Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-58/9954-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/9954-2012 05.11.12

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія АС" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Будуніверсал" Пропро стягнення 8 031,95 грн

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Чигринова Н.С., пред. за дов. № 307 від 05.1.2012р. до 31.12.2012р.

Від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія АС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Будуніверсал" про стягнення 6422, 45 грн. та судовий збір 1609, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 року порушено провадження у справі 5011-58/9954-2012, розгляд справи призначено на 29.08.2012 року.

29.08.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з неявкою позивача та відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року розгляд справи відкладено на 12.09.2012 року.

12.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.09.2012 року представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

12.09.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В зв'язку з неявкою позивача та відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року розгляд справи відкладено на 26.09.2012 року.

26.09.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п.2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол № 1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5011-58/9954-2012 передано для розгляду судді Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2012 року.

01.10.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу № 5011-58/9954-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2012 року.

15.10.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

15.10.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

15.10.2012 року представник позивача у судовому засіданні надав суду документи по справі.

15.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року суд ухвалив продовжити строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року суд ухвалив відкласти розгляд справи на 15.11.2012 року.

05.11.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

05.11.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі. В усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.11.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «АС»(надалі - позивач) здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Буд Універсал»(надалі -відповідач) поставку товару за видатковими накладними № РН-0000104 від 21.12.2011 р., № РН-0000107 від 23.12.2011 р., № РН-0000109 від 26.12.2011 р., (належним чином засвідчені копії яких, наявні в матеріалах справи) на загальну суму 47 484,16 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частини другої статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, що підтверджують отримання товарів зазначених у накладних.

В матеріалах справи наявна копія довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, яка підтверджує отримання товару відповідем.

Відповідач отриманий від позивача товар оплатив частково на суму 41 588,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи складає 5 896,16 грн., доказів повної оплати, отриманого відповідачем товару, суду не надано.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу та прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі -продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки, позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача зобов'язання оплатити отриманий ним товар на суму 5 896,16 грн., позивач звернувся до відповідача з вимогами оплатити отриманий товар (вимогу від 17.02.2012 р. та від 12.03.2012 р., які отримані відповідачем 28.02.2012 р. та 14.03.2012 р. відповідно -докази чого наявні в матеріалах справи), в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач відповіді на зазначену вимогу про сплату заборгованості не надав, наявну заборгованість не погасив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, копії вимоги про сплату заборгованості, копія довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 5 896,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 5 896,16 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на суму заборгованості позивач нараховує пеню у розмірі 508,69 грн. та збитки від інфляції у розмірі 17,60 грн., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга: ЗАКОН", встановив: - що розмір інфляційних нарахувань за період вказаний позивачем не перевищує розмір який може бути нарахований за вказаний позивачем період, а отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 17,60 грн. підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені, варто зазначити наступне:

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином в силу наведених положень законодавства, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 508, 69 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Буд Універсал" (02160, м. Київ, Дніпровський район, вул. Каунаська, буд. 3, ідентифікаційний номер 34292428) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АС" (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Магнітогорська, буд. 5, ідентифікаційний номер 33595554) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму боргу 5896, 16 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. 16 коп.), пені в розмірі 508, 69 грн. (п'ятсот вісім грн. 69 коп.), інфляційних втрат 17, 60 грн. (сімнадцять грн. 60 коп.), судовий збір у розмірі 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 12.11.12 року.

Суддя О.Є. Блажівська