Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2012 року справа №2а/0570/7571/2012
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть», Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/7571/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть» звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232303/9363 від 30 травня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 510 006,25 грн., з яких основний платіж - 408 005,00 грн., штрафні санкції - 102 001,25 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення № 0000232303/9363 від 30 травня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині донарахування грошових зобов'язань за основним платежем за січень 2011 року в сумі 14 240,00 грн., серпень 2011 року в сумі 26 367,00 грн. та штрафних санкцій за січень 2011 року в сумі 3560,00 грн., серпень 2011 року в сумі 6591,75 грн. та лютий 2011 року в сумі 2890,50 грн., березень 2011 року в сумі 18553,25 грн., квітень 2011 року в сумі 15696,50 грн., травень 2011 року в сумі 14 435,75 грн. У задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення рішення № 0000232303/9363 від 30 травня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині донарахування 407671,50 грн., з яких за основним платежем - 367 398,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40273,50 грн. відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 21951449 (т.1 а.с.54-56). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.
В період з 19 квітня 2012 року по 8 травня 2012 року на підставі наказів № 207 від 19 квітня 2012 року, № 223 від 23 квітня 2012 року, № 261 від 4 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть» з питань документального підтвердження фінансово-господарських відносин з платником податків фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2 за період з 1 вересня 2010 року по 30 вересня 2010 року, з 1 січня 2011 року по 31 травня 2011 року, з 1 липня 2011 року по 31 серпня 2011 року. За наслідком проведення перевірки складений акт № 692/22-2-21951449 від 8 травня 2012 року (т. 1 а.с.8-13). У вступній частині акту перевірки зазначено, що повідомлення про проведення перевірки та копія наказу про призначення перевірки вручені головному бухгалтеру товариства Попело Н.І.
У акті перевірки відповідачем визначено наступне. Згідно наданих до перевірки документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. на підставі усної домовленості у період, що перевірявся податковою інспекцією на адресу позивача поставлено товарів загальною вартістю 2 448 020,94 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 408 003,50 грн., вартість якого сплачено товариством в повному обсязі. На підтвердження відвантаження товарів від ФО-П ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма Донремпуть» виписані видаткові накладні № 30 від 30 вересня 2011 року на загальну суму 166 756,14 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 27 792,69 грн. на постачання рельсів залізничних Р-65 (5тн), накладок Р-65 (4 тн), підкладок Д-65 (2 тн), ланок з'єднувальних (64 од.), болтів стикових (1 тн), костилів залізничних 16*16 (1 тн); № кр-002 від 4 липня 2011 року на суму 786 615,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 131 102,50 грн. на постачання рельсів залізничних Р-65 (9,15 тн), болтів закладних (0,7 тн), рельсо-шпалової решітки Р-65 б/с (пог.м. 200), труби залізобетонної діаметром 500 (1 од), № кр-003 від 25 липня 2011 року на загальну суму 423 614,40 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 70 602,40 грн. на постачання рельсо-шпальної решітки Р-65 б/с (123,40 пог. м.), № 26 від 4 квітня 2011 року на загальну суму 536 414,40 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 89 402,40 грн. на постачання рельсів залізничних Р-65 (22 тн), болтів закладних (2 тн), болтів клемних (2 тн.), клем залізничних (2 тн), шайб плоских (4000 од.), втулок ізоляційних (4000 од), шайб пружинних 2 - віткових (1 тн), підкладок КБ -65 (2 тн), шпал залізобетонних (300 од), рельсів Р-65 1/9 (1 к-кт); № 23 від 28 березня 2011 року на загальну суму 285 625,20 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 47 604,20 грн. на постачання рельсів залізничних Р-65 (20 тн), болтів закладних (1тн), болтів стикових (1 тн), накладна Р-65 (3тн), шайб пружиних 2-віткових (1 тн), втулок ізоляційних (2000 од), шайб плоских (2000 од), подкладок гумових (2000 од.), № 23 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 69 396,84 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11566,14 грн. на постачання рельсів залізничних Р65 (4,48 тн), № 1 від 5 січня 2011 року на загальну суму 85 440,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 14 240,00 грн. на постачання подкладок Д-65 (8,6 тн); № кр- 0000001 від 2 вересня 2010 року на суму 472 548,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 75 758,00 грн. на постачання рельсошпальної решітки Р-65 б/с (137,69 пог. м).
