ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
16.12.2008 Справа № 10/193-08
Дніпропетровський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси
М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П, Швеця
В.В.
при секретарі судового засідання:
Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Хоменко О.В. представник, довіреність
№434 від 21.09.08;
від відповідача: ОСОБА_1
представник, довіреність № ВМА 243611
від 13.10.08;
розглянувши у відкритому судовому
засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю
“АЛЛО” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
14.10.2008р. по справі №10/193-08
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО”, м.Дніпропетровськ
до відповідача: фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг
про стягнення 42 871,52грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2008р. товариство з
обмеженою відповідальністю “АЛЛО” звернулось в господарський суд
Дніпропетровської області з позовом про стягнення збитків в розмірі 39 743,78
грн, завданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, яка не виконала свої
зобов'язання за договором оренди не житлового приміщення по забезпеченню у
приміщенні електричного силового вводу не менше 7кВт електричної енергії, в
результаті чого було припинено постачання електричної енергії та понесені
збитки у вигляді не отриманих доходів (упущеної вигоди). Крім того, позивач
просив стягнути виплачену авансом відповідачу орендну плату за 16 днів травня
2008р. у розмірі 3 127,74грн, в зв'язку з неможливістю використання
орендованого приміщення за призначенням.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської
області від 14.10.2008р. (суддя Кощеєв І.М.) відмовлено у задоволенні позовних
вимог.
Рішення суду мотивовано тим, що
позивач не надав доказів вини
відповідача щодо припинення подачі електричної енергії в орендоване
приміщення та невиконання останнім п.4.1.5. договору.
Не погодившись з рішенням
господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення та прийняти нове, посилаючись на невідповідність висновків,
вказаних в рішенні, обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають
значення для справи та порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу
відповідач вважає оскаржуване рішення таким, що винесено у повній відповідності
до норм діючого законодавства України, на підставі повного, всебічного та
об'єктивного дослідження обставин справи, а доводи апеляційної скарги не
заслуговують на увагу. Просить залишити рішення місцевого господарського суду
без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши пояснення представників
сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши
відповідність прийнятого рішення нормам матеріального права, повноту
встановлення всіх обставин по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.759 ЦК України за
договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за
плату на певний строк.
З матеріалів справи вбачається, що
29.08.2006р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою
відповідальністю “АЛЛО” було укладено договір оренди не житлового приміщення
№2.
Згідно умов договору (п.1.1.)
відповідач зобов'язалась передати позивачу в строкове платне користування не
житлове приміщення загальною площею 32,1 кв.м, розташоване АДРЕСА_1.
Пунктом 6.1. договору сторони
обумовили строк дії договору з 27.08.2007р. по 24.08.2008р.
Актом приймання-передачі №1 від
27.08.2007р. вказане приміщення було отримано позивачем. (а.с.12-13)
Сторони погодили, що приміщення
надається для організації в ньому магазину та здійснення торгової діяльності з
продажу непродовольчих товарів та надання послуг з підключення до операторів
мобільного зв'язку, та здійснення в ньому комерційної діяльності відповідно до
уставної діяльності позивача. (п.1.2.)
Відповідно до ст.526 ЦК України
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач зобов'язалась
забезпечити на об'єкті оренди електричний силовий ввід не менше 7кВт
електроенергії. ( п.4.1.5. договору)
Статтею 610 ЦК України передбачено,
що порушення зобов'язання є його невиконання або з порушенням умов, визначених
змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що 15.05.2008р. в орендованому приміщенні було припинено
постачання електричної енергії на підставі заяви споживача ПП “Баір” про
розірвання договору на поставку електроенергії, що підтверджується актом та
довідкою від 15.05.2008р. начальника Тернівського РЕМ Криворізьких міських
електричних мереж ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” Кондрашова І.І. (а.с.14-15)
Одним з правових наслідків
порушення зобов'язання, передбачених ст.611 ЦК України, є відшкодування
збитків, які в даній справі просить стягнути позивач з відповідача.
Колегія суддів погоджується з
висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог
про відшкодування шкоди в розмірі 39743,78 грн. виходячи з наступного.
Вина відповідача щодо порушення ним
виконання зобов'язань п.4.1.5. договору та неправомірність дій останнього по
відключенню електричної енергії не доведені позивачем, що відповідно до ст.22
ЦК України та Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992р. не є
підставою для відшкодування збитків. Крім того, з акту та довідки начальника
Тернівського РЕМ Кондрашова І.І. вбачається, що відключення
спірного приміщення від
електропостачання було здійснено на підставі заяви споживача ПП “Баір” про
розірвання договору на поставку електроенергії, який взагалі не був стороною
договору оренди не житлового приміщення. (а.с.14-15)
Відмовляючи у задоволенні позовних
вимог в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в
сумі 3127,74грн. суд першої інстанції виходив з того, що зазначена сума не є
безпідставно набутою відповідачем у розумінні ст.1212 ЦК України, оскільки
відповідно до ч.1 ст.286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який
орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської
діяльності.
З таким висновком апеляційна
інстанція також погоджується в зв'язку з тим, що позивач перерахував вказану
суму своєчасно та в повному обсязі на підставі договору оренди відповідно до
п.4.2.2. договору та ст.762 ЦК України, що за користування майном з наймача
справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за
користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено
договором.
Крім того, апеляційний суд бере до
уваги платіжне доручення №59 від 06.05.2008р, яким відповідач повернула
помилково перераховану орендну оплату за травень 2008р. за договором оренди не
житлове приміщення АДРЕСА_1. (а.с.62)
Враховуючи викладене, колегія
суддів вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“АЛЛО” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 14.10.2008р. по справі №10/193-08 слід залишити
без змін.
Керуючись ст.ст. 101-103, 105
Господарського процесуального кодексу
України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “АЛЛО” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 14.10.2008р. по справі №10/193-08 залишити без
змін.
Головуючий суддя
М.П.Неклеса
Суддя
П.П.Павловський
Суддя
В.В.Швець
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2008 |
Оприлюднено | 21.01.2009 |
Номер документу | 2745697 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Неклеса М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні