Рішення

від 11.12.2008 по справі 13/547-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

11.12.2008                                                             

  Справа №  13/547-ПН-08

Господарський суд

Херсонської області у складі судді

 Закуріна М. К. при секретарі

Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні

справу     

за

позовом  приватного 

підприємця  ОСОБА_1

до Херсонського  державного 

бюро технічної інвентаризації 

про

визнання за

позивачем права власності на майно

за

участю представників сторін:

позивача

-ОСОБА_2. (представника за дорученням),

відповідача

-не з'явився,

                                           в с т а н о в и в:

Ухвалою

суду від 27 листопада 2008 року порушено провадження у даній справі за вимогами

позивача про визнання за нею права власності на нежилі приміщення загальною

площею 26,5 м2, які знаходяться по вул. Перекопській, 163 у м.

Херсоні, зобов'язавши відповідача здійснити державну реєстрацію цього права.

Вказані вимоги ґрунтуються на положеннях статей 328 та 392 ЦК України,

відповідно до яких, на думку позивача, вона є власником спірного майна,

оскільки воно нею придбано на законних підставах, а сама реконструкція майна не

порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Безпосередньо

розгляд справи було призначено на 11 грудня поточного року із зобов'язанням

відповідача надати відзив на позов та з'явитись в судове засідання. Не

дивлячись на вимоги суду відповідач свого представника в засідання не направив,

а тому розгляд справи проведено без його участі, виходячи з факту повідомлення

судом про час та місце судового розгляду.

Крім

викладеного з матеріалів справи слідує, що згідно до довідки

житлово-комунального відділу відкритого акціонерного товариства „ХБК” № 14/07

від 24 червня 2004 року (а.с. 8) громадянці ОСОБА_1передані у власність від

комбінату на підставі акту від 24 квітня 1996 року нежилі приміщення загальною

площею 26,5 м2, розташовані 

на першому поверсі п'ятиповерхового будинку № 163 по вулиці Перекопській

у м. Херсоні. Ці приміщення не увійшли до статутного фонду комбінату при його

корпоратизації та на час видачі довідки не знаходились у нього на балансі.

Поряд з цим, довідкою підтверджено факт втрати документації на вказані нежилі

приміщення при реорганізації комбінату в 2000 році.

Відсутність

іншого власника спірних приміщень підтверджується листом фонду комунального

майна Херсонської міської ради № 942 від 9 червня 2008 року (а.с. 9), за яким

приміщення не належать до комунальної власності міста, а також листом

Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 30 жовтня 2008 року

(а.с. 10), відповідно до якого за даними архіву будь-яка юридична та технічна

документація на нежилі приміщення, що є предметом даного спору, відсутня і

майно ні за ким не зареєстроване.

Враховуючи

дату передачі нежилих приміщень позивачці, тобто 24.04.1996 р., судом

констатується, що за статтею 4 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на той час,

цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а

також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законодавством,

але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують

цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки

виникають серед іншого з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не

передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В

свою чергу, за статтею 41 ЦК УРСР угодами є дії громадян і організацій,

спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Такі угоди за статтею 41 того ж Кодексу можуть укладатись усно або в письмовій

формі (простій чи нотаріальній), а відповідно до статті 44 письмові угоди між

організацією та громадянином повинні бути укладені у письмовій формі.

В

даному випадку, складений акт про безвідплатну передачу позивачці спірного

майна з боку комбінату слід розцінювати як угоду, яка за своєю правовою

природою є договором дарування. Так, статтею 243 ЦК УРСР за договором  дарування одна сторона передає безоплатно

другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з

моменту передачі майна обдарованому. До договорів дарування нерухомого майна

застосовуються правила статті 227 цього Кодексу.  А саме, статтею 227 визначено, що договір

купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча

б однією з сторін є громадянин.

Проте,

предметом дарування не є житловий будинок, а тому положення статті 243 ЦК

України необхідно розповсюджувати лише на укладення нотаріально посвідченого

договору дарування лише при даруванні житлового будинку. Таким, чином у випадку

дарування нерухомого майна необхідна лише проста письмова форма договору.

За

таких обставин, суд вважає, що позивач набула у власність нежилі приміщення за

договором дарування, який укладено в простій письмовій формі -у вигляді акту

про безвідплатну передачу майна. Сам факт набуття права власності узгоджується

з положеннями статті 128 ЦК УРСР, за якою право власності у набувача майна за

договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або

договором. Крім того, позивач є власником зазначеного майна, виходячи зі змісту

статті 328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

В

подальшому з метою державної реєстрації власного майна позивач звернулася до

Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, проте останнім йому

відмовлено з посиланням на відсутність правовстановлювальних документів на спірне

майно.

Статтею

392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання

його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,

а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності. В даному випадку

право власності позивача оспорюється відповідачем, який, фактично, не визнає

сам факт переходу права власності на майно до позивача за договором дарування.

Також,

статтею 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме

майно та їх обмежень” на відповідача покладено обов'язок щодо реєстрації права

власності на нерухоме майно, а за пунктом 1.3. Тимчасового положення про

порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого

наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 державну  реєстрацію 

прав  власності на нерухоме майно

здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах  визначених 

адміністративно-територіальних 

одиниць.

Приймаючи

до уваги викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На

підставі  зазначених правових норм і

керуючись статтями 84-85 ГПК України, 

в и р і ш  и в:

1.Позовні

вимоги задовольнити.

2.Визнати

за приватним підприємцем ОСОБА_1 (проживаючою за адресою: АДРЕСА_1;

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежилі приміщення загальною

площею 26,5 м2, які знаходяться по вулиці Перекопській у м. Херсоні,

зобов'язавши Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провести

державну реєстрацію цього права, видавши відповідну технічну та юридичну

документацію.

                                           Дата підпису рішення -12 грудня 2008

року                                  

                               Суддя                                                            

М.К. Закурін