстанції названо не було, а тому судова

колегія вважає, що апелянт не обґрунтував 

неможливість  їх  подання 

суду  першої  інстанції.

Більш того судова колегія

наголошує, що Наказ № 181 від 01.12.2005 року та Наказ № 15 від 01.12.2008 року

жодним чином не підтверджують факту неможливості надання доступу позивачу до

зазначених ним документів, а також факту надання запитуваної інформації

позивачу чи його представнику, а лише встановлюють факт призначення осіб, котрі

повинні володіти комерційною таємницею. З цієї причини вищезазначені накази не

приймаються судовою колегією до уваги.

Що стосується посилання апелянта на

порушення норм процесуального права, а саме на ненадання йому для ознайомлення

уточнення до позовної заяви від 17.10.2008 року, то судова колегія вважає за

необхідне зазначити таке.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши

всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,

вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у

судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК

України, порушення або неправильне 

застосування  норм  процесуального права може бути підставою для

скасування або зміни рішення лише за умови, 

якщо це  порушення  призвело 

до  прийняття  неправильного рішення.

В судове засідання суду першої

інстанції від 17.10.2008 року представник відповідача не з'явився, хоча був

повідомлений належним чином, своїми процесуальними  правами, 

передбаченими  ст.22  ГПК 

України,  в  частині 

ознайомлення  з уточненням до

позову, не скористався.

Доречи, в наданому 17.10.2008 року

уточненні до позовної заяви було лише змінено перелік документів, які ОСОБА_2

витребував для ознайомлення, а отже жодним чином не змінювались суть та

підстави вимог позивача.

Зважаючи на викладене, колегія

суддів вважає, що суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа

розглянута у відповідності до діючих норм матеріального права, ненадання

відповідачу копії уточнення до позову ніяким чином не впливає не суть рішення

та не призвело  до  прийняття 

неправильного рішення, і тому підстав для скасування рішення не має.

Всі 

інші  зауваження,  викладені 

у  апеляційній  скарзі, 

колегія  суддів  не 

приймає  до  уваги 

з  підстав  викладених 

вище.

З 

урахуванням  наведеного  колегія 

суддів  вважає, що  апеляційна 

скарга  не підлягає  задоволенню, а  рішення господарського  суду 

слід  залишити  без 

змін.

                      Керуючись ст. ст.

99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого

акціонерного товариства "Одесарибгосп", Одеська обл., м. Біляївка,

на рішення господарського суду Одеської області від  17 жовтня 2008 року по справі № 4/119-08-2986

залишити без задоволення, рішення 

господарського  суду  -без змін.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України.  

           Головуючий суддя:                                                                                  

М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                  

В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                         О.О.

Журавльов