Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-47/13356-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13356-2012 13.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КримРосСервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-Сервіс"

про стягнення 36 600,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Пулінець Ю.Д. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 36 600,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/13356-2012, розгляд справи було призначено на 18.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 розгляд справи було відкладено до 13.11.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 13.11.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно видаткової накладної № РН-00015112 від 01.11.2010 передав відповідачу товар на загальну суму 43 700,00 грн. Проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36 600,00 грн.

Відповідач в судові засідання 18.10.2012 та 13.11.2012 своїх представників -не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткової накладної № РН-00015112 від 01.11.2010 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками позивача та відповідача без будь-яких претензій чи зауважень, та скріплені печатками юридичних осіб, позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 43 700,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із наведеним позивач разом із видатковою накладною № РН-00015112 від 01.11.2010 передав відповідачу рахунок-фактури № СФ-0002282 від 13.10.2010 на оплату товару.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач здійснив лише часткові розрахунки за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "КримРосСервіс" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-Сервіс" в розмірі 36 600,00 грн., у зв'язку з чим 14.06.2011 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 000029, в якій просив останнього сплатити існуючу заборгованості за поставлений товар. Надсилання вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.06.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як зазначає позивач у позові, претензія № 000029 від 14.06.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач у позові стверджує, що, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 36 600,00 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 36 600,00 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як постачальник, поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-00015112 від 01.11.2010 на суму 43 700,00 грн., яка підписана представниками сторін без будь-яких претензій чи зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб. Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 36 600,00 грн.

Також суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно вищенаведених видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 36 600,00 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається претензія № 000029 від 14.06.2011, яка 29.06.2011 була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.06.2011.

Як встановлено судом, відповідач заборгованість в сумі 36 600,00 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України -не погасив.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару згідно видаткової накладної № РН-00015112 від 01.11.2010 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений, товар згідно видаткової накладної № РН-00015112 від 01.11.2010 існує непогашена заборгованість на суму 36 600,00 грн., а тому суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар - законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 36 600,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про відшкодування йому за рахунок відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 8 000,00 грн., понесення яких, на думку позивача, підтверджується договором від 23.07.2012, додатком № 01 до договору від 23.07.2012, а також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2180/10.

Суд відзначає, що на питання «У яких випадках підлягають сплаті витрати сторони за участь адвоката у розгляді справи?»в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.07.2004 р. N 01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», надана відповідь, що містить вищенаведену позицію Вищого господарського суду України.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Суд відзначає, що у додаток № 01 до договору від 23.07.2012, в якому прописана сума в розмірі 8 000,00 грн., є лише документом, що підтверджує погодження між сторонами ціну договору в розумінні ст. 632 Цивільного кодексу України. Вказаний додаток не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 32-34 ГПК України , що підтверджує оплату позивачем, наданих адвокатом послуг, наведений документ лише вказує на існування наміру про надання послуг - з боку адвоката, прийняття та оплату таких -з боку позивача.

Отже, оскільки позивачем станом на день розгляду справи не подано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 ГПК України, зокрема фінансових документів, що підтверджують здійснення оплати ТОВ "КримРосСервіс" послуг, наданих адвокатом Пулінець Ю.Д., суд дійшов висновку, що позивачем не були понесені витрати на оплату послуг адвоката за договором від 23.07.2012, а тому і підстави для відшкодування таких -відсутні.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурнітура-Сервіс" (код ЄДРПОУ - 30401503, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Червоноградська, буд. 5, кв. 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КримРосСервіс" (код ЄДРПОУ -20735040, місцезнаходження: 95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, буд. 16-А, кв. 24) 36 600 (тридцять шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. - заборгованості та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп . - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -14.11.2012