Рішення

від 13.11.2012 по справі 27/5014/2542/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.12 Справа № 27/5014/2542/2012

Суддя Лазненко Л.Л., за участю секретаря судового засідання Дрожанової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства "Кіровський ковальський завод "Центрокуз", м. Кіровськ Луганської області

до Державного підприємства "Луганськвуглеремонт" , м. Антрацит Луганської області

про стягнення 35032 грн. 94 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - начальник юридичного бюро - Малихіна В.В., довіреність № 790 від 09.04.2012;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 35032,94 грн., з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору № 69/1.4.1-09, укладеного між сторонами 27.07.2009.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, проте 26.10.2012 він надіслав до суду відзив на позовну заяву від 18.10.2012 № 01-05-0555, яким повністю визнав позов, а також в ньому виклав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством «Кіровський ковальський завод «Центрокуз», назва якого змінена на Приватне акціонерне товариство «Кіровський ковальський завод «Центрокуз»(далі -позивач), як Постачальником, та Відкритим акціонерним товариством «Державна компанія «Луганськвуглеремонт», яке реорганізовано шляхом перетворення у Державне підприємство «Луганськвуглеремонт» (далі - відповідач), як Покупцем, був укладений договір від 27.07.2009 № 69/1.4.1-09, згідно пункту 1.1 якого Постачальник, на умовах цього Договору, зобов'язався виготовити штамповки, згідно креслення (далі - товар) та передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар - у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, кількість і ціна товару вказується у Специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту 100% передплати вартості кожної партії товару, підготовленого до відгрузки.

08.10.2009 на адресу позивача від відповідача надійшов гарантійний лист від 17.10.2009 № 02-0741, відповідно до якого відповідач просить позивача виготовити і відпустити штамповки на загальну суму 45 032,94 грн., які зобов'язується оплатити до 15.11.2009.

Відповідно до накладної від 08.10.2009 № 509 за довіреністю від 07.10.2009 № 589 позивач на адресу відповідача відвантажив продукцію на загальну суму 45 032,94 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, добровільно відповідачем було сплачено 10 000,00 грн., а саме:

- за платіжним дорученням від 30.10.2009 № 1309 - 4 000,00 грн.;

- за платіжним дорученням від 26.11.2009 № 1435 - 6 000,00 грн.

Залишок в сумі 35 032,94 грн. по даній накладній залишився не погашений.

12.10.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в сумі 35032,91 грн., на яку отримав відповідь від 19.10.2011 № 01-05/0771, про повне визнання заборгованості перед позивачем, але посилаючись на тяжке фінансове становище на підприємстві він не має змоги її погасити; також він повідомив, що в газеті «Урядовий кур'єр»№ 161 (4559) від 03.09.2011 опубліковано оголошення про припинення діяльності ВАТ «ДХК «Луганськвуглеремонт»(код ЄДРПОУ 00182159) шляхом його реорганізації - перетворення у Державне підприємство «Луганськвуглеремонт». У зв'язку з цим, правонаступником прав та обов'язків ВАТ «ДХК «Луганськвуглеремонт»щодо кредиторської заборгованості визначено ДП «Луганськвуглеремонт», державна реєстрація якого була проведена 25.06.2012.

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією 23.07.2012 за № 1708 про сплату боргу у сумі 35032,94 грн., на яку знову ж таки отримав відповідь від 02.08.2012 № 01-05-0375 про повне визнання боргу та неможливість сплатити його через скрутне фінансового становище, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт поставки позивачем продукції відповідачу підтверджений матеріалами справи (а.с.25) та останнім не заперечений.

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 69/1.4.1-09 від 27.07.2019 в сумі 35032,94 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.11.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Кіровський ковальський завод "Центрокуз" до Державного підприємства "Луганськвуглеремонт" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвуглеремонт", вул. Ростовська, буд. 42-б, м. Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 00182159 на користь Приватного акціонерного товариства "Кіровський ковальський завод "Центрокуз", вул. Недєліна, буд. 41, м. Кіровськ Луганської області, ідентифікаційний код 00223591 заборгованість в сумі 35032 грн. 94 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 15.11.2012.

Суддя Л.Л. Лазненко