Рішення

від 01.12.2008 по справі 51/239-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2008 р.                                                           

Справа № 51/239-08

вх.

№ 7936/5-51

Суддя

господарського суду  

при секретарі

судового засідання

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_3., довіреність серія № ВКР 873090 від 20.11.2008 року,  відповідача - не з"явився,

розглянувши

справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків 

до  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.

Харків  

про

стягнення 12310,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з

відповідача на свою користь 7071,36 грн. заборгованості, з яких: 5892,80 грн.

основний борг; 1178,56 грн. пеня, що виникла з договору поставки № 19/Д,

укладеного між сторонами 03.08.2007 року. Крім того, позивач просить суд

стягнути з відповідача на свою користь 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу просить суд покласти на відповідача.

В судовому

засіданні 01.12.2008 року представник позивача підтримує позовні вимоги у

повному обсязі.

Відповідач в

судове засідання 01.12.2008 року не з"явився, відзив на позовну заяву та

витребуваних судом документів не надав, хоча про час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка органу зв"язку

на зворотньому поштовому повідомленні про отримання відповідачем 04.11.2008

року ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою від

30.10.2008 року, суд попередив сторони про те, що неявка їх представників в

судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній

матеріалами.

Відповідно до

статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування

та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75

Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в

ній матеріалами.

Суд, вислухавши

пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив

наступне.

03 серпня 2007

року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару № 19/Д

(далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник (позивач по

справі) зобов"язується поставити та передати у власність, а покупець

(відповідач по справі) прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку

визначених в договорі, у відповідності до замовлень відповідача та

товаросупроводжувальної документації, які є невід"ємною частиною договору

(аркуші справи № 14-15).

Факт передачі

товару підтверджується підписом та печаткою відповідача на видатковій накладній

№ 19/д-14/01 від 07.04.2008 року (аркуш справи № 16) у графі "отримав

(ла)"

Відповідно до

пункту 3.2. договору відповідач зобов"язаний здійснити оплату за отриманий

товар у повному обсязі не пізніше 30 днів з моменту відвантаження товару

позивачем.

Листом № 3 від

15.09.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату

заборгованості (аркуш справи № 10).

Однак,

відповідач взяті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати

поставленого товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка

станом на 28.10.2008 року складає 5892,80 грн.

Відповідно до

статті 526 Цивільного кодексу України (далі - кодексу) зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1

статті 530 Кодексу передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)

його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові

наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до

частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові

наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Позивач також

просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1178,56 грн. нарахованої

пені, відповідно до пункту 5.2. договору, яким передбачено, що у разі

несвоєчасної або неповної оплати відповідач сплачує пеню, у розмірі 0,5% за

кожний день прострочення платежу, але не більше 20% від суми простроченого

платежу.

Розмір пені

складає 1178,56 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того,

позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь

5000,00 грн. витрат на юридичні послуги, посилаючись на те, що позивач

платіжним дорученням № 127 від 08.10.2008 року (аркуш справи № 18) перерахував

на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3. відповідно до умов договору про надання

юридичних послуг №1/16-09-008, укладеного 16.09.2008 року між позивачем та ФОП

ОСОБА_3.

Відповідно до

статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що

підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським

судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх

знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформа-ційно -

технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом

справи.

Суд, дослідивши

матеріали справи, не знаходить правових підстав, для задоволення позовних вимог

в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на

послуги адвоката (юридичні послуги), оскільки, як вбачається з договору від

16.09.2008 року про надання юридичних послуг, вищевказані послуги надавались не

адвокатом, тобто позивачем до суду не надано доказів про надання послуг саме

адвокатом. З огляду на те, що відповідно до статті 44 ГПК України, до судових

витрат належать витрати, пов"язані з оплатою послуг адвоката, а саме

особи, статус якої визначений Законом України "Про адвокатуру", тому

без відповідного посвідчення такі вимоги є безпідставними. Крім цього,

позивачем не було надано до суду належних доказів виконання таких робіт (акту

виконаних робіт).

Відповідно до

статтей 44-49 витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -

технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задово-лення позовних

вимог, покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задово-лених вимог.

Оскільки

заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задово-ленню, тому

витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу частково покладаються на відповідача, а саме пропорційно

розміру задоволених позовних вимог. В частині заявлених позовних вимог щодо

стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн. витрати по сплаті

державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу покладаються на позивача, оскільки суд відмовляє в задоволенні цієї

частини позовних вимог.

На підставі

викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 526,

530, 611 Цивільного кодексу України ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, -  

ВИРІШИВ:

1. Позовні

вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з

фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в філії

"Слобожанське РУ "ВАТ "Банк Фінанси і Кредит") на користь

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_3 у відділенні № 1

ХГРУ Приватбанк, МФО 351533, код НОМЕР_4) - 5892,80 грн. основної

заборгованості; 1178,56 грн. пені; 70,72 грн. витрат по сплаті державного мита

та 69,12 грн. витрат на інформа-ційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

4. В частині

стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на юридичні послуги в

розмірі 5000,00 грн. відмовити.

Суддя                                                                                           

Повний текст рішення

виготовлений та підписаний 08 грудня 2008 року.