Постанова

від 09.11.2012 по справі 2а/0470/8744/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/8744/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1972,08 грн. -,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1972,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем були порушені строки здачі звіту за 2010 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків, у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу застосовано фінансові санкції на загальну суму 1972,08 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. 06 вересня 2012 року надано заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких відповідач позовні вимоги вважає безпідставними, оскільки позивачем застосовано фінансові санкції за 2010 рік, у той час як статус платника страхових внесків відповідачем набуто 10.02.2012 року. Крім того, відповідач вважає, що розмір фінансових санкцій, зазначений в рішенні позивача, є необґрунтованим, оскільки є незрозумілим, яким чином та з якої суми зроблено їх розрахунок.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.06.2010 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Як вбачається з матеріалів справи, на облік в Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу відповідача взято 14.06.2010 року на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Твердження відповідача стосовно того, що він не був зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу у 2010 році, а набув статус платника страхових внесків лише 10.02.2012 року, судом не приймається до уваги на підставі наступного.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік.

Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, взяття на облік до Пенсійного фонду фізичних осіб-підприємців, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Статтею 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктами 4 та 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 10 лютого 2012 року подано до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, в якому суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 за липень-грудень 2010 року самостійно зазначила суму нарахованих страхових внесків в розмірі 1792,00 грн. У зв'язку з чим відповідачем складено акт від 10.02.2012 року № 3 про виявлення факту несвоєчасного подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків за 2010 рік. На підставі вищевказаного акту начальником Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу прийнято Рішення № 37 від 29.02.2012 року про застосування фінансової санкції до відповідача в розмірі 1972,08 грн. Вказане рішення відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримав 10.05.2012 року, але в установлений законом строк не оскаржив та заборгованість не сплатив.

Досліджуючи питання юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу даного рішення, суд зазначає, що на момент вчинення позивачем порушення пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки відповідачем у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік самостійно нараховано та зазначено розмір внесків на загальну суму 1792,80 грн., відповідачем на підставі пункту 5 частини частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне подання відомостей накладено штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягали сплаті за відповідний звітний період. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 1972,08 грн.

08.07.2010 року частину дев'яту статті 106 виключено на підставі Закону N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Однак, відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.5 п.7); на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (абз.6 п.7).

З положень наведеної норми закону чітко слідує, що за порушення пенсійного законодавства, які були вчинені суб'єктами права до 01.01.2011 року, юридична відповідальність застосовується за правилами законодавчих актів, що були чинними на момент скоєння правопорушення, тобто за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а на період до повного стягнення недоїмки, штрафів та пені (що також охоплює собою і етап винесення рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій та пені та етап винесення вимоги) за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто і повноваження на застосування фінансових санкцій та винесення вимог. А тому суд приходить до висновку, що виключення пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є підставою вважати, що законодавцем скасовано відповідальність за вчинення відповідних порушень.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1972,08 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу заборгованість в сумі 1972,08 грн. (одна тисяча сімдесят дві грн. 08 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко