Постанова

від 01.10.2012 по справі 0870/7267/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року о/об 17 год. 12 хв. Справа № 0870/7267/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Укргідрокомплект 2006»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000282211 від 12.07.2012, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Укргідрокомплект 2006» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 №0000282211 за платежем податок на прибуток на 12 914,00 грн. винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що донарахування в бюджет виконано на підставі некоректного застосування норм податкового законодавства, контролюючий орган не маючи відповідних повноважень в Акті перевірки визнав нікчемними правочини з контрагентом позивача - ТОВ «Агропульсар». Крім того, позивач вважає, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій позивач було одержання податкової вигоди.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, які є ідентичними за змістом до акту перевірки, відповідач зазначив, що в ході перевірки позивача встановлено наступні порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пунктів 138.1, підпункту 138.8.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 12 914грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 12 914грн. В ході перевірки також встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуги) підприємствам-покупцям та як наслідок, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Агропульсар» та по операціях з продажу цих товарів (послуг) ПП «Укргідрокомплект 2006» за ІІ квартал 2011 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агропульсар».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 01 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва Серія А00 №673539 Приватне підприємство «Укргідрокомплект 2006» (код ЄДРПОУ 34572648) зареєстроване 08.09.2006 виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області.

ПП «Укргідрокомплект 2006» взято на податковий облік в органах державної податкової служби згідно довідки №6127 від 08.09.2006, станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Мелітопольський об'єднаній ДПІ.

На підставі Наказу Мелітопольської об'єднаної ДПІ Запорізької області №319 від 10.05.2012 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Укргідрокомплект», направлення на перевірку №58 від 10.05.2012, Наказу Мелітопольської ОДПІ Запорізької області №411 від 17.05.2012 та направлення на перевірку №94 від 17.05.2012 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Укргідрокомплект 2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Агропульсар» в період з 01.05.2011 по 20.06.2011.

За результатами перевірки складено Акт №208/23/34572648 від 25.05.2012 та на підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000282211 від 12 липня 2012 року.

У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пунктів 138.1, підпункту 138.8.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 12 914грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 12 914грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно приписів статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

За приписами пп. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Агропульсар» (постачальник) укладено договір поставки №05/01 від 01.05.2011. за умовами вказаного договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний прийняти відповідний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору разом із товаром постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок, накладну на видачу товару, податкову накладну. Згідно умов п. 2 додатку до договору №05/01 від 01.05.2011 прийняття товару здійснюється згідно видаткових накладних за наявності доручення.

Також між позивачем та ТОВ «Агропульсар» укладено договір про надання ремонтних послуг №05/02 від 01 травня 2011 року згідно умов якого виконавець (ТОВ «Агропульсар») протягом дії даного договору здійснює ремонт вузлів та агрегатів згідно попередньої заявки замовника (ТОВ «Укргідрокомплект 2006»), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги ціна на які завчасно погоджена сторонами та визначені у рахунку.

Згідно додатку №1 до Договору №05/02 від 01.05.2011 постачальник приймає товар на ремонт складаючи акт прийому-передачі; покупець приймає відремонтований товар згідно акту здачі-прийняття робіт.

За договором поставки №05/01 від 01.06.2011, укладеним між позивачем (покупець) на ТОВ «Агропульсар» (постачальник), постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний прийняти відповідний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору разом із товаром постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок, накладну на видачу товару, податкову накладну. Згідно умов п. 2 додатку до договору №05/01 від 01.06.2011 прийняття товару здійснюється згідно видаткових накладних за наявності доручення.

Згідно договору про надання ремонтних послуг №05/02 від 01 червня 2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Агропульсар», виконавець (ТОВ «Агропульсар») протягом дії даного договору здійснює ремонт вузлів та агрегатів згідно попередньої заявки замовника (ТОВ «Укргідрокомплект 2006»), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги ціна на які завчасно погоджена сторонами та визначені у рахунку.

Згідно додатку №1 до Договору №05/02 від 01.06.2011 постачальник приймає товар на ремонт складаючи акт прийому-передачі; покупець приймає відремонтований товар згідно акту здачі-прийняття робіт.

На підтвердження реальності господарських операцій по поставці товару та надання ремонтних послуг позивач надав суду копії податкових та видаткових накладних, складання яких передбачено умовами договору, копії актів здачі-прийомки виконаних робіт, що підтверджують отримання товару та виконання послуг зазначених у договорах.

Суд звертає увагу, що всі документи містять обов'язкові реквізити, передбачені пунктом другим статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні, та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку (Лист Вищого адміністративного суду №742/11/13-11 від 02.06.2011). Так, в матеріалах справи наявні акти звірки розрахунків між позивачем та ТОВ «Агропульсар» за період травень - червень 2011 року, які підтверджують сплату позивачем коштів за отриманий товар.

Також слід відзначити, що згідно Довідки АБ №467204 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є - 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а відтак послуги, передбачені договорами №05/02 від 01.05.2011 та №05/02 від 01.06.2011, здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Доказів на підтвердження того, що ТОВ «Агропульсар» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд також виходить з норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначенням статті першої Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В межах спірних відносин визначальними первинними документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджує їх здійснення є податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийомки виконаних робіт; при цьому судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що вказані первинні документи не відповідають вимогам, встановленим в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стосовно висновків Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Агропульсар» та ПП «Укргідрокомплект 2006» за травень - червень 2011 року, суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного в межах спірних відносин між позивачем, ПП «Укргідрокомплект 2006», та ТОВ «Агропульсар». Також відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемними сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому, в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. За змістом указаної норми відповідні витрати вважаються сформованими платником податків правомірно, однак, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичними обставинам.

Окрім того, слід відзначити, що для забезпечення своєї господарської діяльності юридичні особи вправі укладати договори, що за замістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права й обов'язки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість у цілому полягає в тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Судові рішення, якими правочини були би визнані недійсними, матеріали справи не містять. Водночас, акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належним доказом відсутності господарських операцій між підприємствами. Крім того, слід відзначити, що в самому Акті перевірки №208/23/34572648 від 25.05.2012 на арк. 5 та 18 зазначена суперечлива інформація, яка надана працівникам ВПМ ДПІ у м.Енергодарі, щодо часу продажу підприємства ТОВ «Агропульсар» гр. ОСОБА_3 - у листопаді 2010 року чи лютому 2011 року. При цьому, в самих поясненнях наданих ОСОБА_3 начальнику ВПМ ДПІ у м.Енергодар, копія яких наявна в матеріалах справи, взагалі не зазначено місяця в якому відбувся продаж підприємства та дати, коли були надані такі пояснення. Вказані обставини в судовому засіданні представником відповідача не заперечувалися.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Разом з тим, суд відзначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також суд зазначає, що якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 25.05.2012 №208/23/34572648 на довідку ДПІ у Миколаївському районі №60/23/37173338 від 23.09.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агропульсар» по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» за період 01.05.2011 по 31.05.2011; Акт №684/15-409/36455135 від 12.09.2011 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОВПХ» та №1447/18-011 від 22.09.2011 «Про позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОВПХ» за період 01.05.2011 по 31.05.2011, надіслану до ДПІ у Михайлівському районі від ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова; та інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо ТОВ «Гігапрон» та ТОВ «Тредікроун», оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11). Вказане спростовує твердження представника відповідача про те, що ТОВ «Агропульсар» не отримувало від своїх контрагентів товар, а відтак не могло передати його ПП «Укргідрокомплект 2006».

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що висновки Акту №208/23/34572648 від 25.05.2012 про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2011 по 30.06.2011 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а відтак викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Укргідрокомплект 2006» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0000282211 від 12.07.2012 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова