Постанова

від 08.11.2012 по справі 10868/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 листопада 2012 р. № 2а- 10868/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Ємельяненка Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 р. за №0004562305, від 15.05.2012 р. за №0004552305 та від 03.02.2012 р. за №0001292305.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірок податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки актів перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Письмових заперечень, матеріалів, що були або мали бути взяті відповідачем до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, представником відповідача до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Бізнес -консалтинг плюс»(код ЄДРПОУ 37093546) їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень -вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980.

У відповідності до висновку акту перевірки від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980 перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, підприємством ТОВ «Експертно -правова земельна компанія»завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 42183,0 грн., в т.ч.: за серпень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 29333,0 грн.; за вересень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 12850,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001292305 від 03 лютого про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 52728,75 грн., в т.ч. за основним платежем -42183,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -10545,75 грн.

Також, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Бізнес -консалтинг плюс»(код ЄДРПОУ 37093546) їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980.

У відповідності до висновку акту перевірки від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980 перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, підприємством ТОВ «Експертно -правова земельна компанія»завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 29592,0 грн. за листопад 2011 р.

- порушення п.44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст.138 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Експертно -правова земельна компанія»завищено суму витрат з податку на прибуток у сумі 76142,0 грн., в результаті занижено податку на прибуток на суму 17513,0 грн. за 4 кв. 2011р.

На підставі висновків акту перевірки від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові Харківської області Державної податкової служби прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0004552305 від 15 травня про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 44388,0 грн., в т.ч. за основним платежем -29592,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -14796,0 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0004562305 від 15.05.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 17513,0 грн.

Суд, звертає увагу на те що, в податкових повідомленнях - рішеннях № 0004552305 та № 0001292305, податковим органом не вказано рік їх прийняття, що є порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. N 985.

Щодо правомірності дій податкового органу по проведенню позапланових документальних невиїзних перевірок ТОВ «Експертно -правова земельна компанія», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків валютного та іншого законодавства та

ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою обставиною для призначення та проведення перевірки за п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що позивач надав відповідь на письмові запити органу державної податкової служби разом з витребуваними первинними документами, суд зазначає, що підстави для призначення позапланових невиїзних перевірок позивача були відсутні.

Перевіряючи вказані в актах перевірки висновки відповідача і винесене на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, дослідивши викладені в актах перевірок мотиви судження ДПІ про порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, суд приходить до наступних висновків.

В актах перевірки описується одна господарська операція по різним періодам.

Судом встановлено, що 01 липня 2011 року між позивачем, ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" (в якості Замовника) та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" (в якості Виконавця) було укладено письмовий правочин у формі договору № 01/07, предметом якого є надання юридичних послуг.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - директором ТОВ "Експертно-правова земельна компанія" Чиж Д. Д., від контрагента - директором ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" Гончаровим Р. О.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з надання юридичних послуг, які підтверджені актами виконаних робіт та податковими накладними, а саме: акт від 31.08.2011 р. на суму 176000,0 грн., в т. ч. ПДВ 29333,33 грн., податкові накладні від 18.08.2011 р. № 104 на суму 3800,0 грн., в т. ч. ПДВ 633,33 грн.; від 31.08.2011 р. № 179 на суму 172200,0 грн., в т. ч. ПДВ 28700,0 грн., акт від 30.09.2011 р. на суму 77100,0 грн., в т. ч. ПДВ 12850,0 грн., податкова накладна від 30.09.2011 р. № 183 на суму 77100,0 грн., в т. ч. ПДВ 12850,0 грн., акт від 30.11.2011 р. на суму 177550,0 грн., в т. ч. ПДВ 29591,67 грн., податкова накладна від 30.11.2011 р. № 148 на суму 177550,0 грн., в т. ч. ПДВ 29591,67 грн.

Також надані до матеріалів справи звіти до актів виконаних робіт від 31.08.2011 року, від 30.09.2011р. та від 30.112011 року, які скріплені печатками сторін правочину.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних юридичних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується виписками з банку.

Підтвердженням використання позивачем отриманих юридичних послуг при організації власної господарської діяльності є наступне.

Отримані юридичні послуги були використані при укладання договорів з ТОВ "Вест Ойл Груп" договір № 21571 від 08.07.2011 р., ФОП ОСОБА_5 договір № 111 від 04.07.2011 р., ФОП ОСОБА_6 договір № 109 від 04.07.2011 р., ТОВ "Локіс" договір № 222801 від 01.08.2011 р., ДП "УПП УЗ "Крюківське кар'єроуправління" договір № 2110802 від 02.08.2011 р., СФГ ОСОБА_7 договір № 128 від 03.08.2011 р., ТОВ "Агроліга" договір № 131 від 15.08.2011 р., ПАТ "У.П.Е.К." договір № 180811 від 18.08.2011 р., ПСГП ім. Чкалова договір № 155 від 09.09.2011 р., ТОВ "СП "Ягідне" договір № 204 від 09.09.2011 р., ФГ "Клепки" договір № 156 від 14.09.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 184 від 04.10.2011 р., ТОВ "Сучасний модерн" договір № 153/10/01 від 08.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 275 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 276 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 3001 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 307 від 21.10.2011 р., ТОВ "Колодязнянське & К°" договір № 308 від 21.10.2011 р., ПСП "Вільшанське" договір № 198 від 27.10.2011 р., ПСП "Виселок" договір № 210 від 27.10.2011 р., СТОВ "Перемога" договір № 215 від 27.10.2011 р., ТОВ "Агроліга" договір № 241 від 04.11.2011 р., ТОВ "Агроліга" договір № 240 від 04.11.2011 р., ТОВ "Інститут будівництва" договір № 111111 від 11.11.2011 р., СФГ "Ревік" договір № 197 від 16.11.2011 р., АТОВ "Харківплемсервіс" договір № 225 від 11.11.2011 р.

