Постанова

від 01.11.2012 по справі 3472/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. 17 год. 10 хв.Справа № 2а-3472/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представників позивача - Омельченко Т.Й., Павлової Л.В.,

представника відповідача - Мухи С.О., Коренка Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії"

до Горностаївського відділення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Горностаївського відділення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. №№ 0000012300, 00000223000, 00000323000, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 5 905,0 грн. у тому числі за основним платежем на 4 724,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 181,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств на 130 928,00 грн., у тому числі за основним платежем на 104 742,00 грн., за штрафними санкціями на 26 186,00 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року на 908 274,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали частково, вважають, що відповідач при визначенні податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішенням не врахував всіх обставин та наявних бухгалтерських документів. Щодо амортизаційних нарахувань зазначив, що станом на 01.04.2011 року провів інвентаризацію основних фондів, під час проведення якої визначив дату початку корисного використання цих основних фондів, та, керуючись положеннями Податкового кодексу України, нараховував амортизацію і включав її до складу валових витрат 2011 року.

Не погоджується позивач і з висновками відповідача стосовно визнання нікчемними правочинів з ПрАТ "Скадовське ХПП", оскільки відповідно до рішень Херсонського окружного адміністративного суду та Одеського апеляційного адміністративного суду висновки відповідача про нікчемність правочинів ПрАТ "Скадовське ХПП" з його контрагентами визнано неправомірними та скасовані всі податкові повідомлення-рішення.

Щодо інших порушень, зазначених у висновку акту перевірки та відображених в податкових повідомленнях рішеннях, то позивач їх не оскаржує.

Представники відповідача проти позову заперечували і стверджують, що підставою для збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та частково з податку на прибуток було виключення зі складу податкового кредиту та валових витрат позивача результатів правочинів, укладених з ПрАТ "Скадовське ХПП", оскільки вони визнані нікчемними за актами перевірок від 10.05.2011 р. № 138/23/21301823 та від 29.07.2011 р. № 261/23/21301823. З точки зору відповідача, ці правочини створені без мети реального настання наслідків, порушують публічний характер, суперечать інтересам держави, а тому є нікчемними і не вимагають визнання їх недійсними у судовому порядку. Для врахування у зменшення об'єкта оподаткування результатів господарських операцій обов'язковою умовою є належне документальне підтвердження цих операцій, яке дозволяє встановити зв'язок цих витрат з оподатковуваною господарською діяльністю платника податків.

Відповідач також вважає, що позивачем неправомірно визначено розмір амортизаційних відрахувань, і тим самим зменшено об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Щодо консультаційних послуг, наданих корпорацією "Поліекспо - Агро", то відповідач вважає, що за документами про надання таких послуг неможливо встановити зв'язок цих послуг з оподатковуваною господарською діяльністю позивача.

Крім того, на думку відповідача, позивач протиправно не відобразив у податковому обліку повернуту передплату ПП "Поліекспо" за придбання товарів у сумі 359 756,00 грн., яка була включена до складу валових витрат за фактом сплати цих коштів.

З вказаних підстав відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам податкового законодавства України і просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акта від 11.04.2012 р. № 56/2301/34136953, складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р. (далі - акт № 56).

За наданими суду поясненнями сторін та згідно акту перевірки на збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та частково на збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток вплинули результати перевірки господарських відносин позивача з ПрАТ "Скадовське ХПП".

Як зазначає відповідач, в порушення ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), та в порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач витрати за правочинами, здійсненими з ПрАТ "Скадовське ХПП", у сумі 393 468,55 грн. неправомірно відніс до складу валових витрат, а в порушення ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту - податок на додану вартість по цим операціям у сумі 4 724,00 грн.

На думку відповідача, правочини позивача, укладені з ПрАТ "Скадовське ХПП", не спричиняють жодних наслідків, крім визнання їх недійсними. Недійсність правочинів зумовлює виникнення відповідних наслідків в частині обліку та використання їх у господарській діяльності платника податків.

Висновок про нікчемність (недійсність) правочинів відповідачем зроблено на підставі актів перевірок ПрАТ "Скадовське ХПП" від 10.05.2011 р. № 138/23/21301823 та від 29.07.2011 р. № 261/23/21301823, проведених працівниками ДПІ у Скадовському районі, про що зазначено в акті перевірки № 56. За цими актами податковий орган визнав нікчемними правочини з придбання товарів ПрАТ "Скадовське ХПП" і тому вважає нікчемними правочини з подальшого продажу цих товарів зазначеним підприємством.

Позивач стверджує, що фактично придбав товари у ПрАТ "Скадовське ХПП", придбані товари були реалізовані на експорт. Експортні операції підтверджуються вантажно-митними деклараціями та здійснені через ДП "Скадовський морський торгівельний порт". Операції з придбання товарів підтверджуються бухгалтерськими та податковими накладними, вартість товарів сплачена постачальникам. Ці обставини не спростовані відповідачем під час перевірки та у ході розгляду справи.

Як встановлено судом, висновки актів перевірок від 10.05.2011 р. № 138/23/21301823 та від 29.07.2011 р. № 261/23/21301823 щодо формування податкового кредиту ПрАТ "Скадовське ХПП" та нікчемності правочинів, укладених цим суб'єктом господарювання, вже були предметом судового розгляду Херсонського окружного та Одеського апеляційного адміністративних судів та визнанні неправомірними, а податкові повідомлення-рішення скасовані.

Таким чином, відповідач необґрунтовано врахував висновки попередніх перевірок ПрАТ "Скадовське ХПП" при перевірці ТОВ "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" в квітні 2012 р. та прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

Іншою спірною обставиною формування валових витрат позивача було зменшення їх розміру за 2011 рік на 496 018 грн. у зв'язку з неправомірним нарахуванням амортизації.

Відповідач, посилаючись на пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 ПК України, стверджує, що позивач у зв'язку із введенням у дію Податкового кодексу мав провести інвентаризацію наявності та вартості основних фондів станом на 01.04.2011 року. Виходячи з вартості основних фондів та з фактичних, але не нижчих мінімально допустимих строків корисного використання основних фондів, визначити розмір амортизаційних відрахувань.

Позивач стверджує, що провів інвентаризацію основних фондів, визначив їх вартість та дату вводу в експлуатацію та, виходячи з початку використання цих основних фондів та з мінімально допустимих строків користування основними фондами, розраховував амортизацію.

За приписами ст. 145 ПК України річний розмір амортизаційних відрахувань визначається виходячи з вартості основних фондів поділеної на розмір корисного використання цих основних фондів. Цією статтею ПК України встановлюються мінімально допустимі строки корисного використання відповідної групи основних фондів.

Як вбачається судом, спірним в даному разі є механізм визначення розміру амортизаційних відрахувань, що відносяться до складу валових витрат позивача.

Позивач вважає, що річний розмір амортизації визначається, виходячи з вартості основних фондів на час їх придбання та строків фактичного, але не менше строку мінімально допустимого корисного використання основних фондів. Відповідач стверджує, що розмір амортизації визначається, виходячи з вартості основних фондів за даними інвентаризації станом на 01.04.2011 року, тобто на дату вступу в дію ПК України, та строків фактичного, але не менше строку мінімально допустимого корисного використання основних фондів, при цьому не приймається строк використання цих основних фондів до 01.04.2011 року.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін по даному питанню, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до приписів п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу. Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно визначив розмір амортизаційних відрахувань, застосувавши мінімально можливі строки корисного використання основних фондів, виходячи з дати введення цих основних фондів в експлуатацію, а не з даних інвентаризації цих основних фондів станом на 01.04.2011 року.

За актом перевірки № 56 відповідач зменшив валові витрати позивача за 2010 та 2011 роки на 78 000,00 грн. у зв'язку із виключенням з їх складу вартості консультативних послуг, перерахованих корпорації "Поліекспо - Агро" у вигляді абонементної плати. Як зазначає відповідач, надані до перевірки позивачем бухгалтерські документи не дозволяють встановити зв'язок цих витрат з оподатковуваною господарською діяльністю позивача. З цих підстав, відповідач, керуючись п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.1 ст. 138 ПК України, виключив витрати позивача на консультативні послуги зі складу його валових витрат.

Крім того, відповідач зменшив валові витати позивача 2011 року на 359 756,00 грн. у зв'язку з тим, що позивач при поверненні передплат на придбання товарів, сплачених та включених до валових витрат у травні 2010, у порушення п. 138.1 ст.138 ПК України відкоригував валові витрати лише частково, із повернутих коштів 833 333,00 грн. (без ПДВ) із валових витрат було виключено лише 473 577,00 грн.

В ході розгляду справи позивач визнав правомірність висновків відповідача щодо необхідності коригування валових витрат на всю суму повернутої передплати та висновки відповідача стосовно передчасного включення до складу валових витрат абонентської плати за консультативні послуги корпорації "Поліекспо - Агро".

З цих підстав та враховуючи узгодженість зазначених висновків відповідача з нормами податкового законодавства України суд вважає такі висновки промірними.

З огляду на викладені обставини суд задовольняє позовні вимоги частково.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (Горностаївське відділення) від 24 квітня 2012 р. № 0000012300.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (Горностаївське відділення) від 24 квітня 2012 р. № 0000022300 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 122 959,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 98 367,00 грн., за штрафними санкціями - на 24 592,00 грн.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції (Горностаївське відділення) від 24 квітня 2012 р. № 0000032300 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 496 018,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" (код ЄДРПОУ 34136953) судовий збір у сумі 1 283,09 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят три гривні дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 листопада 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6