Постанова

від 24.12.2008 по справі 6/11-503

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/11-503

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" грудня 2008 р.Справа № 6/11-503

 10 год. 52 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом  Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції пл. Волі, 1,Бучач,Бучацький район, Тернопільська область,48400           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор" вул. Тичини, 3,Бучач,Бучацький район, Тернопільська область,48400   Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд ЛТД" проспект 40-річчя Жовтня, 120 корп. 1,Київ 127,03127            

про  визнання недійсним правочину (договору) на постачання природного газу.

За участю представників сторін:

          позивача: Мельник О.А.,  

          відповідача №1: Пушкар С.В.,  

відповідача №2: не з'явився

Суть справи:

Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-цукор" (відповідач №1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейд ЛТД" (відповідач №2) про визнання недійсним правочину (договору) на постачання природного газу.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що оспорюване зобов'язання вчинено відповідачами з порушенням норм цивільного законодавства України.

У запереченнях на позов та усних поясненнях його представника, відповідач №1 проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

          Ухвалою суду від 08 березня 2008 року провадження у справі №6/11-503 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі №813/07.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення, ухвалою суду від 16 жовтня 2008 року провадження у справі поновлено та призначено до слухання на 05 листопада 2008 року.

Судове засідання неодноразово відкладалось, востаннє на 24 грудня 2008 року.

Представник відповідача №2, участь якого не визнавалась обов'язковою,  в судові  засідання не з'являвся, витребувані документи, у т.ч. заперечення проти позову не подав. Причини свого неприбуття суду не повідомив. Направлені на його адресу процесуальні документи, повернулись з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з відсутністю адресата.

У судовому засіданні, учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Судом здійснено  фіксування  судового   засідання   за   допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер ВМ 5031313G 893.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, у т.ч. дані у попередніх судових засіданнях, суд встановив:

22 липня 2005 року між ТОВ «Бучач-цукор»та ТОВ «Газтрейд ЛТД»укладено договір на постачання природного газу №04-09-05.

Відповідно до змісту договору та додаткових угод від 20.09.05р., від 31.10.05р., керуючись  приписами у т.ч. Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»і постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»№1729 від 27 грудня 2001 року, ТОВ «Газтрейд ЛТД»(постачальник) зобов'язувалось продати ТОВ «Бучач-цукор»(покупцю) у 2005 році природний газ, придбаний у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», а покупець брав на себе зобов'язання оплатити його вартість.

Згідно з п.3.1 Договору, передача газу здійснюється в загальному потоці газу на газовимірювальних станціях (ГВС), що знаходяться на кордоні України в пунктах приймання-передачі газу в газотранспортну систему ДК «Укртрансгаз».

Пунктом 5.1 даного договору також визначено, що ціна газу, серед іншого включає суму податку на додану вартість, обраховану за ставкою 20%.

На виконання умов договорору, сторонами складено  акти приймання –передачі природного газу від 30.09.05р., від 31.10.05р. та від 31.11.05р.

За наслідками перелічених господарський операцій, ТОВ «Бучач-цукор»отримало від ТОВ «Газтрейд ЛТД»податкові накладні №9-30/28-1 від 30.09.05р., №10-31/29-1 від 31.10.05р., №11-30/38-1 від 30.11.05р. на загальну суму 3156364,36 грн. у т.ч. 526060,82 грн. ПДВ.

При цьому, договір на постачання природного газу №04-09-05 від 22.07.05р., додаткові угоди від 20.09.05р., від 31.10.05р., акти приймання –передачі природного газу від 30.09.05р., від 31.10.05р., від 31.11.05р., податкові накладні №9-30/28-1 від 30.09.05р., №10-31/29-1 від 31.10.05р., №11-30/38-1 від 30.11.05р., складено від імені директора ТОВ «Газтрейд ЛТД»- Хомича Ю.І. .

Платіжними дорученнями №№767 від 04.10.05р., 793 від 11.10.05р., 873 від 21.10.05р., 935 від 02.11.05р.,  975 від 11.11.05р., 987 від 15.11.05р., 1015 від 24.11.05р. покупець перерахував на користь постачальника 3 156 353,36 грн., у т.ч. 526058,41 грн. ПДВ.

22-28 лютого 2007 року, працівниками Бучацької МДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Бучач-цукор»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо проведених фінансово-господарських операцій з постачальниками природного газу за 2005-2006р.р., за результатами якої складено Акт №79/23-31274406 від 06 березня 2007 року.

