Рішення

від 13.11.2012 по справі 43/5005/8990/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.12р. Справа № 43/5005/8990/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ", м. Дніпропетровськ

про визнання правочину дійсним і визнання права власності на об'єкт нерухомого майна

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. № 913 від 05.09.12р., представник

від відповідача: Плахотній Є.Д. за дов. б/н від 13.09.12р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ", м. Дніпропетровськ, в якому просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу № 2710/11/1 від 27.10.2011 року укладений між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 придбав у Відкритого акціонерного товариства "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" об'єкти нерухомого майна - будівлю заводоуправління, загальною площею 723 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2;

- визнати за ним право власності на зазначене вище нерухоме майно посилаючись на те, що дане майно було придбано ним 27.10.2011 року на Правобережній товарній біржі під час проведення аукціону за 50 000 грн., що підтверджується протоколом №1 з проведення аукціону, де переможцем аукціону став позивач та на підставі даного протоколу було укладено договір купівлі-продажу № 2710/11/1 від 27.10.2011 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ" заборгованість з орендної плати в розмірі 8 000 грн. та судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті грошових коштів, покладених на нього за договором оренди № 27/01 від 27.01.2012 року.

В судовому засіданні 07.11.2012 року було оголошено перерву до 13.11.2012 року.

07.11.2012 року відповідач подав до суду заяву про часткове визнання позову. В якій визнав позов у частині вимог позивача про визнання дійсним договору № 2710/11/1 від 27.10.2011 року, укладеного на правобережній товарній біржі та визнання права власності на будівлю заводоуправління, що знаходиться з адресою: АДРЕСА_2.

У задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ "АМЕТИСТ" заборгованості з орендної плати відповідач просив відмовити, посилаючись на те, що позивач не є власником майна, право власності на яке переходить тільки після відповідної державної реєстрації.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2011 року на Правобережній товарній біржі було проведено аукціон з продажу об'єкту нерухомого майна, а саме будівлі заводоуправління, загальною площею 723,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка на той момент належала Відкритому акціонерному товариству "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" (далі - продавець).

За результатами проведення аукціону Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі-позивач, покупець) було визнано переможцем аукціону, що підтверджується протоколом № 1 про проведення аукціону від 27.10.2011 року та було зобов'язано позивача протягом 30 календарних днів з дня підписання протоколу проведення аукціону оплатити на розрахунковий рахунок продавця 50 000 грн. (а. с. 17-18).

На підставі протоколу № 1 про проведення аукціону 27.10.2011 року було укладено договір купівлі-продажу № 2710/11/1 та складено відповідний акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 27.10.2011 року, за умовами якого продавець передав, а позивач прийняв будівлю заводоуправління, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2- (а. с. 43).

Відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу № 2710/11/1 від 27.10.2011 року продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти дане майно, протягом 2 банківських днів з моменту його повної оплати, при цьому складається акт приймання передачі майна.

27.10.2011 року був складений і підписаний обома сторонами акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

Позивач зазначив, що до моменту укладання договору купівлі-продажу № 2710/11/1 від 27.10.2011 року сторони домовились про його нотаріальне посвідчення. За для цього позивач направив лист від 28.10.2011 року на ім'я продавця з пропозицією з'явитися 03.11.2012 року об 11:00 до приватної нотаріальної контори (нотаріус ОСОБА_3.), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та оформити договір нотаріально, що міститься у матеріалах справи (а. с. 21).

Продавець від пропозиції позивача ухилився, у відповідь на лист позивача від 28.10.2011 року відповів, що не має жодних претензій до позивача, зазначив, що будівля була передана йому у повному обсязі та що не вбачає потреби в подальшому нотаріальному посвідченні договору № 2710/11/1 від 27.10.2011 року, оскільки у відповідності до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" договір, зареєстрований на біржі не підлягає нотаріальному посвідченню (лист № 2-11 від 02.11.2011 року а. с. 22).

30.11.2011 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області юридичну особу ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів», тобто продавця, було ліквідовано (а. с. 29-31), на підставі чого 09.12.2011 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення вказаної юридичної юридичної особи (витяг з ЄДРПОУ серія АА № 306776 а. с. 32).

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до абз. 3 п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 "про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Крім того, частиною 2 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, позивач набув право власності на будівлю заводоуправління з моменту підписання договору купівлі-продажу № 2710/11/1 від 27.10.2011 року та передачі її продавцем позивачу відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 27.10.2011 року.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (далі -позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ", м. Дніпропетровськ (далі -відповідач, орендар) був укладений договір оренди № 27/01 від 27.01.2012 року (далі - договір) відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування. А орендар зобов'язується прийняти у строкове користування частину будівлі, що визначено умовами цього договору (далі -об'єкт, що орендується), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з п. 3.3. договору при переданні об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами.

Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі (п. 3.4. договору).

На виконання умов п. 3.3., п. 3.4. договору був складений та підписаний обома сторонами акт приймання передачі об'єкту оренди від 01.02.2012 року.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідно до п. 10.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього договору та закінчується 27.02.2013 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2012 року, що міститься у матеріалах справи (а. с. 14).

Згідно з п. 5.1. договору розмір орендної плати у цілому складає 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

Орендна плата сплачується в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця за поточний місяць не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця (п. 5.2. договору).

Позивач зазначає, що з моменту укладання договору відповідачем не виконувались зобов'язання по сплаті орендної плати за договором, у зв'язку з чим у позивача виникла заборгованість по орендній платі перед позивачем за період лютий-вересень 2012 року у сумі 8 000,00 грн. (1 000,00 грн. х 8 міс.).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача був надісланий лист від 12.07.2012 року з вимогою виконати зобов'язання по сплаті орендної плати.

Однак, відповідач відмовився вносити орендну плату за договором оренди, повідомивши про це позивача листом вих. № 25-07 від 25.07.2012 року, пояснюючи свою відмову тим, що на його думку, позивач не є власником будівлі у зв'яжу з відсутністю у нього документів, що підтверджують реєстрацію об'єкта нерухомості у бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 1.2. договору об'єкт, що орендується, належить орендодавцеві на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованому на правобережній товарній біржі м. Дніпродзержинська № 2110/11/1 від 27.10.2011 року.

Доказів оплати заборгованості з орендної плати відповідачем не подано, сума заборгованості становить 8 000,00 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальна сума заборгованості становить 8 000, 00 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 2710/11/1 від 27.10.2011 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 27.10.2011 року на Правобережній товарній біржі.

Визнати право власності на об'єкту нерухомого майна, а саме будівлю заводоуправління, загальною площею 723,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТ»(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93, офіс 430, код ЄДРПОУ 25529523) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) та 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50коп.) -судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Мартинюк

Повне рішення складено 14.11.12р.