Рішення

від 18.11.2008 по справі 26/266

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/266

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.08                                                                                           Справа№ 26/266

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нормета”, м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, с. Малехів Жовківського району Львівської області

про стягнення 41 610,15 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Шеремет О.А. –юрист (довіреність № 1 від 17.11.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Нормета”, м. Одеса звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, с. Малехів Жовківського району Львівської області про стягнення 41 610,15 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 04.11.2008 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень № 3783490 та № 3783482,

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

12.12.2005 р. між сторонами укладено договір постачання товару (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався постачати, а відповідач приймати та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається цим договором, товари в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній № Н-00000020 від 24.01.2006 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 58 552,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом повноважної особи та відтиском печатки на видатковій накладній № Н-00000020 від 24.01.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки здійснюються в безготівковому порядку протягом 45 банківських днів з моменту отримання товару. Оплата проводиться в гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника (позивача).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем по договору щодо оплати за поставлений товар виконав частково, оплатив вартість товару лише на загальну суму 33 978,72 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

17.08.2007 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 494 з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар в сумі 24 573,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після отриманої претензії, а саме 08.11.2007 р. ще частково погасив заборгованість на загальну суму 1 000,00 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар по видатковій накладній № Н-00000020 від 24.01.2006 р. склала суму в розмірі 23 573,28 грн.

Згідно п. 9.4. договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 2 117,07 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 11079,44 грн. та три проценти річних на загальну суму 1 840,36 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки за надані юридичні послуги на загальну суму 3 000,00 грн. В цій частині позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити, оскільки з долученого до матеріалів справи договору про юридичне обслуговування та представництво інтересів в суді № 03/2008 від 10.04.2008 р. не вбачається, що саме по цій справі надавалися юридичні послуги. Слід зазначити, що позивачем в підтвердження понесених збитків у зв'язку з наданням юридичної допомоги надано суду лише копію договору про юридичне обслуговування та представництво інтересів в суді № 03/2008 від 10.04.2008 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, с. Малехів, вул. Коновальця, 31 „б”, Жовківський район, Львівська область (р/р 26006276263001 в ЗГРУ „Приватбанк” м. Львова, МФО 325321, код ЄДРПОУ 22356269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нормета”, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, оф. 114                            (р/р 26009670233402 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016, код ЄДРПОУ 31851683) 23 573 грн. 28 коп. основного боргу, 2 117 грн. 07 коп. пені, 11 079 грн. 44 коп. інфляційних втрат, 1 840 грн. 36 коп. –3% річних, 386 грн. 10 коп. державного мита та 109 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.   У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.