Постанова

від 09.11.2012 по справі 1570/3755/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3755/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року

15 год. 40 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Лещенко О.В. (за довіреністю)

представник відповідача - Онищенко О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл»(код ЄДРПОУ 23216903) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292350 від 22.06.2011 р., № 0001302350 від 22.06.2011 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл»(надалі - ТОВ «Ікс Оіл») до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292350 від 22.06.2011 р., № 0001302350 від 22.06.2011 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що спірні податкові повідомлення-рішення вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що висновки інспекторів зазначені в актах перевірок ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позов вважає необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити, аргументуючи тим, що відповідно до проведених перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одесі матеріали яких відображені в актах № 3617/23-5/232/6903 від 09.06.2011 р., № 3618/23-5/232/6903 від 09.06.2011р. позивачем завищено податковий кредит за січень -лютий 2011 р. та безпідставно сформовано податкові зобов'язання та угоди із ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ДТД». Операції купівлі-продажу контрагентів позивача не підтвердженні первинними документами, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»- ТОВ «Ікс Оіл». Оскільки ТОВ «Ікс Оіл»у звітному періоді січень -лютий 2011 р. штучно сформовано частину податкового кредиту за рахунок ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ДТД»позивач являється вигодонабувачем, у зв'язку з чим, у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.01.2002 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл», ідентифікаційний код юридичної особи -23216903, місцезнаходження юридичної особи: 65063, Одеська область, м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, буд. 6, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00, № 259242 (том І аркуш справи 19).

Статутом ТОВ «Ікс Оіл»передбачено, що основною метою діяльності підприємства є одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у відповідності і на умовах, визначених чинним законодавством і даним Статутом (том І аркуші справи 12-18).

24.01.2002 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси зареєстровано ТОВ «Ікс Оіл»платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 22822328, Серії НБ № 172427 (том І аркуш справи 227).

У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1751 від 03.06.2011 р., згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України співробітниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»за січень -лютий 2011 р., за результатами якої було складено акт № 3617/23-5/232/6903 від 09.06.2011р. (том І аркуші справи 22-25). На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001302350 від 22.06.2011 р., яким встановлено порушення ТОВ «Ікс Оіл» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі -311 356 грн. 79 коп. (том І аркуш справи 30).

У висновках акту перевірки зазначається, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит :

- січень 2011 р. на суму -119 800 грн. 79 коп.;

- лютий 2011 р. на суму -191 554 грн. 00 коп.

Висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси про завищення ТОВ «Ікс Оіл»податкового кредиту за січень -лютий 2011 р. ґрунтується на висновках актів перевірок № 76/23-205/37037544 від 06.05.2011 р., № 50/23-205/37037544 від 06.05.2011 р. ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»складених ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Вищевказаними актами перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від контрагента позивача ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», що придбані у ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Альянс», а отже договори відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з наведеним, ДПІ у Подільському районі м. Києва зроблено висновок, що контрагентами -покупцями ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»незаконно сформований податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Український Аграрно-Промисловий Альянс», а усі операції купівлі -продажу за ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»не підтвердженні первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Посилаючись на п. 1.4.2, 1.4.3 наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що оскільки ТОВ «Ікс Оіл»у звітному періоді січень-лютий 2011 р. штучно сформовано частину податкового кредиту за рахунок ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», то ТОВ «Ікс Оіл»- є вигодонабувачем.

На підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1721 від 01.06.2011 р., співробітниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Віктрейд ЛТД»за лютий 2011 р. за результатами якої складено акт № 3618/23-5/232/6903 від 09.06.2011р. (том І аркуші справи 26-28). На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове-повідомлення-рішення № 0001292350 від 22.06.2011 р., яким встановлено порушення ТОВ «Ікс Оіл» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі -40 888 грн. 50 коп. (том І аркуш справи 33).

У висновках акту перевірки № 3618/23-5/232/6903 від 09.06.2011р. вказано, що позивачем порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит :

- лютий 2011 р. на суму -40 887 грн. 50 коп.

Висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси про завищення ТОВ «Ікс Оіл»податкового кредиту за лютий 2011 р. ґрунтується на висновках акту № 379/23-5/36927332 від 11.04.2011 р. перевірки ТОВ «Віктрейд ЛТД»складеного ДПІ у Подільському районі м. Києва , в якому зазначається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Віктрейд ЛТД»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Віктрейд ЛТД», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Віктрейд ЛТД»та контрагентами являються фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Посилаючись на п. 1.4.2, 1.4.3 наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що оскільки ТОВ «Ікс Оіл»у звітному періоді за лютий 2011 р. штучно сформовано частину податкового кредиту за рахунок ТОВ «Віктрейд ЛТД», то ТОВ «Ікс Оіл»- є вигодонабувачем.

З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Ікс Оіл»(покупець) та ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»(продавець) укладено договір поставки № 14-2010/МП від 06.06.2010 р. згідно умов якого, продавець на протязі строку дії даного договору зобов'язується поставити і передати у власність покупця нафтопродукти відповідної якості згідно державним стандартам, а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах зазначених у договорі (том І аркуші справи 46-48).

Між ТОВ «Віктрейд ЛТД»(постачальник) та ТОВ «Ікс Оіл»(покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 19/01/11-07 НП від 19.01.2011 р., згідно умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти на базі поставки, в кількості, асортименті, ціні і строкам відповідно до договору (том І аркуші справи 49-53).

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем було надано до суду наступні документи, а саме:

видаткові накладні та відповідні їм товарно-транспортні накладні: № 13 від 05.01.2011 р. та № 089847 від 05.01.2011 р.,№46 від 11.01.2011 р. та № 089918 від 11.01.2011 р., № 56 від 12.01.2011 р. та 089950 від 12.01.2011 р., № 63 від 13.01.2011 р. та № 089982, № 92 від 19.01.2011 р. та 090064 від 19.01.2011 р., № 107 від 24.01.2011 та 090094 від 24.01.2011 р., № 112 від 25.01.2011 р. та № 090116, № 090114, №090113, № 090112 від 25.01.2011 р., № 141 від 31.01.2011 р. та 090176, № 090173, № 090165, № 090164 від 31.01.2011 р., № 206 від 07.02.2011 р. та № 090235 від 07.02.2011 р., № 207 від 07.02.2011 р. та № 090234 від 07.02.2011 р., № 208 від 07.02.2011 р. та № 090233 від 07.02.2011 р., № 209 від 07.02.2011 р. та № 090236 від 07.02.2011 р., № 230 від 09.02.2011 р. та № 090250 від 09.02.2011 р., № 276 від 14.02.2011 р. та № 090312 від 14.02.2011 р., № 277 від 14.02.2011 р. та № 090311, № 300 від 15.02.2011 р. та № 090322 від 15.02.2011 р., № 301 від 15.02.2011 р. та № 090323 від 15.02.2011 р., № 302 від 15.02.2011 р. та № 090329 від 15.02.2011 р., № 303 від 15.02.2011 р. та № 090328від 15.02.2011 р., № 320 від 16.02.2011 р. та № 090338 від 16.02.2011 р., № 354 від 21.02.2011 р. та № 090417 від 21.02.2011 р., № 356 від 21.02.2011 р. та №090419 від 21.02.2011 р., № 355 від 21.02.2011 р. та № 090401 від 21.02.2011 р., № 357 від 21.02.2011 р. та 090400 від 21.02.2011 р., № 358 від 21.02.2011 р. та № 090422 від 21.02.2011 р. та 090422 від 21.02.2011 р., № 393 від 22.02.2011 р. та 01/02-2011 від 22.02.2011 р., № 394 від 22.02.2011 р. та № 090439, № 395 від 22.02.2011 р. та № 090445 від 22.02.2011 р., № 420 від 23.02.2011 р. та № 090467 від 23.02.2011 р., № 421 від 23.02.2011 р. та № 090468 від 23.02.2011 р., № 422 від 23.02.2011 р. та № 090462 від 23.02.2011 р., № 423 від 23.02.2011 р. та № 090463 від 23.02.2011 р., № 485 від 25.02.2011 р. та № 090511 від 25.02.2011 р., № 484 від 25.02.2011 р. та № 090518 від 25.05.2012 р. (том І аркуші справи 83-160);

податкові накладні: № 5 від 31.01.2011 р., № 54 від 07.02.2011 р., № 55 від 07.02.2011 р., № 56 від 07.02.2011 р., № 57 від 07.02.2011 р., № 78 від 09.02.2011 р., № 124 від 14.02.2011 р., № 125 від 14.02.2011 р., № 148 від 15.02.2011 р., № 149 від 15.02.2011 р., № 150 від 15.02.2011 р., № 151 від 15.02.2011 р., № 167 від 16.02.2011 р., № 204 від 21.02.2011 р., № 205 від 21.02.2011 р., № 206 від 21.02.2011 р., № 207 від 21.02.2011 р., № 208 від 21.02.2011 р., № 243 від 22.02.2011 р., № 244 від 22.02.2011 р., № 245 від 22.02.2011 р., № 269 від 23.02.2011 р., № 270 від 23.02.2011 р., № 271 від 23.02.2011 р., № 272 від 23.02.2011 р., № 340 від 25.02.2011 р., № 341 від 25.02.2011 р., № 309 від 04.02.2011 р. (том І аркуші справи 54-82);

виписки по рахунку ТОВ «Ікс Оіл»в Marfin Bank станом на 03.02.2011 р., 14.01.2011 р., 20.01.2011 р., 21.01.2011 р., 25.01.2011 р., 28.01.2011 р., 04.02.2011 р., 11.02.2011 р., 15.02.2011 р., 21.02.2011 р., 22.02.2011 р., 23.02.2011 р., 25.02.2011 р., 28.02.2011 р.

На підтвердження можливості ТОВ «Ікс Оіл»перевезення нафтопродуктів від контрагентів, а також факту здійснення господарських операцій між контрагентами, позивачем надано суду наступні документи:

договір на послуги автотранспорту № 61 від 10.02.2011 р., згідно умов якого ТОВ «Рута Нова -К»(підприємство) зобов'язується виконати замовлення на бензовози по поставці нафтопродуктів в термін визначений ТОВ «Ікс Оіл»(замовник) за місцем призначення (том І аркуш справи 224);

акт виконаних послуг № 21 від 14.02.2011 р. (том І аркуш справи 225);

платіжне доручення № 3025 від 15.02.2011 р. (том І аркуш справи 222);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (ЗИЛ, тип -вантажний паливо цистерна) , власником якого зазначено ТОВ «Ікс Оіл» (том І аркуш справи 223, 226, );

договір відповідального зберігання нафтопродуктів № 0109-1/10 від 01.09.2010 р. згідно умов якого ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» передає, а ТОВ «Світанок Ойл Трейд»приймає і зобов'язується зберігати нафтопродукти, а саме: дизельне паливо, бензин автомобільний, масла моторні (том ІІ аркуші справи 23-26);

довіреності від 01.01.2011 р. (том ІІ аркуші справи 28-29);

вантажні накладні № 48981559 від 10.02.2011 р., № 32288524 від 17.02.2011 р., № 43234103 від 14.02.2011 р., № 40281412 від 02.02.2011 р., (том ІІ аркуші справи 30, 34-35, 37);

сертифікати відповідності бензину автомобільного марки А-92 Серії ДІ, зареєстрованого в реєстрі № UA1.039.0129370-10, бензину автомобільного марки А-76 Серії ВВ, зареєстрованого в реєстрі № UA1.007.0018412-10 (том ІІ аркуш справи 32);

паспорти продукції № 204 бензину автомобільного А-92 згідно з ДСТУ 4063-2001, № 57 від 15.02.2011 р. дизельного палива Л-0,2-62 (том ІІ аркуші справи 33, 36);

подорожні листи вантажних автомобілів (том ІІ аркуші справи 42-74);

штатний розклад ТОВ «Ікс Оіл»(том ІІ аркуш справи 75);

Наказ № 1/1 від 04.01.2011 р. ТОВ «Ікс Оіл»про закріплення за автомобілями ТОВ «Ікс Оіл»водіїв (том ІІ аркуш справи 76);

трудові книжки водіїв ТОВ «Ікс Оіл»(том ІІ аркуші справи 77-86).