Відповідно до змісту Акта, ТОВ «Бучач-цукор», в порушення ст. 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»зависило податковий кредит по податку на додану вартість за жовтень - листопад 2005 року на загальну суму 526061 грн.

Із Акта перевірки та наданих позивачем доказів вбачається, що:

- на підставі рішення господарського суду м. Києва від 15.02.06р. у справі №24/7, ТОВ «Газтрейд ЛТД»знято з податкового обліку, у зв'язку з відсутністю товариства за його юридичною адресою : м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1.

- постановою господарського суду м. Києва від 15.06.07р. у справі №32/320-А визнано недійсними установчі документи ТОВ «Газтрейд ЛТД», а саме: статут у новій редакції з дати державної реєстрації, тобто з 25.04.05р. та свідоцтво платника ПДВ №37103570 від 15.07.05р. з моменту видачі.

- в договорі на постачання природного газу №04-09-05 від 22.07.05р., додаткових угодах від 20.09.05р., від 31.10.05р., актах приймання –передачі природного газу від 30.09.05р., від 31.10.05р., від 31.11.05р., податкових накладних

№9-30/28-1 від 30.09.05р., №10-31/29-1 від 31.10.05р., №11-30/38-1 від 30.11.05р. в якості директора ТОВ «Газтрейд ЛТД»зазначено громадянина Хомича Ю.І. тоді, як постановою господарського суду м. Києва від 15.06.07р. у справі №32/320-А, встановлено, що первинні бухгалтерські документи, у т.ч. перелічені вище, підписані іншою особою.

Крім того, на час проведення перевірки проти посадових осіб відповідача №2 було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва.

Вироками Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року, колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2008 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 29 липня 2008 року встановлено, що внаслідок складання невстановленими особами від імені Хомича Ю.І. документів та використання цими особами підприємства ТОВ «Газтрейд ЛТД»для прикриття незаконної діяльності, державі були спричинені збитки шляхом безпідставного формування податкового кредиту у споживачів природного газу, що призвело до умисного ухилення від сплати податку на додану вартість.

Позивач також зазначає, що  по операціях з поставки природного газу, суму ПДВ нараховано за ставкою 20%, в той час, як відповідно до приписів п.3 ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»№1729 від 27 грудня 2001 року, постачання споживачам природного газу, ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, повинно здійснюватись із застосуванням нульової ставки ПДВ.

Перелічені обставини, на думку позивача вказують на невідповідність оспорюваного правочинну актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України), а також на вчинення правочинну без наміру створення правових наслідків (ст. 234 ЦК України)

Відповідач №1 проти позову заперечує, посилаючись на:

- відсутність у Законі України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР вказівки на оподаткування господарських операцій з поставки газу податком на додану вартість за нульовою ставкою,

- наявність у ТОВ «Газтрейд»ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, відтак формування договірної ціни відповідно до ліцензійних умов.

- недоведеність факту поставки позивачу газу, що раніше імпортувався на територію України

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до приписів згаданих норм Конституції та КАС України, доведеним контролюючим органом і не спростованим належним чином відповідачами є факт невідповідності оспорюваного правочину (договору) на постачання природного газу нормам цивільного законодавства.

Так, відповідно до змісту ст. 83 ЦК України, ст. 79 ГК України, господарським (підприємницьким) товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в підприємницькій діяльності товариства їх майна, з  метою  одержання  прибутку.

Частиною 3 ст. 79 ГК України визначено, що господарські товариства є юридичними особами.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його  органи  та  посадові  особи,   склад   і   порядок   обрання (призначення) яких, визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. (ст. 89 ГК України, ст. 97 ЦК України).

Відомості  про  вид  товариства,  предмет  і  цілі  його діяльності,  склад засновників та учасників,  склад і  компетенцію органів  товариства  та  порядок прийняття ними рішень, згідно з ст. 82 ГК України, ст. 88 ЦК України, вказуються у установчих документах товариства.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст. 92 ЦК України).

Відповідно до ст. 82 ГК, ч.2 ст.87 ЦК України таким установчим документом для товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Юридична особа, відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 80 ЦК України, наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 5 ст. 89 ЦК України встановлюється, що зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх особі з дня їх державної реєстрації, а у випадках встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про такі зміни.

Постановою господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. у справі № 32/320-А визнано недійсним установчі документи відповідача №2 з дати державної реєстрації їх нової редакції - 25.04.2005р. .

