Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а/1270/8476/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8476/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді - Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом у загальній сумі 26 089,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом у загальній сумі 26 089,03 грн., в обґрунтування якого вказала наступне. ТОВ Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» зареєстровано Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 13377640. За підприємством утворився податковий борг у сумі 26 089,03 грн. та складається з податку на прибуток в сумі 8711,50 грн., що підтверджується податковою декларацією №9016221096 від 03.04.2012р. на суму 77,00 грн., податковою декларацією №9043054113 від 24.07.2012р. на суму 142,00 грн., податковим повідомленням-рішенням №0000882301 від 16.09.2011р. на суму 8492,50 грн.; з податку на додану вартість в сумі 17207,53 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0000291600 від 27.02.2012р. на суму 83,78 грн. та №0000892301 від 16.09.2011р. на суму 17123,75 грн.; з земельного податку в сумі 170,00 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0000611502 від 16.05.2012р. на суму 170,00 грн. З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку у відповідності зі ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу №309 від 31.10.11р. Всі активи відповідача зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - витяг №34779244 від 02.02.2012р. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» за податковим боргом у загальній сумі 26 089,03 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання у якому просив суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» зареєстроване Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, дата включення відомостей про юридичну особу 08.11.2005 за номером 1 383 120 0000 001312, код ЄДРПОУ 13377640 (а.с.12-14), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 14.01.1991 року за №52 (а.с.7).

ТОВ Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» є юридичною особою, юридична адреса підприємства: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, кв. МЖК «Мрія», буд.2.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування а/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що позивачем 16.09.2011 року на підставі акту перевірки №1671/23-13377640 від 31.08.2011р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000892301, яким відповідачу ТОВ Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 17123,75 грн. (а.с.22) Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженим представником відповідача, але сума нарахованого грошового зобов'язання сплачена не була.

27.02.2012 року позивачем на підставі акту перевірки №262/16-13377640 від 17.02.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000291600, яким відповідачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88,24 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженим представником відповідача, але сума нарахованого податкового зобов'язання у повному обсязі сплачена не була. Несплачений залишок за податковим повідомленням-рішенням №0000291600 від 27.02.2012 року складає 83,78 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.27).

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 17207,53 грн.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюються правовідносини щодо плати податку на прибуток. Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Коло платників податку на прибуток підприємств визначено ст. 133 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. (ст.152 ПК України).

Судом встановлено, що 03.04.2012 року відповідачем ТОВ Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» було подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9016221096, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року в розмірі 77,00 грн. (а.с.19-20). Також, 20.07.2012 року відповідачем було подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9043054113, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року в розмірі 142,00 грн. (а.с.17-18). Зазначені суми у встановлений законодавством строк відповідач добровільно не сплатив. У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на прибуток утворився податковий борг.

Крім того, 16.09.2011 року позивачем на підставі акту перевірки №1671/23-13377640 від 31.08.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000882301, яким відповідачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 8492,50 грн. (а.с.21) Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженим представником відповідача, але сума нарахованого грошового зобов'язання сплачена не була.

Таким чином, загальна сума податкового боргу з податку на прибуток підприємства становить 8711,50 грн.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивачем на підставі акту перевірки №315/15-209-13377640 від 03.05.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000611502 від 16.05.2012 року та визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 170,00 грн. (а.с.24). Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженим представником відповідача, але сума нарахованого грошового зобов'язання сплачена не була.

Таким чином, загальна сума податкового боргу з земельного податку складає 170,00 грн.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу 18.11.2011 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача було направлено рекомендованим поштовим відправленням податкову вимогу від 31.10.2011 року №309 (а.с.15-16).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт.95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, на дату розгляду справи податковий борг ТОВ Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємства, з земельного податку у загальному розмірі становить 26089,03 грн. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом у загальній сумі 26 089,03 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «МЖК «Мрія» (код ЄДРПОУ 13377640, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, кв. МЖК «Мрія», буд.2) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України за податковим боргом у загальному розмірі 26 089,03 грн. (двадцять шість тисяч вісімдесят дев'ять грн. 03 коп.), у тому числі:

за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 17207,53 грн. (сімнадцять тисяч двісті сім грн. 53 коп.) на р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

за податковим боргом з податку на прибуток підприємства у розмірі 8711,50 грн. (вісім тисяч сімсот одинадцять грн. 50 коп.) на р/р 31119009700080, код платежу 11021000, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

за податковим боргом з земельного податку у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.) на р/р 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14 листопада 2012 року.

СуддяО.П. Островська