Рішення

від 13.01.2009 по справі 17/5347-36/459

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5347-36/459

        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р.                                    м. Черкаси                    Справа №  17/5347-36/459

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –не з'явився,         відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5347-36/459

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Круїз»

простягнення 2 594 грн. 77 коп.,

                                                        ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового  центру Київської міської філії (далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз»(далі-відповідач) 2 594,77 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на підставі договору про надання послуг електрозв'язку № 7705017281 від 12.05.2004 року, з них 1 873,19 грн. основної заборгованості, 86,53 грн. пені, 558,53 грн. інфляційних втрат та 76,52 грн. 3% річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за надані послуги електрозв'язку за договором № 7705017281 від 12.05.2004 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте двічі без поважних причин в судове засідання не з'явилися, відповідач проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг електрозв'язку від 12 травня 2004 року № 7705017281, за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а відповідач своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, забезпечив якісний та  безперебійний телефонний зв'язок.

Сторони в пункті 4.2. договору встановили авансову систему оплати послуг, згідно з якою відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (пункт 4.6. договору).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором № 7705017281 від 12.05.2004 року в період з березня 2006 року по жовтень 2006 року не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1 873,19 грн., яку відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом не сплатив, тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з пунктом 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації», згідно з яким у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, та приписами пункту 5.8 договору, яким встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 76,52 грн., встановив помилковість їх нарахування, і перерахувавши річні за вказаний в позовній заяві період - з 21.11.2006 року по 01.04.2008 року (а.с.18), встановив, що 3% річних складають 76,67 грн., проте оскільки позивач просить стягнути з відповідача меншу суму - 76,52 грн., то суд задовольняє позов в цій частині.

Щодо вимог про стягнення інфляційних в сумі 558,53 грн., суд також встановив помилковість їх нарахування позивачем, і перерахувавши інфляційні за вказаний в позовній заяві період - з 21.11.2006 року по 01.04.2008 року, встановив, що інфляційні складають 543,23 грн., а тому задовольняє позов в цій частині. В іншій частині позову щодо стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Позивач також просить стягнути з відповідача 86,53 грн. пені за період з 21.10.2007 року по 20.04.2008 року.

Враховуючи пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; припис пункту 5.8 договору, яким встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; а заборгованість виникла в період з березня 2006 року по жовтень 2006 року, пеню необхідно нараховувати з 21.11.2006 року по 21.05.2007 року (шість місяців - пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України), тоді як позивачем вона нарахована з 21.10.2007 року по 20.04.2008 року (а.с.18), що є неправомірним.

Крім того, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені становить 1 рік (пункт 2 статті 258 Цивільного кодексу України), тобто суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 21.11.2006 року по 21.05.2007 року, оскільки граничним строком для звернення до суду з відповідним позовом є 21.05.2008 року, тоді як позивач подав позов лише 22.10.2008 року, тобто з пропуском строку, тому суд відмовляє в позові в цій частині.   

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 1 873,19 грн. основної заборгованості, 76,52 грн. - 3% річних, та 543,23 грн. інфляційних втрат.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в розмірі 98 грн. та 113,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз»(Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура-10, р/р 2600600760030, АКБ «Правекс банк»в м. Києві, МФО 321983, ЗКПО: 14203184) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового Центру Київської міської філії (м. Київ, вул. Міста Шалетт,1, р/р 26000402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, ЗКПО 01189910) –1 873,19 грн. основної заборгованості, 76,52 грн. - 3% річних, 543,23 грн. інфляційних втрат, та 98 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита і 113,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                          С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 13.01.2009 року.