Рішення

від 06.11.2012 по справі 5017/2717/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р.Справа № 5017/2717/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Мамедова С.О.,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства „Узберіжжя" до Малого приватного підприємства „Ірочка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Одеська міська рада, про стягнення 14 222,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Узберіжжя" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства „Ірочка" про:

- стягнення заборгованості за договором пайової участі № 37 від 28.03.2012 р. в розмірі 12 795,16 грн.;

- стягнення заборгованості за договором водозабезпечення, водовідведення та обслуговування інженерних мереж від 02.04.2012 р. в розмірі 1 427,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

З метою забезпечення належного утримання та своєчасного ремонту об'єктів благоустрою, розташованих на прибережній території м. Одеси, створення умов для відпочинку мешканців і гостей міста рішенням виконавчого комітету одеської міської ради № 64 від 16.02.2012 р. „Про встановлення розміру пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою" зобов'язано комунальні підприємства „Узберіжжя", „Гідропарк „Лузанівка", „Ланжерон" та „Прибережно-експлуатаційне об'єднання Київського району" та власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі, що здійснюють свою підприємницьку діяльність на об'єктах благоустрою, суворо дотримуватися порядку визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній та парковій зонах, скверах та на територіях для експлуатації фонтанів, бюветних гідротехнічних комплексів, ставків.

Позивач вказує, що сплата пайової участі здійснюється на підставі укладеного договору між КП та власниками (орендарями) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власниками (орендарями) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі.

Так, 28.03.2012 р. між КП „Узберіжжя" та МПП „Ірочка" було укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 37. При цьому позивач зазначив, що свої зобов'язання за вказаним договором відповідачем не виконуються, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в сумі 12 795,16 грн.

Крім того, позивач відмітив, що 02.04.2012 р. між КП „Узберіжжя" та МПП „Ірочка" було укладено договір на водозабезпечення, водовідведення та обслуговування інженерних мереж. За даним договором у відповідача також склалась заборгованість в розмірі 1 427,62 грн.

Позивач пояснив, що відповідач неодноразово повідомлявся про необхідність сплатити вказану заборгованість, однак відповідач суму боргу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/2717/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду, також вказаною ухвалою до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Одеську міську раду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу (а.с. 36-37). Проте згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, надіслана судом поштова кореспонденція разом з ухвалами суду повернута у зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

Третя особа позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

28.03.2012 р. між Комунальним підприємством „Узберіжжя" та Малим приватним підприємством „Ірочка" (користувач) було укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою № 37 (а.с. 22-23), відповідно до п. 1.1 якого позивач здійснює всі заходи з благоустрою об'єктів, що утримує, а відповідач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою, згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою.

Відповідно до п. 1.2 договору форма пайової участі відповідача -грошова, розмір якої визначається згідно з порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній зоні, затверджений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 64 від 16.02.2012 р.

Розрахунок розміру пайової участі міститься в додатку № 1 до вказаного договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.1.1 та 3.1.2 договору позивач зобов'язався здійснювати поточне утримання та благоустрій об'єкта благоустрою, а саме: утримання в належному стані території пляжів загального користування, зеленої та прибережної зон, розміщених поміж пляжів, організовувати повноцінний відпочинок мешканців та гостей міста на цій території шляхом залучення користувачів до участі у програмі розвитку прибережної зони Приморського району м. Одеси; сприяти водопостачанню, водовідведенню, вивозу сміттєвих відходів та електропостачанню користувача з використанням власних інженерних мереж підприємства, при наявності технічних можливостей.

У випадку невиконання або неналежного виконання користувачем умов даного договору підприємство має право на дострокове розірвання договору з власної ініціативи шляхом письмового попередження користувача. При цьому користувач буде зобов'язаний сплатити штраф у подвійному розмірі щомісячної суми пайової участі, нарахованої за літній період (п. 3.2.1 договору).

Відповідач в свою чергу відповідно до п. 3.3.1 та 3.3.4 договору зобов'язується своєчасно вносити суму пайової участі, передбачену п. 1.2, 1.3 договору, в строки та порядку, встановлені в розділі 4 договору, незалежно від результатів господарської діяльності об'єктів користувача протягом всього періоду дії договору; утримувати об'єкт благоустрою, розміщений на пляжі „Аркадія": кафе (загальною площею 178,8 кв.м), в належному стані та вигляді.

