Рішення

від 15.11.2012 по справі 17/5005/8403/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.12р. Справа № 17/5005/8403/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне об'єднання „Дніпро", м. Глобине Полтавської області

до Приватного підприємства „Компанія „Рос-Арт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 56 826,23 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Альошин О.В., дов. від 15.10.2012р. б/н

від відповідача: не з'явився

Суть спору :

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 56 000 грн. 00 коп. в порядку ст. 1212 ЦК України та відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 826 грн. 23 коп.

Представник позивача наполягав на задоволені позову.

Відповідач відзив на позов не надав. Явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду спору на адресу господарського суду не надходило.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12-13).

При цьому, наведені положення в Роз'ясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

03.07.2012 року, платіжним дорученням № 994 позивач здійснив на користь відповідача оплату в розмірі 256 036 грн. 32 коп., з призначенням платежу „ згідно договору № 2706 від 27.06.2012 р. та рахунку № 2706 від 02.07.2012 р." (а.с.14).

Як стверджує позивач в своєму позові, зазначена сума грошових коштів в розмірі 256 036 грн. 32 коп. була перерахована відповідачеві без достатньої правової підстави, тобто без укладення сторонами договору № 2706 від 27.06.2012 р. у формі передбаченої ст. 181 ГК України, а отже, у відповідача виникло зобов'язання з повернення зазначеної суми, яка зберігається ним без достатньої правової підстави.

04.07.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1676 про повернення коштів в розмірі 256 036 грн. 32 коп. (а.с.8), після чого відповідач повернув частину грошових коштів в розмірі 200 036 грн. 32 коп., з призначенням платежу „возврат ошибочно перечисленных средств" (а.с.9), внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 56 000 грн. 00 коп.

06.08.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 56 000 грн. 00 коп. (а.с 30-31), на яку останній відповіді не надав.

Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 56 000, 00 грн.

На час розгляду справи доказів повернення грошових коштів в розмірі 56 000 грн. 00 коп. суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач, просить стягнути з відповідача 826 грн. 23 коп. відсотків за користування грошовими коштами за період з 10.07.2012р. по 20.09.2012р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогу позивача про повернення грошових коштів відповідач отримав 16.08.2012 року (а.с.30), а отже з урахуванням семиденного строку встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати поставленого товару настав 23.08.2012р., а право вимоги у позивача -24.08.2012 р.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру процентів за користування чужими грошовими коштами за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи „Законодавство" господарський суд частково задовольняє їх за період з 24.08.2012р. по 20.09.2012 р. у сумі 128 грн. 53 коп., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 56 128 грн. 53 коп., з яких: 56 000 грн. 00 коп. -сума безпідставно отриманих коштів, 128 грн. 53 коп. -відсотки за користування грошовими коштами.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Компанія „Рос-Арт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, 257; ЄДРПОУ 36962052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне об'єднання „Дніпро" (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 202 -А; ЄДРПОУ 21066291) 56 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.) безпідставно отриманих коштів, 128 грн. 53 коп. (сто двадцять вісім грн. 53 коп.) відсотків за користування грошовими коштами, 1 589 грн. 73 коп. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 73 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров