Постанова

від 06.11.2012 по справі 2а-4489/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2012 року 2а-4489/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача -Нішта А.О.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «-В.І.К-»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «-В.І.К.-»(надалі -позивач) з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 травня 2012 року №0000052202 (далі оскаржуване рішення).

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 жовтня 2012 року.

В судове засідання 16 жовтня 2012 року з'явився представник позивача, представник відповідача, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні було оголошено перерву до 6 листопада 2012 року для надання позивачем додаткових документів по справі. В судове засідання 6 листопада 2012 року з'явився представник позивача, представник відповідача, повідомлений належним чином, не з'явився.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052202 від 17 травня 2012 року, прийняте відповідачем.

Відповідач по справі, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не з'явився, ніяких документів щодо заявленого позову не подавав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням чинного законодавства.

Щодо відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За умов відсутності будь-якого документу від відповідача з якого суд міг би встановити, що відповідач заперечує проти позову, та враховуючи обов'язок відповідача як суб'єкта владних повноважень доводити правомірність оскаржуваного рішення у разі такого заперечення, суд виходить з того, що відповідач не заперечує проти заявленого позову та не має, відповідно, доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Дослідивши обставини справи суд встановив наступне.

Предмет позову становлять правовідносини між сторонами у справі з приводу правомірності оскаржуваного рішення.

Прийняттю оскаржуваного рішення передували наступні обставини. Посадовою особою відповідача по справі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ферроконтакт»(код за ЄДРПОУ 34440918) та ТОВ «Буд Ворк»(код за ЄДРПОУ 34440902) за лютий 2011 року. За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено акт №233/222/36706000 від 28 квітня 2012 року (далі -Акт перевірки).

За висновками акта перевірки відповідачем було винесено оскаржуване рішення, яким позивача було зобов'язано сплатити 1 316 967 гривень основного боргу з податку на додану вартість (далі -ПДВ) та 1 гривню штрафу. Позивач скористався своїм правом на оскарження в порядку адміністративного провадження. Рішенням Державної податкової служби України №736/0/61-12/10-2115 від 22 серпня 2012 року оскаржуване рішення відповідача було залишене в силі.

Зі змісту акта перевірки, висновки якого є фактичною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та підтримані рішенням Державної податкової служби від 22 серпня 2012 року, слідує, що відповідач вважає договори, укладені позивачем з ТОВ «Ферроконтакт»та ТОВ «Буд Ворк»недійсними (нікчемними), що, в свою чергу, стало правовою підставою для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу досліджуючи господарські операції за якими було укладено позивачем договори з ТОВ «Ферроконтакт»та ТОВ «Буд Ворк», суд встановив наступне.

3 лютого 2011 року між позивачем та ТОВ «Буд Ворк»було укладено договір поставки №08/11 (далі -Договір №08/11), за яким ТОВ «Буд Ворк», як постачальник, зобов'язувався поставляти позивачеві, як покупцеві, взуття, шкіргалантерею та засоби догляду за взуттям в асортименті, визначеному в специфікаціях до даного договору, а позивач, як покупець, - зобов'язувався своєчасно і належним чином приймати та оплачувати товар.

На підтвердження виконання договору представник позивача подав до суду видаткові накладні, підписані та завірені печатками обох сторін Договору №08/11:

- №РН -0000066 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 1 352 520 гривень, з яких ПДВ складає -225 420 гривень;

- №РН -0000067 від 15 лютого 2011 року на загальну суму 1 314 000 гривень, з яких ПДВ складає -219 000 гривень;

- №РН -0000068 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 1 262 286 гривень, з яких ПДВ складає -210 381 гривня.

Окрім того, позивачем було подано до суду податкові накладні, виписані ТОВ «Буд Ворк»в порядку виконання Договору №08/11, а саме:

- №87 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 1 352 520 гривень, з яких ПДВ складає - 225 420 гривень;

- №88 від 15 лютого 2011 року на загальну суму 1 314 000 гривень, з яких ПДВ складає - 219 000 гривень;

- №89 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 1 262 286 гривень, з яких ПДВ складає - 210 381 гривня.

На підтвердження факту оплати ціни за Договором №08/11, позивач подав до суду завірені банком платника копії платіжних доручень:

- №55 від 27 квітня 2011 року на суму 614 000 гривень;

- №85 від 21 червня 2011 року на суму 10 828 гривень 28 коп.;

- №101 від 7 липня 2011 року на суму 689 171 гривня 72 коп.;

- №102 від 7 липня 2011 року на суму 670 000 гривень;

- №103 від 7 липня 2011 року на суму 682 520 гривень;

- №104 від 7 липня 2011 року на суму 622 286 гривень;

- №105 від 7 липня 2011 року на суму 630 000 гривень;

- №106 від 12 липня 2011 року на суму 10 000 гривень.

4 лютого 2011 року між позивачем та ТОВ «Ферроконтакт»було укладено договір поставки №25/11 (далі -Договір №25/11), за яким ТОВ «Ферроконтакт», як постачальник, зобов'язувався поставляти позивачеві, як покупцеві, взуття окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількістю, що погоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а позивач, як покупець, - зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором.

На підтвердження виконання договору представник позивача подав до суду видаткові накладні, підписані та завірені печатками обох сторін Договору №25/11:

- №РН -0000037 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 1 301 346 гривень, з яких ПДВ складає -216 891 гривень;

- №РН -0000038 від 15 лютого 2011 року на загальну суму 1 409 850 гривень, з яких ПДВ складає -234 975 гривень;

- №РН -0000039 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 1 261 800 гривень, з яких ПДВ складає -210 300 гривень.

Окрім того, позивачем було подано до суду податкові накладні, виписані ТОВ «Ферроконтакт»в порядку виконання Договору №25/11, а саме:

- №41 від 14 лютого 2011 року на загальну суму 1 301 346 гривень, з яких ПДВ складає - 216 891 гривень;

- №42 від 15 лютого 2011 року на загальну суму 1 409 850 гривень, з яких ПДВ складає - 234 975 гривень;

- №43 від 16 лютого 2011 року на загальну суму 1 261 800 гривень, з яких ПДВ складає - 210 300 гривень.

На підтвердження факту оплати ціни за Договором №25/11, позивач подав до суду завірені банком платника копії платіжних доручень:

- №33 від 5 квітня 2011 року на суму 600 000 гривень;

- №34 від 5 квітня 2011 року на суму 360 000 гривень;

- №42 від 15 квітня 2011 року на суму 301 800 гривень;

- №43 від 15 квітня 2011 року на суму 301 346 гривень;

- №44 від 15 квітня 2011 року на суму 409 850 гривень;

- №50 від 26 квітня 2011 року на суму 900 000 гривень;

- №51 від 26 квітня 2011 року на суму 1 205 гривень;

- №53 від 27 квітня 2011 року на суму 550 000 гривень;

- №54 від 27 квітня 2011 року на суму 98 795 гривень;

- №63 від 10 травня 2011 року на суму 283 468 гривень 74 коп.;

- №64 від 10 травня 2011 року на суму 82 241 гривня 20 коп.;

- №93 від 25 червня 2011 року на суму 84 290 гривень 6 коп.

На підтвердження того, що у ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Ферроконтакт»дійсно було придбано товар, який перебуває у володінні позивача, останній подав до суду договір відповідального зберігання №10/02/11-27 від 10 лютого 2011 року (далі -Договір №10/02/11-27), укладений між позивачем та ТОВ «Укрмедбудсервіс». Разом з Договором №10/02/11-27 позивач подав акти приймання-передачі майна №№1-6 від 14, 15 та 16 лютого 2011 року відповідно, укладені в порядку виконання зазначеного договору. Зі змісту зазначених актів слідує, що позивач має у володінні товар, придбаний за договорами №08/11 та №25/11, а також -що даний товар був переданий на зберігання ТОВ «Укрмедбудсервіс». Враховуючи умови Додаткової угоди від 29 грудня 2011 року №1 з пролонгації договору відповідального зберігання №10/02/11-27, товар належний позивачу та придбаний за договорами №08/11 та №25/11, і на день розгляду справи перебуває на зберіганні у ТОВ «Укрмедбудсервіс».

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову, суд виходить з наступного.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договори №08/11 та №25/11, за результатами господарських операцій по яким позивачем було нараховано податковий кредит, відповідач вважає нікчемними. Висновок про нікчемність договорів №08/11 та №25/11 є єдиною фактичною підставою, яка в акті зазначена як підстава для застосування норм податкового законодавства щодо донарахування позивачу ПДВ та винесення оскаржуваного рішення.

Однак суд не погоджується з висновком відповідача про можливість донарахування ПДВ та, відповідно, винесення оскаржуваного рішення у зв'язку та на підставі висновку про нікчемність господарських договорів, та зазначає наступне.

Наслідком встановлення судом факту нікчемності правочину є застосування судом же санкцій у вигляді стягнення в дохід держави суми такого правочину з обох сторін, або з однієї сторони цього правочину -залежно від наміру кожної зі сторін.

Чинним законодавством не передбачено такого наслідку встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ.

Окрім того, нарахування чи донарахування податковими органами податкових зобов'язань за господарськими зобов'язаннями є фактичним визнанням того, що таке господарське зобов'язання мало місце, та не є фіктивним.

Оскаржуване рішення відповідача стосується виключно донарахування позивачу як платнику податків ПДВ та нарахування штрафу у зв'язку з несплатою ПДВ в належному розмірі.

Таким чином, оскаржуване рішення за своїм змістом суперечить висновкам Акта перевірки, а, зважаючи на відсутність належного правового та фактичного обґрунтування відповідачем донарахування позивачу сум ПДВ та штрафних санкцій як в Акті перевірки, так і в інших документах, які супроводжували дії відповідача по прийняттю оскаржуваного рішення, - таке оскаржуване рішення є безпідставним.

Разом з тим, дослідивши подані представником позивача документи, суд не встановив обставин безтоварності господарських операцій за договорами №08/11 та №25/11, укладених між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Буд Ворк»та ТОВ «Ферроконтакт»), а за умов не подачі відповідачем доказів правомірності оскаржуваного рішення та застосовуючи норми статті 71 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Окрім того, суд не погоджується і, відповідно, не бере до уваги твердження відповідача про те, що при складенні товарно-транспортних накладних, виписаних на виконання Договору №110601, укладеного між позивачем та ПП «Сервітек»позивач порушив вимоги типової форми, товарно-транспортної накладної визначеної Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.96 р. № 228/253, оскільки застосування такої типової форми не має загальнообов'язкового характеру.

Так, спільним наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 03 листопада 2006 року № 507/1059 було скасовано наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.96 № 228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.96 за N 483/1508 (із змінами і доповненнями).

Таким чином, вищезазначена Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не може бути застосована судом як належний підзаконний акт для вирішення спору, оскільки не є легітимним загальнообов'язковим нормативним актом.

Зважаючи на вищезазначене та суд вважає позовні вимоги в даній справі обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2012 № 0000052202, прийняте Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 09 листопада 2012 р.