Оцінивши перелічені первинні документи по господарських відносинах позивача з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" в перевіряємий період (серпень-вересень та листопад 2011 року) за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, згаданий договір від 01.07.2011р. №01/07 та переліченні первинні документи визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: виписки з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

В актах перевірки від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980 та від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980 податковим органом зроблений висновок, що по ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" відсутні факти реального вчинення господарських операцій за серпень-вересень та листопад 2011 року.

Вказаний висновок відсутності фактів реального вчинення господарських операцій контрагентом позивача та як наслідок порушення позивачем податкового законодавства в серпні-вересні 2011 року, ґрунтується відповідачем в акті перевірки від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980 лише на мотивах складених: ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011р. №250/23-03-05/37093546 відносно ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», код 37093546 про неможливість проведення зустрічної звірки, за яким визнано відсутній факт реального вчинення господарських операцій за вересень-жовтень 2011 року, акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 21.10.2011р. № 114/23-03-05/37093546 ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», код ЄДРПОУ 37093546 про неможливість проведення зустрічної звірки, за яким визнано відсутній факт реального вчинення господарських операцій за серпень 2011 року та як наслідок у ТОВ «Експертно -правова земельна компанія», відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків та зборів: ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», код 37093546 , а саме: - за серпень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 29333,0 грн.; за вересень 2011 року на суму податкового кредиту в розмірі 12850,0 грн.

В акті перевірки від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980 висновок щодо порушення позивачем податкового законодавства в листопаді 2011 року ґрунтується лише на мотивах складених: ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акту від 26.01.2012р. №43 /15-02-36/ 37093546 відносно ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», код 37093546 про неможливість проведення зустрічної звірки, за яким визнано відсутній факт реального вчинення господарських операцій за листопад 2011 року та як наслідок у ТОВ «Експертно -правова земельна компанія», відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платником податків та зборів: ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», код 37093546 , а саме: - витрати на суму 76142,0 грн. за П квартали 2011 року, податковий кредит у листопаді 2011р. -29591,67 грн.

В силу приписів ПК України акт перевірки, складений органом державної податкової служби України відносно платника податків не є беззаперечним та безумовним доказом вчинення порушень контрагентами такого платника, за умови доведеності платником реальності вчинення господарської операції. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. З урахуванням викладеного, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем був сформований оспорюваний податковий кредит, порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.41 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Первинні документи, що були надані представником позивача до суду, повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочином.

Здійснивши аналіз зазначених положень законодавчого акту, а також наведених фактів господарської операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією з вказаним контрагентом за договором № 01/07 від 01.07.2011 року про надання юридичних послуг, оскільки висновки ДПІ ґрунтуються лише на актах перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова контрагента позивача, отже суд доходить до висновку про недоведеність факту вчинення ТОВ «Експертно -правова земельна компанія»податкового правопорушення формування податкового кредиту в період серпень -вересень та листопад 2011 року.

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, пов'язані з виконанням вищевказаного правочину в 4. кВ. 2011 року.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980 податковим органом зроблено посилання на те, що всього до складу витрат згідно листа підприємства позивача включено суму у розмірі 76142,0грн. Ніяких більше посилань щодо правильності та обґрунтованості формування позивачем валових витрат в акті не вказано. Також в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити суду яким чином вирахувана сума витрат з податку на прибуток в розмірі 17513,0 грн. Посилань на первинну документацію з приводу нарахування податку на прибуток перевіряючими в акті перевірки не зроблено.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. За таких умов, факти, вказані в актах перевірки від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980 та від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980 щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними.

Крім того, слід зазначити, що відповідно ст. 107 КАС України в ухвалі про відкриття провадження у даній справі суд зазначив про обов'язок відповідача надати у визначений судом строк у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов. Однак на виконання положень КАС України та письмової ухвали суду, відповідач не надав до суду ніяких матеріалів та заперечень на адміністративний позов, що розцінюється судом як не заперечення проти задоволення позовних вимог збоку податкового органу.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення від 15.05.2012 р. за №0004562305, від 15.05.2012 р. за №0004552305 та від 03.02.2012 р. за №0001292305 прийняті Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі актів перевірки від 20.01.2012р. за №152/2305/32134980 та від 30.03.2012р. за №698/2201/32134980, підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 р. за №0004562305, від 15.05.2012 р. за №0004552305 та від 03.02.2012 р. за №0001292305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-правова земельна компанія" (код ЄДРПОУ 32134980) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1147.0 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 13 листопада 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко