Постанова

від 16.11.2012 по справі 2а/2570/3346/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/3346/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вютбуд" до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29.10.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Вютбуд" (далі - ТОВ "Вютбуд") звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Ріпкинському районі) про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області від 15.10.2012 № 21 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за підписом начальника управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області Чубак О.М. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.09.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Стверджує, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому оскаржуване рішення відповідача від 15.10.2012 року № 21 є не обґрунтованим та незаконним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити ТОВ "Вютбуд" у задоволенні позовних вимог, оскільки дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів (кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника) та не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів (кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство), яким є позивач в оскаржуваних правовідносинах.

Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Вютбуд" (ідентифікаційний код 30904367) зареєстровано Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.10.2012 (а.с.41-43) та перебуває на обліку в УПФУ в Ріпкинському районі як платник внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2009 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "МТВ -2005" про визнання банкрутом ТОВ "Вютбуд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та звільнено активи боржника від податкової застави.

Рішенням начальника УПФУ в Ріпкинському районі Чубаком О.М. від 15.10.2012 № 21 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ТОВ "Вютбуд" за період з 20.11.2009 по 26.01.2012 застосовані штрафні санкції в розмірі 22403,23 грн. та нарахована пеня в розмірі 34877,84 грн. (а.с.32).

Позивач вказане рішення вважає незаконним, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 7 Розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Крім того, частиною 12 статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із частиною 6 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, яким для відповідача є календарний місяць.

Закон № 2464-VI містить аналогічні положення стосовно сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, визначає: коло платників єдиного внеску (пункт 1 частини 1 статті 4); порядок обчислення і сплати єдиного внеску (стаття 9) та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску (частина 2 статті 6).

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 14 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що оскільки ухвалою господарського суду Чернігівської області 17.09.2009 було порушено провадження по справі про визнання банкрутом ТОВ "Вютбуд" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, то рішення УПФУ в Ріпкинському районі не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України від 14.05.1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до статті 12 Закону № 2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

У розумінні статей 1, 12 Закону № 2343-XII, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

З огляду на наведене суд робить висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів (кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника).

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем, відповідно до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено правомірність прийнятого ним рішення від 15.10.2012 №21, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю за необґрунтованістю.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вютбуд" до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області - відмовити повністю.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений статтями 185-186 КАС України.

Суддя Падій В.В.