Під визначенням податковий кредит, наведеним у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, слід розуміти суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» та ТОВ «Віктрейд ЛТД»являлись платниками податків на додану вартість та були зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» № 100285444 від 27.05.2010 серія НБ № 174741, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» Серія А 01 № 650806, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Віктрейд ЛТД» № 100294339 від 30.07.2010 серія НБ № 342318, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Віктрейд ЛТД» Серія АА № 367869, згідно якої одним із видів діяльності товариства є оптова торгівля паливом (том І аркуші справи 228-233).

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність реальності вчинених господарських операцій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідно на нікчемність цих правочинів з наступних підстав.

Для висновку про нікчемність угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників позивача та його контрагентів на момент укладання правочину, які на думку суду, відповідач суду не надав.

Згідно практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

У судовому засіданні представником позивача було надано лист ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»в якому зазначається, що дійсно в період з 17.10.2011 р. на підприємстві проводилась виїзна планова документальна перевірка ДПІ у Подільському районі м. Києва за період з 18.05.2010 р. по 30.06.2011 р. за результаті якої було складено Акт № 506/23-304/37037544 від 16.12.2011 р., та встановлено заниження податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок повернення передплат за нафтопродукти неплатникам податку на додану вартість та віднесення до складу податкового кредиту витрат, які не пов'язані з фінансово-економічною діяльністю. Порушення щодо взаємовідносин з ТОВ «Ікс Оіл»в розділі 3.2 Акту перевірки відсутні. На підставі акту перевірки ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»винесено податкове повідомлення-рішення щодо сплати зобов'язання перед бюджетом, станом на 23.01.2012 р. ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»розрахувалось з державним бюджетом. Також в даниму листі зазначено, що всі фінансово-господарські операції з поставки нафтопродуктів між ТОВ «Ікс Оіл»та ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна»є товарними , що підтверджується первинними документами (том І аркуш справи 198).

ТОВ «Ікс Оіл»було подано до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси податкові декларації: з податку на додану вартість за 1, 2, місяць 2011 р., з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 1,2 місяць 2011 р.( том І аркуші справи 237-250, том ІІ аркуші справи 1-3).

Судом встановлено, що ТОВ «Ікс Оіл»цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідний період.

Таким чином, на момент перевірки позивача сума податку на додану вартість була підтверджена податковими накладними, які і є документами зазначеними п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 п.п. 201.6 та 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ЛТД» підтверджену податковими накладними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст. 226 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ЛТД» в судовому порядку не визнавались недійсними або фіктивними, установчі документи та запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ЛТД» також не визнавались недійсними, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість не анульовувалось, станом на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ЛТД» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, контрагенти являлись платниками податку на додану вартість, а тому договори із вказаними контрагентами були укладені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд вважає, що реальність операцій вчинених ТОВ «Ікс Оіл»та його контрагентами ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», ТОВ «Віктрейд ЛТД» не викликає сумнівів, дії позивача свідчать про його добросовісність та відповідають вимогам для підтвердження права на податковий кредит, крім того в матеріалах справи наявні належним чином оформленні первині документи, зокрема податкові накладні.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкції було безпідставним та необґрунтованим.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл»(код ЄДРПОУ 23216903, 65063, Одеська область, м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, буд. 6) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292350 від 22.06.2011 р., № 0001302350 від 22.06.2011 р. - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001292350 від 22.06.2011 р., № 0001302350 від 22.06.2011 р. прийняті державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «09»листопада 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

09 листопада 2012 року

.