На підставі податкових накладних № 13 від 3 вересня 2010 року на загальну суму 16134,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 689,00 грн., № 16 від 24 вересня 2010 року на загальну суму 15 100,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 516,67 грн., № 12 від 5 січня 2011 року на загальну суму 85 440,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 14 240,00 грн., № 23 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 69 369,84 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11 566,14 грн., № 3 від 22 березня 2011 року на суму 58943,16 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9823,86 грн., № 8 від 24 березня 2011 року на суму 60255,90 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 10042,65 грн., № 9 від 28 березня 2011 року на суму 285 625,20 грн. , у т.ч. ПДВ в сумі 47 604,20 грн., № 10 від 30 березня 2011 року на суму 40 475,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 745,83 грн., № 20 від 4 квітня 2011 року на суму 376 740,54 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 62 790,09 грн., № 19 від 30 травня 2011 року на суму 346 480,90 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 57 746,82 грн., № 7 від 4 липня 2011 року на суму 511 615,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 85 269,17 грн., № 17 від 25 липня 201 року на загальну суму 423 614,40 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 70 602,40 грн., № 3 від 5 серпня 2011 року на загальну суму 20 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3 333,3 грн., № 5 від 23 серпня 2011року на загальну суму 70 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11 666,67 грн., № 4 від 9 серпня 2011 року на загальну суму 68 200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11366,67 грн.
У акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані заявки на перевезення товарів та товарно-транспортних накладних, що підтверджують перевезення вантажів.
Крім цього зазначено, що Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією в ході проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. за період з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року встановлено, що відображені ФО-П ОСОБА_2., операції з придбання та реалізації товару є безтоварними, фактично товар не перевозився та не зберігався, про що зазначено в акті № 6273/17-1313-3/2693906653 від 2 грудня 2011 року. Згідно отриманих Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією відповідей на направлені запити за фізичною особою ОСОБА_2. зареєстровані гараж, земельна ділянка, транспортні засоби у ФО-П ОСОБА_2 відсутні. За даними додатку № 5 до декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та за результатом аналізу даних відображених в АІС Центрального рівня «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у 2010 році встановлено декларування ФО-П ОСОБА_2 податкового кредиту по основному постачальнику -ПП «Красіко» (ЄДРПОУ 34411232), директором та засновником якого є ОСОБА_2 Крім цього, за результатом подальшого дослідження даних додатків № 5 до декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та за результатом аналізу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», встановлено, що ПП «Красіко» мало взаємовідносини з ТОВ «Укрсоюзімпекс» (ЄДРПОУ 36368734) та ПП «Славоіл» (ЄДРПОУ 33705328), директором та засновником яких є ОСОБА_2.
Посилаючись на наведені обставини відповідачем у акті зазначено про завищення позивачем податкового кредиту на суму 408 005,00 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на 5 206,00 грн., у січні 2011 року на 14 240,00 грн., у лютому 2011 року на 11 566,00 грн., у березні 2011 року на 74 217,00 грн., у квітні 2011 року на 62 790,00 грн., у травні 2011 року на 57 747,00 грн., у липні 2011 року на 155 872,00 грн., у серпні 2011 року на 26 367,00 грн., внаслідок відображення в податковому обліку безтоварних операцій.
У розділі «Висновки» акту перевірки зазначено про виявлення порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 408 005,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року на 5206,00 грн., за січень 2011 року на 14 240,00 грн., за лютий 2011 року на 11 566,00 грн., за березень 2011 року на 74 217,00 грн., за квітень 2011 року на 62 790,00 грн., за травень 2011 року на 57 747,00 грн., за липень 2011 року на 155 872,00 грн., за серпень 2011 року на 26 367,00 грн.
30 травня 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки № 692/22-2-21951449 від 8 травня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232303/9363 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 510 006,25 грн., з яких за основним платежем - 408 005,00 грн., за штрафними санкціями - 102 001,25 грн. (т.1 арк. справи 14).
Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем податкового кредиту звітних податкових періодів вересень 2010 року, січень - травень 2011 року, липень та серпень 2011 року та правомірність відображення в податковому обліку з податку на додану вартість наслідків відбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2..
Оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень законодавства, чинного у періоді, в якому відбувалося формування податкового кредиту.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 1 січня 2011 року визначалися Законом України «Про податок на додану вартість», після 1 січня 2011 року - розділом 5 Податкового кодексу України.
Згідно підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Положення аналогічного змісту викладені в статті 200 Податкового кодексу України.
З наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди вбачається, що відповідачем визначені порушення порядку формування податкового кредиту позивачем декларувався податок на додану вартість до сплати в наступному розмірі: в сумі 117 196,00 грн. у вересні 2010 року, в сумі 3 175,00 грн. у січні 2011 року, в сумі 2 746,00 грн. у лютому 2011 року, в сумі 35 959,00 грн. у березні 2011 року, в сумі 37 966,00 грн. у квітні 2011 року, в сумі 225 179,00 грн. у липні 2011 року, в сумі 2948,00 грн. у серпні 2011 року (т.1 арк. справи 58-59, 62-63, 66-67, 71-72, 77-78, 87-88, 93-94).
Згідно підпункту 7.4.1. цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Ті ж самі умови формування податкового кредиту визначені положеннями статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до даних додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларацій з податку на додану вартість за вересень 2010 року, січень - травень 2011 року, липень та серпень 2011 року, до складу податкового кредиту зазначених періодів на підставі податкових накладних виписаних ФО-П ОСОБА_2. включений податок на додану вартість у вересні 2010 року в сумі 5 205,67 грн., у січні 2011 року в сумі 0,00 грн., у лютому 2011 року в сумі 11 566,14 грн., у березні 2011 року в сумі 74216,54 грн., у квітні 2011 року в сумі 62 790,09 грн., у травні 2011 року в сумі 71986,82 грн., у липні 2011 року в сумі 169204,90 грн., у серпні 2011 року в сумі 0,00 грн. (т. 1 а.с. 60, 64, 69, 74, 80, 85, 90, 96).
Наведеними документами податкової звітності спростовується викладене відповідачем в акті перевірки про включення позивачем до складу податкового кредиту січня та серпня 2011 року за наслідком відображення господарських відносин позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей від ФО-П ОСОБА_2. податку на додану вартість в сумі 40 607,00 грн. (у т.ч. за січень 2011 року в сумі 14 240,00 грн. та за серпень 2011 року в сумі 26 367,00 грн.).
Судом першої інстанції встановлено, що податковий кредит звітних податкових періодів вересня 2010 року, лютого 2011 року - травня 2011 року, липня 2011 року з наслідком вчинення господарських операцій між позивачем та ФО-П ОСОБА_2. на підставі виданих останнім податкових накладних.
До складу податкового кредиту вересня 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 5 205,67 грн. на підставі податкових накладних №13 від 03 вересня 2010 року (ПДВ в сумі 2689,00 грн.) та № 16 від 24 вересня 2010 року (ПДВ в сумі 2516,67 грн.).
До складу податкового кредиту лютого 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 11566,14 грн. на підставі податкової накладної № 23 від 28 лютого 2011 року.
До складу податкового кредиту березня 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 74216,54 грн. на підставі податкових накладних № 3 від 22 березня 2011 року (ПДВ в сумі 9823,86 грн.), № 8 від 24 березня 2011 року (ПДВ в сумі 10 042,65 грн.), № 9 від 28 березня 2011 року (ПДВ в сумі 47604,20 грн.), № 10 від 30 березня 2011 року (ПДВ в сумі 6745,83 грн.).
До складу податкового кредиту квітня 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 62 790,09 грн. на підставі податкової накладної № 20 від 4 квітня 2011 року.
До складу податкового кредиту травня 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 71 986,82 грн. на підставі податкової накладної № 12 від 5 січня 2011 року (ПДВ в сумі 14 240,00 грн.), № 19 від 30 травня 2011 року (ПДВ в сумі 57 746,82 грн.).
До складу податкового кредиту липня 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 169204,90 грн. на підставі податкових накладних № 7 від 4 липня 2011 року (ПДВ в сумі 85269,17 грн.), № 7 від 25 липня 2011 року (ПДВ в сумі 70602,40 грн.) та № 19 від 29 липня 2011 року (ПДВ в сумі 13 333,33 грн.).
До матеріалів справи позивачем додані податкові накладні № 12 від 5 січня 2011 року, № 23 від 28 лютого 2011 року, № 3 від 22 березня 2011 року, № 8 від 24 березня 2011 року, № 9 від 28 березня 2011 року, № 10 від 30 березня 2011 року, № 20 від 4 квітня 2011 року, № 19 від 30 травня 2011 року, № 7 від 4 липня 2011 року, № 17 від 25 липня 2011 року, № 3 від 5 серпня 2011 року, № 4 від 9 серпня 2011 року, № 5 від 23 серпня 2011 року, № 18 від 16 листопада 2010 року (т. 1 а.с.31-44).
Спір з приводу правильності оформлення досліджених податковою інспекцією протягом проведеної перевірки податкових накладних між сторонами відсутній.
З аналізу положень підпунктів 7.4. та 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів. Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.
Згідно приписів законодавства, що діяло в період виникнення спірних правовідносин, формування податкового кредиту не поставлено в залежність від наявності чи відсутності документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей, проте, як зазначалося вище, в податковому обліку можуть відображуватися наслідки вчинення господарських операцій, які мали реальне відбуття. В свою чергу відбуття певної господарської операції встановлюється за наслідком дослідження сукупності документів, оформленням яких супроводжувалося її виконання, таких як, договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні товарно-транспортні накладні, документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.
У відповідності до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Представниками позивача надані документи на підтвердження використання в господарській діяльності товарів, придбаних у ФО-П ОСОБА_2., а саме: накладні на передачу матеріалів у виробництво (т. 2 а.с.32-46), товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів від позивача на адресу інших контрагентів (т. 2 а.с. 47-53), акти інвентаризації станом на 1 жовтня 2010 року (т. 2 а.с. 55-58). Зазначені документи правомірно не прийняті судом першої інстанції, оскільки неможливо встановити, що це саме ті товарно-матеріальні цінності, які придбавалися в ФО-П ОСОБА_2., а не в будь-яких інших контрагентів позивача в інші періоди.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи у їх сукупності, та враховуючи відсутність в позивача документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місця поставки або інших документів які б підтверджували здійснення розвантажувальних робіт та таке інше, відсутність документів які б свідчили по узгодження позивачем із постачальником предмету, строків та місця постачання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підтвердження наявними в матеріалах справи документам висновків відповідача про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.
Колегія судді погоджує висновок суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність висновків податкової інспекції щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 367 398,00 грн., у т.ч. у вересні 2010 року на 5206,00 грн., у лютому 2011 року на 11 566,00 грн., у березні 2011 року на 74 217,00 грн., у квітні 2011 року на 62 790,00 грн., у травні 2011 року на 57 747,00 грн., у липні 2011 року на 155 872,00 грн. та відповідно заниження податку до сплату у зазначених періодах на 367398,0 грн. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту січня та серпня 2011 року на 40607,00 грн. не підтверджені наявними в матеріалах справи документами, оскільки в судовому засіданні встановлено не включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість за наслідком відображення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ФО-П ОСОБА_2.
Таким чином, відповідачем правомірно збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем на 367 398,00 грн., що свідчить по правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000232303/9363 від 30 травня 2012 року в цій частині.
Що стосується застосованих відповідачем штрафних санкцій, розрахунок яких наявний в матеріалах справи (т.1 а.с. 15), судом зазначено наступне.
Згідно зазначеного розрахунку штрафні санкції за наведені порушення застосовані до позивача на підставі пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання.
Через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті за січень та серпень 2011 року, відсутні підстави для збільшення грошових зобов'язань з цього податку за ці періоди та застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового кодексу України. Виходячи з розрахунку податкової інспекції сума безпідставно нарахованих відповідачем штрафних санкцій складає 10 151,75 грн. (3560,00 грн. + 6591,75 грн.).
Пунктом 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00 гривні за кожне порушення.
Отже, за порушення що призвели до заниження податку до сплати в період з січня по червень 2011 року відповідач мав право застосувати штрафні санкції в сумі не більшої однієї гривні. Втім, відповідачем за заниження податку в лютому 2011 року застосовані штрафні санкції в сумі 28 911,50 грн., у березні 2011 року - в сумі 18 554,25 грн., квітні 2011 року в сумі 15 697,50 грн., травні 2011 року в сумі 14 436,75 грн. Сума штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий - травень 2011 року, застосованих відповідачем із порушенням пункту 7 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України складає 51 576,00 грн.
Загальна суму безпідставно застосованих відповідачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000232303/9363 від 30 травня 2012 року складає 61 727,75 грн., а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Штрафні санкції в сумі 40273,50 застосовані до позивача правомірно.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню лише в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232303/9363 від 30 травня 2012 року про донарахування про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині визначення податкових зобов'язань в сумі 102 334,75, з яких за основним платежем - 40 607,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 61 727,75 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть», Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/7571/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/7571/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: Г.М.Міронова
І.В.Юрко
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2012 |
Оприлюднено | 19.11.2012 |
Номер документу | 27472735 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Блохін А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні