Рішення

від 08.11.2012 по справі 5011-3/15016-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/15016-2012 08.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Київміськоформлення»

До Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»

Про стягнення 501 253,68 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Шанюк О.М. -по дов. № б/н від 10.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Київміськоформлення»про стягнення з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»489 334,24 грн. основного боргу, 9 933,67 грн. штрафу та 3% річних в сумі 1 985,77 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нежилих приміщень № 78 від 02.04.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/15016-2012 та призначено її до розгляду на 08.11.2012.

Позивач в судовому засіданні 08.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.11.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.10.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про порушення провадження у справі від 29.10.2012 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 56, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.11.2012 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду надіслану за вищевказаною адресою отримав 06.11.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.11.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.04.2008 між Приватним акціонерним товариством «Київміськоформлення»(орендодавець) та Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 78 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування нежилі приміщення загальною площею 1 576,8 кв. м., що розташовані за адресою : м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56 і знаходиться на балансі орендодавця.

Приміщення передаються в оренду з метою здійснення орендарем діяльності, передбаченої його статутом та використовується ним на умовах цього договору (п. 1.2. договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди приміщення за період з липня по вересень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 489 334,24 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано штраф в сумі 9 933,67 грн. та 3% річних в сумі 1 985,77 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний передати приміщення орендарю згідно з цим договором по акту приймання-передачі приміщення.

Згідно п. 2.4. договору приміщення передається за актом приймання-передачі, який сторони підписують протягом 5-ти календарних днів з дня підписання цього договору.

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі від 02.04.2008, з якого вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення площею 1 576,8 кв. м. з яких :

На І поверсі: а) корпус «Е»площею 124,9 кв. м.; б) корпус «М»площею 304,7 кв. м.; в) корпус «Д»площею 414,6 кв. м.

На ІІ поверсі : г) корпус «Д»площею 476 кв. м.; д) корпус «Д»площею 256,6 кв. м.

Відповідно до п. 10.1. договору договір діє з 02.04.2008 до 02.04.2009.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування приміщення з 02 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 2.3. договору у разі припинення дії договору приміщення повертається відповідачем позивачу аналогічно порядку, встановленому при його передачі. Приміщення вважається повернутим позивачеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та здійснення остаточних розрахунків.

04.08.2009 згідно акту приймання-передачі орендар повернув, а орендодавець прийняв нежилі приміщення на І поверсі корпус «Е»загальною площею 124,9 кв. м.

В зв'язку з поверненням частини орендованих приміщень 04.08.2009 сторонами було укладено додаткову угоду № 2, якою визначено, що площа орендованих приміщень складає 1 451,9 кв. м. та узгоджено новий розмір орендної плати.

31.12.2009 сторонами укладено додаткову угоду № 3 згідно якої п. 10.1. договору доповнено наступним абзацем : продовжити дію договору з 01.01.2010 по 31.12.2010.

11.06.2010 згідно акту приймання-передачі орендар повернув, а орендодавець прийняв нежилі приміщення на І поверсі корпус «Д»загальною площею 198,5 кв. м.

Додатковою угодою № 4 від 11.06.2010 до договору оренди нежилих приміщень № 78 від 02.04.2008 сторони погодили зміни до договору оренди в частині найменування орендодавця та керівника орендаря, площі орендованих приміщень -1 253,4 кв. м. та розміру орендної плати.

31.12.2010 сторонами укладено додаткову угоду № 5 згідно якої договір продовжено по 31.12.2011.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що при відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії або зміни умов договору протягом 30-ти календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором і додатковими угодами до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За відсутності доказів виявлення однією із сторін про небажання продовжувати договірні відносини договір в силу закону був продовжений.

Пункт 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Пунктом 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 4 передбачено, що за оренду приміщення орендар сплачує орендодавцю щомісячно по договірній ціні за базовий місяць -червень 2010 року - 120 949,08 грн., крім того ПДВ в розмірі 20% в місяць - 24 189,82 грн. Нарахування ПДВ на суму плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством та сплачується разом з платою.

Згідно п. 3.2. договору плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування такої плати за попередній місяць на індекс інфляції, встановлений на цей місяць.

На виконання умов договору, за період з липня по вересень 2012 року сторонами підписані та скріплені печатками наступні акти здачі-приймання робіт на загальну суму 489 334,24 грн., а саме :

- акт здачі-прийняття робіт № КМ-0000305 від 31.07.2012 на суму 160 730,62 грн. в т.ч. ПДВ (послуги по орендні нежилих приміщень за липень 2012 року);

- акт здачі-прийняття робіт № КМ-0000358 від 31.08.2012 на суму 160 409,16 грн. в т.ч. ПДВ (послуги по орендні нежилих приміщень за серпень 2012 року);

- акт здачі-прийняття робіт № А030900001 від 30.09.2012 на суму 159 927,94 грн. в т.ч. ПДВ (орендна нежилих приміщень за вересень 2012 року);

- акт здачі-прийняття робіт № КМ-0000306 від 31.07.2012 на суму 2 761,94 грн. в т.ч. ПДВ (послуги по оренді нежилих приміщень за липень 2012 року);

- акт здачі-прийняття робіт № КМ-0000359 від 31.08.2012 на суму 2 756,42 грн. в т.ч. ПДВ (послуги по оренді нежилих приміщень за серпень 2012 року);

- акт здачі-прийняття робіт № КМ-0000420 від 30.09.2012 на суму 2 748,16 грн. в т.ч. ПДВ (послуги по оренді нежилих приміщень за вересень 2012 року).

Пунктом. 3.3. договору передбачено, що плата перераховується орендарем незалежно від наслідків його діяльності на рахунок орендодавця щомісяця не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення платежів у період з липня по вересень 2012 року в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 489 334,24 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 489 334,24 грн. боргу по орендним платежам обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у разі не виконання орендарем умов п. 3.3. договору орендодавець має право нарахувати, а орендар зобов'язаний при цьому сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми, визначеної у п. 3.1. з урахуванням п. 3.2. цього договору за кожний день несвоєчасної оплати.

Отже, з урахуванням встановленого статтею 549 Цивільного кодексу України визначення, пунктом 8.4. договору сторонами передбачена відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення орендних платежів у вигляді пені.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги оренди.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 8.4. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача на суми боргу у визначений позивачем період становить 9 933,67 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 9 933,67 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 1 985,77 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 985,77 грн. -3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київміськоформлення»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради «Київдорсервіс»(м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56, код ЄДРПОУ 32955518) на користь Приватного акціонерного товариства «Київміськоформлення»(м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56, код ЄДРПОУ 32955565) 489 334 (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 24 коп. основного боргу, 9 933 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 67 коп. пені, 3% річних в розмірі 1 985 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 77 коп., 10 025 (десять тисяч двадцять п'ять) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 14.11.2012.

СуддяВ.В. Сівакова