Рішення

від 03.08.2012 по справі 5026/849/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року Справа № 11/5026/849/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача -не з'явився, відповідача -не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом асоціації "Дім авторів музики в Україні" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" до дочірнього підприємства "Палац культури "Дружби народів" ВАТ "Азот" про стягнення 50 000 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення компенсації в розмірі 50 000 грн. 00 коп. за використання музичних творів „Приказ" ( автор тексту та музики „Г.Лепс"), „ Что может Человек" ( автор тексту Арсенев К.Б.", автор музики „Г.Лепс"), „ Ятебе не верю" ( автор тексту „Дробыш Е.И. (псевдонім -Стюф Л.")", автор музики „Дробыш В.Я.".) та „Крыса-ревность" ( автор тексту Арсенев К.Б.", автор музики „Г.Лепс") на концерті, що відбувся у м. Черкаси у приміщені відповідача 02.06.2009 р.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явились. До дня судового засідання відповідач надіслав суду відзив на позов у якому просив у позові відмовити. Відзив вмотивовано тим, що відповідач не порушував виключних майнових авторських прав, компенсацію за яке просить стягнути позивач. До відзиву відповідачем додано договір, на підставі якого організатором концерту, що відбувся 02.06.2009 р. в м. Черкаси виступав фізична особа-підприємець Мякота О.В.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали, встановив наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група»на підставі договору про передачу виключних авторських прав (субліцензійного договору) № 4001/ від 22 грудня 2006 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Перше музичне видавництво» (Росія) належать виключні майнові права на публічне виконання чотирьох музичних творів Г. Лепса «Приказ», «Что может человек», «Я тебе не верю», «Крыса-ревность».

30 травня 2012 року до асоціації «Дім авторів музики в Україні» , як організації колективного управління (свідоцтво про облік організації колективного управління № 7/2005 від 26.01.2005 р.), звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група», яке на підставі договору № 07/02/11-1 від 01.01.2011 р. передало асоціації в колективні управління свої майнові авторські права. В своєму зверненні товариство зазначило, що 02 червня 2009 року у м. Черкаси в Палаці культури «Дружба народів», що належить Дочірньому підприємству «Палац культури «Дружба народів»відкритого акціонерного товариства «Азот»(код ЄДРПОУ 21367221, місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 249) був проведений концерт «Г.Лепс. Найкращі пісні»та просило асоціацію з метою реалізації статутних повноважень, в порядку ст. 49 та ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»виступити на захист інтересів товариства, подавши позов про стягнення з ДП «ПК «Дружби народів»ВАТ «Азот»компенсації в розмірі 50000,00 грн. за використання музичних творів «Приказ»,«Что может человек», «Я тебе не верю», «Крыса -ревность», автором яких є Г.Лепс.

Позивач вважає, що відповідач, використавши твір «Приказ», «Что может человек», «Я тебе не верю», «Крыса-ревность», за дозволом на таке використання творів до TOB «Українська музична видавнича група», як суб'єкта авторського права, не звертався, чим порушив його виключні майнові авторські права, передбачені ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

В той же час судом встановлено, що організатором концерту Г.Лепса «Лучшые песни», що відбувся 02.06.2009 р. в приміщенні концертного залу «Палацу культури «Дружба народів»виступав фізична особа-підприємець Шиян О.М., а замовником цього концерту був фізична особа-підприємець М'якота О.В. Приміщення концертного залу «Палацу культури «Дружба народів»було надано замовнику концерту М'якоті О.В. на умовах укладеного з власником приміщення ВАТ «Азот»договору від 25.02.2009 р.

Відповідно до ч. 1 та пп. 2 і 7 ч. З ст.15 Закону виключним майновим правом автора ( особи, яка має авторське право ) є право на використання та право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами, в тому числі право на публічне виконання твору та надання або заборони такого публічного виконання. При цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»публічне виконання - це подання за згодою суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав творів , виконань, фонограм, передач організації мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живі виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Ст. 443 Цивільного кодексу України передбачається, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, а статтями 31, 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»встановлюється, що використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами і відповідно до п. 5 статті 15 цього ж Закону, автор (чи і особа, яка має авторське право), має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Ч. З ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторських прав, передбачених статтею 50 цього Закону надає суб'єкту авторського права право подавати позови про виплату компенсацій. Порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст..15 Закону, тобто використання твору без дозволу. При цьому, згідно до ст. 52 Закону України "Проавторське право і суміжні права»суб'єкт авторського права має право вимагати стягнення з порушника авторського права виплату компенсації від 10 до 50000 мінімальних розмірів заробітних плат.

Виходячи із приписів наведеного вище законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до наступних висновків.

Той факт, що концерт, на який посилається позивач, відбувся у приміщенні відповідача, не може свідчити про порушення ним виключних майнових прав на публічне виконання чотирьох музичних творів Г. Лепса «Приказ», «Что может человек», «Я тебе не верю», «Крыса-ревность», що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група», оскільки як замовником так і організатором цього концерту були інші особи.

Позивач не подав суду інших доказів порушення саме відповідачем дочірнім підприємством "Палац культури "Дружби народів" ВАТ "Азот" авторських прав, за які він просить стягнути компенсацію.

Відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у даному позові.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ К.І. Довгань