Рішення

від 09.12.2008 по справі 2/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.08                                                                                           Справа№ 2/68

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Гавінської О.І. та представника відповідача Диянчука С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прагматекс”, м. Львів про стягнення 2771 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прагматекс”, м. Львів про стягнення 2771 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 15.09.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 30.09.2008р. Розгляд справи відкладався ухвалами суду на 21.10.2008р., 06.11.2008р., 25.11.2008р., 09.12.2008р. За клопотанням сторін строк розгляду спору був продовжений.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними №186252 від 19.09.2005р. на суму 1610 грн. 00 коп., №210801 від 20.10.2005р. на суму 303 грн. 00 коп., №216186 від 27.10.2005р. на суму 540 грн. 00 коп., №233700 від 26.10.2006р. на суму 318 грн. 00 коп. Таким чином відповідачу був поставлений товар на загальну суму 2771 грн. 00 коп., який не був оплачений. За вих. №384 від 03.09.2008р. відповідачу була надіслана вимога про оплату заборгованості, яка залишена останнім без розгляду та задоволення. У зв'язку з цим просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2771 грн. 00 коп.

Представник відповідача в судових засіданнях позов визнав частково. З приводу заявлених вимог зазначив, що відповідачем було отримано товар відповідно до накладної №233700 від 26.10.2006р. на суму 318 грн. 00 коп., що підтверджується підписом уповноваженої особи на ній. Товар на суму 2453 грн. 00 коп. відповідно до інших накладних відповідач не отримував, оскільки на них відсутній підпис уповноваженої особи, а тому в стягненні в цій частині просить відмовити.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право заявляти відводи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

26 жовтня 2005р. позивач поставив відповідачу по товарно-транспортній накладній №233700 від 26.10.2005р. товар (черств'як із пшеничних сортів) на загальну суму 318 грн. 00 коп.

За вихідним №384 від 03.09.2008р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій вимагав оплатити заборгованість. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дану вимогу залишив без розгляду, вартість товару не оплатив, отриманий товар не повернув.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 318 грн. 00 коп., яка на дату подання позову не була оплачена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.   

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується товарно-транспортною накладною. Таким чином позивач вчинив дії щодо передачі товару та передав такий, а відповідач прийняв товар, підтвердивши прийняття підписом на товарно-транспортній накладній.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена останнім  без відповіді  та задоволення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.  

Стаття 598 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не подав належних доказів, які б підтверджували факт виникнення у відповідача заборгованості в сумі 2453 грн. 00 коп. З поданих накладних №186252 від 19.09.2005р. на суму 1610 грн. 00 коп., №210801 від 20.10.2005р. на суму 303 грн. 00 коп., №216186 від 27.10.2005р. на суму 540 грн. 00 коп. не вбачається, що товар був отриманий відповідачем через уповноважену ним особу, представник відповідача факт отримання товару по вказаних накладних заперечує, інших доказів, які б підтверджували факт отримання товару на суму 2453 грн. 00 коп. позивачем представлено не було. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2453 грн. 00 коп., оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів своїх доводів, на які він посилається.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами частково, а сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 318 грн. 00 коп. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 218, 509, 526, 530, 598, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прагматекс”, м. Львів, вулиця Замарстинівська, 64/15 (ідентифікаційний код 19433342) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів, вулиця Городоцька, 168 (ідентифікаційний код 05492054) 318 грн. 00 коп. основного боргу, 11 грн. 69 коп. державного мита та 13 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.