Рішення

від 12.11.2012 по справі 5006/4/106/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.11.12 р. Справа № 5006/4/106/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Лук'янченко М.Г. - довіреність від 21.10.2012р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»

м. Маріуполь

до відповідача - Приватного підприємства «Технологічна компанія «Мегатекс» м. Маріуполь

про стягнення 6564,31грн. заборгованості, інфляційних, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

ККП «Маріупольтепломережа» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП «Технологічна компанія «Мегатекс» 6564,31грн., з яких: 3410,85грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, надані за період з березня 2011р. по квітень 2012р. (фактично послуги надавалися з 07.10.2010р.), 13,02грн. - інфляційні, які нараховані за період з квітня 2011р. по квітень 2012р., 31,61грн. - 3% річних, які нараховані за період з 11.04.2011р. по 31.05.2012р., 3108,83грн. - пеня, яка нарахована за період з 11.04.2011р. по 31.05.2012р. по кожному рахунку окремо відповідно до п. 4.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір на відпущення теплової енергії № 37 від 01.10.2005р. з дислокацією, підписаний між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та відповідачем (орендар) договір № 1675д-П на оренду нежитлового приміщення (будівлі), яке знаходиться в комунальній власності міста Маріуполя, акти на включення опалення від 08.10.2010р., 04.11.2011р., рахунки-фактури № 03-39108/01 від 24.03.2011р. за березень 2011р. на суму 339,79грн., № 04-39108/01 від 27.04.2011р. за квітень 2011р. на суму 257,01грн., № 11-39108/01 від 24.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 394,19грн., № 12-39108/01 від 23.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 475,57грн., № 01-39108/01 від 26.01.2012р. за січень 2012р. на суму 461,84грн., № 02-39108/01 від 23.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 662,86грн., № 03-39108/01 від 26.03.2012р. за березень 2012р. на суму 548,13грн., № 04-39108/01 від 26.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 404,97грн., які направлені відповідачу.

Господарський суд ухвалами від 10.10.2012р., 06.11.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ( далі по тексту - ГПК України ) відкладав розгляд справи на 06.11.2012р., 12.11.2012р. відповідно для забезпечення явки представника відповідача та надання сторонами документів в підтвердження позовних вимог та заперечень.

Представник позивача через канцелярію суду 10.10.2012р. надав дислокацію до договору, картку споживача теплової енергії, додаткову угоду № 1 від вересня 2008р. з дислокацією.

Відповідач не отримав ухвалу суду, що свідчить повернутий конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою суду.

Оскільки сторонами в судовому процесі відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підприємства та організації, фізичні особи-підприємці, позивач повинен довести, що відповідач, до якого він звертається є на час розгляду його позову суб'єктом підприємницької діяльності.

Позивач був зобов'язаний судом ухвалою про порушення справи надати докази про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що ним не виконано.

2

Позивачем через канцелярію суду наданий витяг з ЄДРПОУ від 05.11.2012р., з якого вбачається, що ПП «Технологічна компанія «Мегатекс» зареєстроване за місцезнаходженням: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лавицького, буд. 5, за якою були направлені позивачем копії позову з додатками, а господарським судом - ухвали про порушення справи і відкладання розгляду з визначеними часу і міста проведення судового процесу.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "за закінченням терміну зберігання" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на відпущення теплової енергії № 37 від 01.10.2005р., а також 3% річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є орендарем нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Лавицького, 5, загальною площею 26,04грн. відповідно до договору № 1675д-П на оренду нежитлового приміщення (будівлі), яке знаходиться в комунальній власності міста Маріуполя.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на відпущення теплової енергії № 37 від 01.10.2005р., відповідно до якого постачальник (позивач) подає теплову енергію для об'єктів споживача (відповідача), перерахованих в додатку до договору, а споживач відповідно до п. 4.1 договору з урахуванням додаткової угоди оплачує отриману теплову енергію за фіксованими тарифами затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду в строк, який не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку в наступному розмірі: за опалення при розрахунку за приборами обліку (на опалювальну площу 26,04 кв. м.) при тарифі 410,82 грн. за 1 Гкал. Відповідно до дислокації до договору об'єктом опалення є приміщення, розташоване по вул. Лавицького, 5, опалення 26,04 кв. м. (тепломір). Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір укладений на 2 роки та вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або про його перегляд.

3

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення від 08.10.2010р., від 04.11.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки-фактури № 03-39108/01 від 24.03.2011р. за березень 2011р. на суму 339,79грн., № 04-39108/01 від 27.04.2011р. за квітень 2011р. на суму 257,01грн., № 11-39108/01 від 24.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 394,19грн., № 12-39108/01 від 23.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 475,57грн., № 01-39108/01 від 26.01.2012р. за січень 2012р. на суму 461,84грн., № 02-39108/01 від 23.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 662,86грн., № 03-39108/01 від 26.03.2012р. за березень 2012р. на суму 548,13грн., № 04-39108/01 від 26.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 404,97грн., всього на загальну суму 3544,36грн.

Факт направлення цих рахунків відповідачу підтверджується копіями реєстрів відправлення рахунків, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1 договору з урахуванням додаткової угоди споживач оплачує отриману теплову енергію за фіксованими тарифами затвердженими Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом всього опалювального періоду в строк, який не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити рахунки:

- № 03-39108/01 від 24.03.2011р. за березень 2011р. на суму 339,79грн., який направлений 07.04.2011р. - до 15.04.2011р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 04-39108/01 від 27.04.2011р. за квітень 2011р. на суму 257,01грн., який направлений 06.05.2011р. - до 17.05.2011р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 11-39108/01 від 24.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 394,19грн., який направлений 09.12.2011р. - до 20.12.2011р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 12-39108/01 від 23.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 475,57грн., який направлений 03.01.2012р. - до 13.01.2012р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 01-39108/01 від 26.01.2012р. за січень 2012р. на суму 461,84грн., який направлений 31.01.2012р. - до 10.02.2012р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 02-39108/01 від 23.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 662,86грн., який направлений 27.02.2012р. - до 12.03.2012р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 03-39108/01 від 26.03.2012р. за березень 2012р. на суму 548,13грн., який направлений 09.04.2012р. - до 20.04.2012р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу,

- № 04-39108/01 від 26.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 404,97грн. який направлений 03.05.2012р. - до 14.05.2012р. включно з урахуванням часу для поштового перебігу.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги сплатив частково, тому за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 3410,85грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

4

Враховуючи не сплату відповідачем послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути 13,02грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з квітня 2011р. по квітень 2012р. та 31,61грн. 3% річних, які нараховані за період з 11.04.2011р. по 31.05.2012р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги з теплопостачання сплачені не в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 31,61грн. 3% річних та 13,02грн. інфляційних витрат, та провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги в частині стягнення інфляційних - у повному обсязі; а в частині стягнення 3% річних частково - в розмірі 31,19грн., оскільки позивач при розрахунку річних відсотків не врахував, що у 2012році 366 календарних днів, а також не врахував момент, з якого у нього виникає право вимоги відповідно до п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3108,83грн. пені, яка нарахована за період з 11.04.2011р. по 31.05.2012р. по кожному рахунку окремо відповідно до п. 4.3 договору.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного: відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторонами в п. 4.3 договору узгоджено, що в разі несплати рахунку в зазначений термін споживачу нараховується пеня згідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Споживачу - суб'єкту підприємницької діяльності пеня нараховується у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" в розмірі 1% за кожен день прострочення.

Таким чином, сторони відокремили вид відповідальності за несвоєчасне грошове зобов'язання відносно організаційних форм споживача: для підприємств - застосовується Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( № 543/96 ВР від 22.11.1996р. ), а для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб-підприємців - Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" ( № 686-XIV від 20.05.1999р. ).

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового посилання в тексті договору при встановленні відповідальності на норми конкретного нормативного акту. Крім того, як Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", так і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлюють межі відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань.

Оскільки сторони визначились у виді відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за яке повинен відповідати споживач, визначились і з нормою закону, який передбачає розмір неустойки за невиконання грошового зобов'язання, тому має застосовуватися саме той закон, який регулює передбачені наслідки невиконання договору.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та провівши власний, задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 3108,83грн. пені частково в розмірі 114,26грн., оскільки позивачем в порушення умов договору здійснено розрахунок пені за ставкою 1%, коли за умовами договору споживачам, які є юридичними особами, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( № 543/96 ВР від 22.11.1996р. ), а також нарахування проведено без дотримання терміну, з якого у позивача виникає право вимоги відповідно до п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди

5

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 875,16грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання", Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст.ст.525,526,530,546,549-551,610,611,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» м. Маріуполь до Приватного підприємства «Технологічна компанія «Мегатекс» м. Маріуполь про стягнення 6564,31грн., з яких: 3410,85грн. - заборгованість, 13,02грн. - інфляційні, 31,61грн. - 3% річних, 3108,83грн. - пеня частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Технологічна компанія «Мегатекс» Донецька область м. Маріуполь-87525, вул. Лавицького, 5, ЄДРПОУ 30364336 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» Донецька область м. Маріуполь-87534, вул. Гризодубової, 1, ЄДРПОУ 33760279 суму заборгованості в розмірі 3410,85грн., 3% річних в сумі 31,19грн., інфляційні в сумі 13,02грн., 114,26грн. пені, 875,16грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 12.11.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя Гринько С.Ю.