Порядок розрахунків за договором передбачено в розділі 4 договору. Так, відповідно до п. 4.1, відповідач сплачує щомісячну суму пайової участі розмір якої визначено згідно з порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для утримання об'єктів благоустрою. Строк оплати до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Оплата суми пайової участі здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або шляхом внесення коштів до каси.

Так, як вказує позивач, за вказаним договором про пайову участь у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 12 795,16 грн., докази погашення якої відповідач не довів та у судовому засіданні не оспорив.

Як було встановлено судом, 02.04.2012 р. між КП „Узберіжжя" (споживач) та МПП „Ірочка" (субспоживач) було також укладено договір водозабезпечення, водовідведення та обслуговування інженерних мереж (а.с. 26-28), відповідно до п. 1.1 якого споживач підключає до засобів водопостачання та водовідведення, що знаходяться на його балансі об'єкти субспоживача по яким отримані та виконані технічні умови по підключенню до засобів водопостачання та водовідведення та встановлені прилади фіксації використаної води, які опломбовані споживачем.

Відповідно до п. 1.1 -1.2.3 договору споживач надає питну воду в межах нормативів якості по ГОСТ -2874-82 „Питна вода" на об'єкт субспоживача та надає можливість відведення стоків з обєку субспоживача в наступних об'ємах:

- розрахунковий об'єм використання води сторонами узгоджено в розмірі 3 куб.м. на добу;

- розрахунковий об'єм відведених стоків сторонами узгоджено в розмірі 3 куб.м. на добу;

- на момент укладення дійсного договору діють наступні тарифи за 1 куб.м. по водопостачанню -10,20 грн. та водовідведенню -7,21 грн.

Згідно п. 3.1 договору субспоживач зобов'язаний сплатити споживачу розрахунковий об'єм використаної води та відведення стоків за перший та останній місяці строку дії договору на протязі п'яти днів з моменту підписання дійсного договору. В подальшому оплата розрахункових об'ємів за поточний місяць здійснюється не пізніше п'ятого числа поточного місяця. Звірка фактично використаного об'єму з розрахунковим здійснюється представниками сторін на момент підписання договору та закінчення строку його дії, а також щомісячно до 23 числа поточного місяця, шляхом зняття показань з відповідних водомірів та оформлення акту, підписаного такими представниками.

За водокористування більше, ніж встановлено, субспоживач здійснює оплату в п'ятикратному розмірі (п. 3.2 договору).

Строк дії договору встановлено пунктом 5.4 договору (діє з моменту підписання до 30.09.2012 р.).

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладені між сторонами по справі договори про пайову участь та про надання послуг водопостачання є підставою для виникнення у сторін по справі за цими договорами господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказані договори є обов'язковими для виконання їх сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, здійснення позивачем заходів з благоустрою утримуваних об'єктів та надання відповідачу послуг водопостачання та водовідведення є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані заходи та послуги відповідно до умов договорів та чинного законодавства. При цьому позивачем було виставлено МПП „Ірочка" рахунок на оплату № 1115 від 23.08.2012 р. за послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 50).

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив у повному обсязі оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором про пайову участь № 37 від 28.03.2012 р. в розмірі 12 795,16 грн. та за договором водозабезпечення, водовідведення та обслуговування інженерних мереж від 02.04.2012 р. в сумі 1 427,62 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків за 9 місяців (а.с. 51-52).

Між тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наразі несплатою позивачу суми заборгованості згідно договору про пайову участь № 37 від 28.03.2012 р. та за надані послуги згідно договору на водозабезпечення, водовідведення та обслуговування інженерних мереж від 02.04.2012 р. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Узберіжжя" повністю обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Узберіжжя" до Малого приватного підприємства „Ірочка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Одеська міська рада, про стягнення 14 222,78 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Малого приватного підприємства „Ірочка"(65079, м. Одеса, Куликове поле, буд. 1; код ЄДРПОУ 23218167) на користь Комунального підприємства „Узберіжжя" (65009, м. Одеса, пляж „Аркадія", 29; код ЄДРПОУ 31228684) заборгованість за договором про пайову участь № 37 від 28.03.2012 р. в сумі 12 795/дванадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять/грн. 16 коп., заборгованість за договором водозабезпечення, водовідведення та обслуговування інженерних мереж від 02.04.2012 р. в сумі 1 427/одна тисяча чотириста двадцять сім/грн. 62 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2012 р.

Суддя Петров В.С.