Рішення

від 02.11.2012 по справі 5011-41/12125-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/12125-2012 02.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арланда» ДоКомунального підприємства «Київпастранс» Простягнення 89 943,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сікан О.С. -дов. № б/н від 20.08.12р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арланда»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення 50 852,07 грн. -основного боргу, 8 559,52 грн. -інфляційних втрат та 30 532,22 грн. -пені.

Ухвалою від 06.09.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.10.2012 року.

В судовому засіданні 15.10.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Крім того представник позивача надав суду для огляду оригінали всіх документів, копії яких долучені до позовної заяви.

15.10.2012 року представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що між ним та позивачем дійсно підписаний договір № 3 від 04.01.2012 року, проте в іншій редакції, на доказ чого надав судді свій екземпляр для огляду в судовому засіданні.

Дослідивши два оригінали договорів № 3 від 04.01.2006 року, надані сторонами, суд дійшов висновку про те, що це не один договір в різних редакціях, а два різні договори купівлі -продажу товарів, у зв'язку із нижченаведеним.

Предметом договору, наданого позивачем, є поставка ПММ (паливно-мастильних матеріалів) та інших товарів, а предметом договору, наданого відповідачем - поставка запчастин для автомобіля. Беручи до уваги той факт, що у всіх накладних зазначені в переліку паливно-мастильні матеріали, а не автомобільні запчастини, договір, наданий відповідачем, судом не приймається до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 15.10.2012 року судом оголошено перерву до 29.10.2012 року.

29.10.2012 року представник позивача надає усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 29.10.2012 року в судовому засіданні надав доповнення до відзиву на позовну заяву та усні пояснення по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 29.10.2012 року судом оголошено перерву до 02.11.2012 року.

02.11.2012 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 02.11.2012 року в судове засідання не з'явився, проте 01.11.2012 року подав до канцелярії суду заяву про застосування строку позовної давності по пені та основному боргу, у зв'язку із чим просив суд відмовити в частині стягнення пені та відмовити в частині стягнення основного боргу в розмірі 18 608,64 грн.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арланда» (далі -продавець, позивач) та Комунальним підприємством «Київпастранс»(далі -замовник, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу товарів № 3(далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець зобов'язується протягом дії цього договору передати покупцеві ПММ та інші товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору (надалі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. Загальний обсяг товару, що продається за цим договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару.

Відповідно до пункту 1.2 договору, ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару.

Згідно з пунктом 1.3 договору, загальна сума договору визначається, виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, проданого відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриманою за накладною партією товару після приймання зазначеної партії товару на складі продавця протягом строку розрахунків, установленого сторонами у накладній. Якщо товар відпущено з відстроченням платежу, а строк розрахунків у накладній не зазначено, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок протягом п'яти банківських днів з моменту приймання зазначеної партії на складі продавця. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на поточний рахунок продавця. За погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою через каси продавця в установленому чинним законодавством порядку або проводити розрахунок у порядку повної або часткової попередньої оплати вартості товару. Погашення заборгованості також може бути здійснене покупцем (тільки за попереднім письмовим погодженням із продавцем) шляхом зустрічної передачі товару, взаємозаліку однорідних боргових зобов'язань або у інший спосіб, не заборонений чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 2.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін.

Згідно до пункту 2.2 договору, договір діє до 31 грудня 2006 року. Строк дії договору щорічно продовжується відповідно до вимог п. 2.3.

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення, надісланого рекомендованим листом від будь-якої із сторін іншій стороні, про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожного разу продовженим до 31 грудня наступного року включно, але не довше ніж до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 50 723,54 грн., що засвідчується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 50 723,54 грн., проте позивач помилково зазначає заборгованість в сумі 50 852,07 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму заборгованості відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 723,54 грн.

Згідно п. 2 ст. 693 Цивільного Кодексу України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач у своєму відзиві заявив про застосування строків позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем позов подано 03.09.2012 року, тобто трьохрічний строк позовної давності в межах якого може бути стягнуто заборгованість розпочинається з 03.09.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, трирічний строк позовної давності за накладними на суму 18 608,64 грн. закінчився 22.08.2012 року.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи пропуск строку позовної давності по частині накладних, про застосування якого заявив відповідач, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 32 114,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.2 договору, у разі затримки оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує йому суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла на період.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 30 532,22 грн.

Оскільки остання поставка за договором № 3 від 04.01.2006 року була здійснена 01.03.2010 року, то, відповідно, крайній строк нарахування пені розпочинається з 09.03.2010 року та закінчується 09.09.2010 року.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем позов подано 03.09.2012 року, тобто річний строк позовної давності в межах якого може бути стягнуто пеню розпочинається з 03.09.2011 року.

Разом з тим, нарахування пені за даним договором не може виходити за межі 6 місяців, і здійснюється до 09.09.2010 року.

Враховуючи тривалість часу, протягом якого позивачу було відомо про порушення відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки купівлі-продажу товару №3 від 04.01.2006 року, приймаючи до уваги заяву відповідача, Господарським судом м. Києва застосовується спеціальна позовна давність при вирішенні спору про стягнення пені, у зв'язку з чим суд відмовляє в даній частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, в сумі 8 559,52 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення по поставці товару, а також, зважаючи на пропуск строку позовної давності частини боргу в сумі 18 608,64 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 5 047,34 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (місцезнаходження : 04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арланда»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Святошинська, буд. 20, код ЄДРПОУ 30082590) 32 114 (тридцять дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 90 коп. -основного боргу, 5 047 (п'ять тисяч сорок сім) грн. 34 коп. -інфляційних втрат та 743 (сімсот сорок три) грн. 25 коп. -судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.11.2012 року

Суддя Спичак О.М.