Дана редакція, що діяла на час укладення спірного договору та додаткових угод, визначала нових учасників «власників  ТзОВ «Газтрейд ЛТД»громадян Іська В.В. та Хомича Ю.І.). Загальними зборами учасників товариства на посаду директора було призначено громадянина Хомича Ю.І. .

Як встановлено вироками Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року, та колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2008 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 29 липня 2008 року, особа, зазначена директором ТОВ «Газтрейд ЛТД»та в якості його представника (громадянина Хомича Ю.І.) в оспорюваних правочинах, не мала ніякого відношення до складання від імені названого підприємства ніяких офіційних документів, документів податкової звітності та інших документів.

Вказані дії від імені Іська В.В і Хомича Ю.І. вчинились невідомими особами, у тому числі і щодо договорів, які є предметом розгляду у справі № 6/11-503.

Вказані факти, в силу ст. 72 КАС України, не потребують повторного доведення.

За таких обставин, спірні правочини від імені відповідача №2 вчинені, всупереч приписам ст. ст. 80, 87 - 89, 92 ЦК України, 82, 89 ГК України, не уповноваженою на те особою.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Недодержання цієї вимоги стороною (сторонами) в момент вчинення правочинну, є підставою його недійсності (ст. 215 ЦК України).

Крім того, умови договорів протирічать приписам Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та постанови Кабінет Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729, на обов'язковість застосування яких в спірних правовідносинах відповідачі дали згоду в преамбулі основного договору на постачання природного газу № 04-09-05 від 22.07.2005р. .  

Так, відповідно  до  ст. 9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» встановлено що в 2005 році:

- операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладанням податком на додану вартість;

- операції    з    продажу    природного    газу,    ввезеного    на    митну   територію України відповідно до зовнішньоекономічних  контрактів,  укладених на виконання  міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Пунктом 5 ст.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»від 27.12.2001 року за № 1729 (Із внесеними змінами), та вимогами встановлених абзацом 3 п.2 Наказу НАК Нафтогаз України №762 від 30,12.2005р., розробленого на виконання вищезазначеної Постанови №1729 встановлено, що потреби в природному газі промислових споживачів забезпечується виключно і ресурсів газу НАК „Нафтогаз України", отриманого за зовнішньоекономічними контрактами.

Стаття 3 Постанови КМ України №1729 (із внесеними змінами та доповненнями), також встановлює, що в 2005 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжурядових договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладання податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією „Газ України" та дочірнім підприємством „Газ-тепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам які не є платниками ПДВ).

З наведеного випливає, що законодавством України передбачено порядок забезпечення промислових підприємств - споживачів газу тільки імпортним газом, одержаним за зовнішньоекономічними контрактами а його реалізація оподатковується  за  нульовою  ставкою  (крім  реалізації імпортного  газу  населенню,  бюджетним організаціям та іншим споживачам, що не є платниками ПДВ).

Походження поставленого відповідачу №1 газу, (як імпортного) підтверджується змістом самих договорів та матеріалами податкової перевірки.

Неправильність формування контрагентами відповідача № 2 податкового кредиту за наслідками укладених з ним договорів встановлена і вироками суду у кримінальній справі по обвинуваченню громадянина  Іська В.В. .

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу,  районах  у  містах, міжрайонних та  об'єднаних  державних  податкових інспекцій, і відповідно до пункту 11 якої, вказані органи вправі подавати до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

З врахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання недійсними угод за ст. ст. 203, 215 ЦК України є обґрунтованими, належним чином не запереченими відповідачем і підлягають задоволенню в обсязі, що заявлено.

В той же час, на думку суду, спростовуються зібраннями у справі доказами ( в т.ч. Актом податкової перевірки ) підтвердження позивача про укладення договорів без наміру настання, передбачених ними наслідків ( ст. 234 ЦК України ).

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ, зважаючи на  пільги  якими користується позивач щодо сплати державного мита при поданні позову до суду, судові витрати  з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17, 41, 49, 70, 71, 87, 89, 94, 128, 157 -163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним двосторонній договір (правочин) № 04-09-05 від 22 липня 2005 року на постачання природного газу,  та додаткові правочини (угоди) від 20 вересня 2005 року та від 31 жовтня 2005 року, укладені між ТОВ "Газтрейд ЛТД" (проспект 40-річчя Жовтня, 120 корп. 1, м.Київ, код 31627730)  і ТОВ "Бучач - цукор" (вул. Тичини, 3, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 31274406).

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 31 грудня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя