Постанова

від 29.10.2012 по справі 2а-8338/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 р. № 2а-8338/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді -Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань -Гойни Є.А.,

за участі:

представника позивача -Квасниці Н.Б., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби до Кам'янка-Бузького міжгосподарського сортонасінницького підприємства про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області звернулося до суду з позовом до Кам'янка-Бузького міжгосподарського сортонасінницького підприємства про стягнення 2850,38 грн. заборгованості, що виникла з земельного податку з юридичних осіб та збору з власників транспортних засобів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча був належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відтак, справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Кам'янка-Бузьке міжгосподарське сортонасінницьке підприємство зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 20.08.1992 року виконавчим комітетом районної ради, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією довідки № 3175 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

20.08.1992 року відповідача взято на облік платників податків за № 28, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою позивача від 28.11.2008 року № 80/29-0.

Згідно самостійно поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2011 рік № 805 від 31.01.2011 року, до сплати відповідачу належало 2297,30 грн.

Згідно самостійно поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2012 рік № 1076 від 20.02.2012 року, до сплати відповідачу належало 4033,16 грн.

07.05.2012 року ДПІ в Камянка-Бузькому районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 46/15-30/04527862, прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000761503 на суму 1416,72 грн. та № 0000771503 на суму 33,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що складає 20 % та 10% відповідно грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, сплаченого із затримкою.

26.06.2012 року ДПІ в Камянка-Бузькому районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 90/15-30/04527862, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001131503 на суму 67,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що складає 20 % грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, сплаченого із затримкою.

16.07.2012 року ДПІ в Камянка-Бузькому районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 1163/1720/04527862, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001149/1720/0 на суму 128,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій, що складає 20 % грошового зобов'язання за платежем податок з підприємств і організацій-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, сплаченого із затримкою.

В матеріалах справи наявні докази одержання уповноваженою особою відповідача вказаних податкових повідомлень-рішень, які, зі слів представника позивача, оскаржені не були.

Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п. 1 ст. 109 Кодексу, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно п. 54.3.3 ст. 53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 20.1.28 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки, заборгованість Кам'янка-Бузького міжгосподарського сортонасінницького підприємства, що виникла з земельного податку та зі збору з власників транспортних засобів становить 2850,38 грн. (2236,57 грн. та 613,81 грн. відповідно.

На даний час вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Кам'янка-Бузького міжгосподарського сортонасінницького підприємства, код ЄДРПОУ 04527862, що зареєстроване за адресою: 80400, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 172 Б, до бюджету податковий борг в сумі 2850 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 38 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 03.11.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.