Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-41/12205-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/12205-2012 05.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецк Сити Центр» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МП КОММЮНІКЕЙШИНЗ УКРАЇНА» Простягнення 135 777,19 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Стеблєцова І.В. -дов. № 763/07 від 12.09.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецк Сити Центр»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МП КОММЮНІКЕЙШИНЗ УКРАЇНА» про стягнення 135 777,19 грн.

Ухвалою від 07.09.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.10.2012 року.

Представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про об'єднання двох справ в одне провадження, а саме: № 5011-6/13302-2012 та № 5011-41/12205-2012 та в судовому засіданні 15.10.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

15.10.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Клопотання представника позивача буде розглянуто у наступному судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 05.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

05.11.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання про об'єднання справ № 5011-6/13302-2012 та № 5011-41/12205-2012 в одне провадження з огляду на те, що справи перебувають у провадженні різних суддів.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецк Сити Центр»(покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МП КОММЮНІКЕЙШИНЗ УКРАЇНА»(постачальником) укладено договір поставки № 5/08, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві обладнання для льодової арени, а саме: 3 (три) установки для сушки та санітарної обробки взуття (кожна на 42 пари ковзанів), марки Tech», два реле-таймери та два тени (трубчастий електронагрів), у відповідності до специфікації, а покупець прийняти та оплатити дане обладнання на умовах, визначених даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку обладнання на склад покупця на умовах (правила ІНКОТЕРМС у редакції 2010 р.) у строк не пізніше 25 вересня 2011 року за умови отримання авансового платежу згідно з п. 3.1.1 даного Договору.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість обладнання, що є ціною договору, складає 119 563,98 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 19 927,33 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 договору перший платіж у розмірі 83 694,79 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 13 949,13 грн. покупець здійснює протягом 10 днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з пунктом 3.1.2 договору, другий платіж у розмірі 35 869,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 5 978,20 грн. покупець здійснює протягом 5 банківських днів з моменту письмовою повідомлення постачальником, факсом або електронними засобами зв'язку, про готовність обладнання до відвантаження з наданням копій портових та/або експортних документів (портової розписки, коносаменту тощо), які підтверджують митну готовність обладнання до відправки в Україну.

Згідно з п. 4.6 договору поставка вважається завершеною з моменту передачі обладнання покупцю та підписання акту приймання-передачі обладнання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 5/08 від 03.08.2012 року покупцем 08.08.2011 р. було здійснено перший авансовий платіж у розмірі 83 694,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 76, та 12.12.2011 р. було здійснено другий авансовий платіж, що підтверджується платіжним дорученням № 836. Загалом позивачем перераховано відповідачу 119 563,99 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки обладнання у строки встановлені в договорі не виконав.

10.05.2012 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію за № 394 з вимогою у строк до 21.05.2012 р. поставити обладнання та сплатити неустойку. Проте відповідач вимоги претензії не виконав.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було поставлено продукцію та не повернено сума попередньої оплати, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 119 563,99 грн. суми попередньої оплати та 16 213,20 грн. неустойки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за поставку обладнання згідно договору № 5/08 від 03.08.2011 р. перерахував на рахунок відповідача 119 563,99 грн. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки продукції не виконав, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 119 563,99 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Позивач за прострочення строків поставки обладнання, керуючись пунктом 5.1 договору поставки № 5/08 від 03.05.2011 р. нарахував та просить стягнути з відповідача 16 213,20 грн. неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі порушення строків поставки обладнання, передбачених пунктом 1.2 цього договору постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки поставки обладнання. Пеня сплачується постачальником відповідно до виставленої покупцем вимоги (претензії), якщо сторонами не передбачено інше.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності -договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2010 р. № 14/80-09-2056).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення поставки товару, господарський суд перевірив розрахунок договірної неустойки, обмеживши її нарахування 6 місячним строком, та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 8 062,63 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП КОММЮНІКЕЙШИНЗ УКРАЇНА»(місцезнаходження : 04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, 9, нежиле приміщення 69, код ЄДРПОУ 36529201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецк Сити Центр»(місцезнаходження: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 130, код ЄДРПОУ 32132124) 119 563 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 99 коп. суми попередньої оплати, 8 062 (вісім тисяч шістдесят дві) грн. 63 коп. пені та 2 552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 53 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.11.2012 р.

Суддя Спичак О.М.