Постанова

від 31.10.2012 по справі 2а-1885/11/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.10.12Справа №2а-1885/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхін С.А.,

секретар - Авчиян К.Е.,

за участю:

представника Прокуратури Нахімовського району м. Севастополя -Скворцової Ганни Михайлівни, посвідчення від 19 грудня 2011 року № 746;

представника позивача -Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби -Бойко Ірини Валеріївни, довіреність від 15 березня 2012 року № 44/9/10-039;

представника відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»- Близнюка Геннадія Васильовича, довіреність від 14 травня 2012 року б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року Прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»про стягнення заборгованості у розмірі 3 227 671 грн. 50 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1885/11/2770, справу призначено до попереднього судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14 липня 2011 року було зупинено провадження у справі № 2а-1885/11/2770 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-138/11/2770.

02 квітня 2012 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя поновлено провадження у справі № 2а-1885/11/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16 травня 2012 року зупинено провадження у адміністративній справі № 2а-1885/11/2770 до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження та зупинення дії рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06 вересня 2012 року поновлено провадження у справі № 2а-1885/11/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 24 вересня 2012 року у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м . Севастополя від 15 жовтня 2012 року закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, у добровільному порядку у строки, встановлені законодавством, на сплачується.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла заборгованість, є неправомірними, оскільки прийняти за результатом перевірки платника податків, призначеної у межах порушеної кримінальної справи за статтею 212 Кримінального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, представника відповідача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 27 вересня 2002 року та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби як платник податків та зборів.

У період з 26 жовтня 2010 року по 06 грудня 2010 року на підставі частини восьмої статті 11 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 25 жовтня 2010 року № 742, на виконання постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 вересня 2010 року №4-1287-2010, працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Западремстройсервіс-ММД»(код ЄДРПОУ 33094038), Товариством з обмеженою відповідальністю «Будструктура»(код ЄДРПОУ 34523469), Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг»(код ЄДРПОУ 32571747) за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Перевіркою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой», будучи субпідрядником у деяких Севастопольських будівельних фірм, у тому числі Приватного підприємства «Фірма Оксі-Юг-Строй», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Інвестстрой», свою витратну частину в бухгалтерському та податковому обліку частково формувало витратами, одержаними від Товариства з обмеженою відповідальністю «Западремстройсервіс-ММД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг»у вигляді будівельно-монтажних робіт. Однак, як встановлено співробітниками Управління податкової міліції Державної податкової служби в м. Севастополі в ході проведення комплексу заходів щодо відпрацювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»та його контрагентів, зокрема при опитуванні до допиті працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Севхозстрой», будівельні роботи для замовників Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»виконувало власними силами та зі залученням інших виконавців -Товариства з обмеженою відповідальністю «Дракар», Товариства з обмеженою відповідальністю «Механізація будівництва», Закритого акціонерного товариства «Морстрой», а також фізичних осіб, замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Западремстройсервіс-ММД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будструктура», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг».

Сума валових витрат, оформлених як придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»будівельних послуг за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року склала 4353315 грн. 00 коп.

Сума податку на додану вартість, включена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»до складу податкового кредиту по податкових накладних, оформлених від Товариства з обмеженою відповідальністю «Западремстройсервіс-ММД», Товариства з обмеженою відповідальністю „Будструктура", Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсоюзторг»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, склала 792542 грн. 00 коп.

За результатами перевірки складено акт від 09 грудня 2010 року № 108/23-4/32213229/10/9041, якім встановлені порушення відповідачем пункту 1.32 статті 1, підпунктів 4.1.1, 4.1.5 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, пункту 10.1 статті 10, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1 014 780 грн., та підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 792 542 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополі було винесено податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000380234/0 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2 038 858 грн. 50 коп., у тому числі 1 014 780 грн. 00 коп. - за основним платежем та 1 024 078 грн. 50 коп. -за штрафними санкціями, та № 0000390234/0 про донарахування податку на додану вартість у загальному розмірі 1 188 813 грн. 00 коп., у тому числі 792 542 грн. 00 коп. - за основним платежем, 396 271 грн. 00 коп. -за штрафними санкціями.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під господарською діяльністю згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат не включаються суми будь-яких витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що у разі, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв під час проведення перевірки, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суми податкового зобов'язання платника податків у випадку, якщо даний документальних перевірок результатом діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з січня 2011 року, визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 цього Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000380234/0 про донарахування податку на прибуток у загальному розмірі 2 038 858 грн. 50 коп. та № 0000390234/0 про донарахування податку на додану вартість у загальному розмірі 1 188 813 грн. 00 коп., у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19 квітня 2011 року у справі № 2а-138/11/2770, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено.

Згідно зі частинами першою, третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, останнім днем строку погашення донарахованих контролюючим органом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 3 227 671 грн. 50 коп. є 28 жовтня 2011 року.

Проте, у порушення зазначених норм законодавства відповідачем сума заборгованості у розмірі 3 227 671 грн. 50 коп. до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога -це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»мало податковий борг за попередні податкові періоди у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідачу було направлено податкову вимогу від 24 жовтня 2011 року № 1004 на суму 246 грн. 89 коп., яку отримано відповідачем 07 листопада 2011 року.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, на підставі яких виник борг, що є предметом розгляду у даній справі, оскільки обставинам щодо правомірності прийняття Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2010 року № 0000380234/0 про донарахування податку на прибуток у загальному розмірі 2 038 858 грн. 50 коп. та № 0000390234/0 про донарахування податку на додану вартість у загальному розмірі 1 188 813 грн. 00 коп. було надано оцінку судом при розгляді справи № 2а-138/11/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень.

Так, у постанові Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 19 квітня 2011 року, що набрало законної сили, у справі № 2а-138/11/2770 зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000380234/0 про донарахування податку на прибуток у загальному розмірі 2 038 858 грн. 50 коп. та № 0000390234/0 про донарахування податку на додану вартість у загальному розмірі 1 188 813 грн. 00 коп. прийняти Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя у відповідності до норм законодавства.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20, 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено відповідний порядок стягнення податкової заборгованості та податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

У ході судового розгляду справи доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами встановленими судом.

За таких обставин, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Севхозстрой»в доход Державного бюджету України заборгованість у загальному розмірі 3 227 671 (три мільйона двісті двадцять сім тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 50 коп., у тому числі: з податку на прибуток у розмірі 2 038 858 (два мільйона тридцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 50 коп., з податку на додану вартість у розмірі 1 188 813 (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 00 коп. шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 02 листопада 2012 року.

Суддя С.А. Водяхін