Постанова

від 13.01.2009 по справі па-6/330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПА-6/330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 р.   Справа № ПА-6/330   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі :       розглянувши у відкритому  судовому засіданні матеріали справи

за позовом  Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі ДПІ в м.Івано-Франківську  вул.Незалежності, 20,м.Івано-Франківськ,76000

до відповідачів  1)ПП "Атол"  вул.Мирного,8,м.Івано-Франківськ,76000

                            2)  ФГ "Мрія" вул. Колгоспна,12,Сторожинець,Чернівецька область,59000   

про визнання недійсним договору купівлі-подажу та майново-господарських зобов"язань, що виникли на його підставі.

Представники:

Від позивача: Гусак М.М., представник ДПІ в м.Івано-Франківську ( довіреність № 24035/10-039 від 13.06.06)

Від відповідача 1 : Гарасимів І.З., (довіреність № б/н від 01.02.08 представник )

Від відповідача 1 :  Кісель В.В.  ліквідаторПП " Атол",

Від відповідача 2:представник не з"явився

за участю представника прокуратури:  Федунишин Х.М., (посвідчення № 98 від 17.05.07 помічник прокурора м.Івано-Франківська )  

  СУТЬ СПРАВИ: визнання  договору №18/09 від 22.09.03 між ПП "Атол" та ФГ "Мрія" недійсним із застосуванням наслідків  передбачених п.1 ст.208 ГК України.

         Ухвалою суду від  17.05.07    заборонено Державному реєстратору виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вчиняти будь які дії щодо припинення ПП "Атол" код ЄДРПОУ 20533336 до вирішення справи по суті.

         В судовому засіданні 29.12.08.  оголошувалася перерва до 09.01.09, 09.01.09 оголошувалася перерва до 13.01.09

   Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. В обгрунтування  позовних вимог посилається на те, що   договір № 18/09 від 22.09.03 укладений між  відповідачами  укладений  з метою, яка завідомо  суперечить інтересам держави та суспільства. Зауважує, що  відповідач 1) - ПП "Атол" порушило економічні інтереси держави шляхом  внесення до  податкової декларації в складі податкового кредиту суми ПДВ за вищевказаною господарською операцією, яка  нібито мала місце, в той час, як відповідач 2)-ФГ "Мрія" за вищевказаною господарською операцією  в декларації з ПДВ не відображав і подав  останню з прочерками. Також, посилається на  пояснення  директора ПП "Тано" Федчука П.М., який  стверджує, що  укладаючи спірний договір ПП "Атол" не мало на меті реального придбання   товару (сої).

      Представник відповідача 1) - ПП "Атол"  з  вимогами позивача не погоджується  з підстав викладених у запереченні на позовну заяву. Зокрема, посилається на те, що підприємство правомірно скористалося своїм правом на включення до податкового кредиту ПДВ за вересень 2003р., оскільки    податкова накладна  відповідає встановленим вимогам законодавства за формою  та змістом, підписана  представником ПП "Атол" Федчуком П.М., який  зумисно  дав неправдиві покази щодо   фіктивності проведення господарських  операцій між ПП "Атол" та ФГ "Мрія". Зауважує, що  заявлена до відшкодування сума ПДВ з бюджету  на рахунки ПП "Атол" не поверталася.

        Представник  відповідача  2) -   ФГ "Мрія"  позов  визнає ( заява від 12.03.07 вх.№ 1881).

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представників сторін, суд встановив, що  ДПІ в м.Івано-Франківську проводилась позапланова документальна перевірка ПП «Атол»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ФГ «Мрія»за період з 01.04.2002р. по 01.04.2004р. Результати перевірки  задокументовано в довідці № 434/23-0/22198149 від 24.07.2006р., яку подано в матеріали справи. ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області було проведено невиїзну документальну перевірку ФГ «Мрія»з питань правових відносин з ПП «Атол», яку задокументовано в довідці № 321/23-14267296 від 04.07.2006р.

    За результатами проведених   перевірок податковими органами  встановлено, що між ПП «Атол»та ФГ «Мрія»були укладені договори від 22.09.2003р. за № 18/09 про купівлю-продаж сої, врожаю 2003р. та від 26.09.2003р. за № 89 про передачу придбаного товару  на зберігання на складі в продавця. Згідно умов договору №18/09 від 22.09.2003р. ПП «Атол»- як покупець в особі директора Гарасимів Тамари Григорівни,  а ФГ «Мрія»- як продавець в особі голови Мікіцела Дмитра Тодоровича домовилися про купівлю-продаж сої на суму - 230 000,0грн. в кількості 200 т (+/- 5%), а згідно договору № 89 від 26.09.2003р. сою на суму 204 000,0грн. в кількості 177,392 т. Згодом  ПП «Атол», як замовник, цей товар передало на зберігання в ФГ «Мрія».

    Згідно податкової накладної  №18 від 26.09.03 виписаної ФГ "Мрія"  за договором  від 22.09.03   передано  товару  на загальну суму  204 000,0грн., в т.ч. ПДВ -34000,0грн. Згідно  з видатковою накладною №38 від 26.09.03 - на суму 204000,0грн,  в т.ч. ПДВ - 34000,0грн.

    ПП "Атол"  відобразило суму ПДВ за вищевказаною господарською операцією в складі податкового кредиту за відповідний період - (вересень 2003р.) Однак, як було встановлено зустрічною перевіркою ФГ «Мрія»згідно довідки № 321/23-14267296 від 04.07.2006р. по питаннях взаєморозрахунків з ПП «Атол»,  відповідач-2 за вищевказаною господарською операцією в декларації з ПДВ не відображав і подав останню з прочерками, що на думку  позивача  свідчить про відсутність оподатковуваних операцій у вересні 2003р. з ПП «Атол»чи з будь-яким іншим суб'єктом господарювання.

    Вважаючи такі дії відповідачів  неправомірними та такими, що спрямовані на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства , прокурор  в інтересах держави в особі ДПІ в м.Івано-Франківську звернувся до суду з позовом про визнання   договору № 18/09 від 22.09.03, укладеного між ПП "Атол" та ФГ "Мрія" недійсним із застосуванням наслідків передбачених п.1 ст.208 ГК України.

      Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що оспорюваний  договір був укладений між сторонами для купівлі- продажу товару ( сої) врожаю 2003року на суму - 230 000,0грн. в кількості 200 т (+/- 5%)в т.ч. ПДВ -38333,33грн. Однак,  як вбачається із зібраних у справі доказів, зокрема  письмових пояснень  голови ФГ «Мрія»Мікіцела Д.Т. на час укладення договору обумовленого в ньому обсягу  товару у ФГ  не було в наявності з огляду на неврожайний рік і він погодився на підписання спірного договору та супровідних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку лише з огляду на запевнення директора ПП «Атол»Гарасимів Т.Г. про те, що ці документи не будуть використані останньою в податковому обліку ПП «Атол».

Факт  відсутності   обсягу обумовленої в договорі продукції - сої врожаю  2003року

підтверджується також  висновком  торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, від 07.07.03 № 7594/08.2-8, який міститься в  матеріалах справи.

    Крім того, як випливає з   пояснень, що містяться в матеріалах справи та свідчень  наданих в судовому засіданні   директора ПП "Тано" Федчука П.М. , який  за договором №18 від 07.11.2003р. надавав ПП «Атол»комплекс представницьких та організаційних послуг з ціллю забезпечення придбання останнім сої,  укладаючи договір № 18/09 від 22.09.2003р. ПП «Атол»не мало на меті реального придбання товару (сої).

     Щодо  твердження  відповідача1) -ПП "Атол" про придбання товару за договором в обумовленому  обсязі  та, відповідно, правомірне включення  суми  ПДВ в податковий кредит за  вересень 2003року , згідно податкових накладних  підписаних сторонами, а зокрема  Федчуком П.М., слід зазначити, що  висновком   №1305/1335  судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи друкарських форм за матеріалами справи №ПА-6/330 підтверджується  підписання  цих накладних саме Федчуком П.М, однак  як  пояснив  Федчук П.М., він не заперечує свого підпису на   цих бухгалтерських документах, проте   стверджує, що  накладні були складені заздалегідь  і факт купівлі-продажу товару обумовленого договором немав місця.

    Не може бути належним доказом у справі  посилання відповідача 1)-ПП "Атол" на рішення  господарського суду Чернівецької області від  07.06.07, яким  з  ФГ "Мрія"  стягнено на користь ПП "Атол"  вартість неповерненого майна  за договором,  оскільки як видно з  вищевказаного рішення  договір №10/05/04 від 04.05.04 укладений між сторонами про зберігання насіння ріпаку, що  не пов"язано з предметом спору у даній справі. З поданого в матеріали справи  представником відповідача -ПП "Атол" наказу №7/14 від 17.11.07 про примусове виконання рішення  господарського суду Чернівецької області про стягнення з ФГ "Мрія" на користь ПП "Атол"  штрафних санкцій, не вбачається   за які саме порушення і з яких підстав застосовано стягнення.

       Щодо  посилання відповідача 1) -  ПП "Атол" на  виписку  з бухгалтерського обліку про обсяг реалізації сої за 2003рік та контракт №10/32/13/07/162 між  ТзОВ "Дабл ю Джей- Агро" та ПП "Атол"  про  продаж сої врожаю 2003року, з вищевказаних  документів не вбачається    з яких джерел   ПП "Атол" отримувало  чи повинно було отримувати сою для подальшої реалізації.    

      Статтею 49  ЦК УРСР передбачено конфіскаційні санкції за укладення угод з метою завідомо  суперечною інтересам держави та суспільства. Однак, даний кодекс  втратив чинність із 1 січня 2004 року, а  чинний  ЦК України таких санкцій не передбачає.

        В силу дії  частини 2 статті 5 ЦК України  акт  цивільного законодавства не має  зворотної дії у часі, крім  випадків,  коли  він   пом'якшує   або   скасовує  відповідальність особи.                          Господарський кодекс України ,  що набрав чинності з 1 січня 2004 року, містить норми, які за предметом регулювання та встановленими санкціями відповідають положенням статті 49 ЦК УРСР.

Так, згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Частиною 2 статті 215 цього Кодексу передбачено, що визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Стаття 49 ЦК УРСР, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, також містила положення  про недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, тобто ця угода визнавалась недійсною на підставі закону. Тому позови  про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

     У відповідності до  п.1 ч.1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

     Таким чином, провадження в  частині позовних вимог  про визнання   договору №18/09 від 22.09.03 між ПП "Атол" та ФГ "Мрія" недійсним, слід закрити.

      Щодо  позовних вимог  в частині  застосування  до   відповідачів  наслідків  передбачених п.1 ст.208 ГК України, то відповідно до пункту 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України положення останнього щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються в разі, якщо такі порушення були вчинені після набрання чинності цими положеннями. Положення ГК України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці 1 того ж пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями названого Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються в разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

     Крім того,  як вбачається з вищенаведеного, жодних зобов"язань (ні  грошових, ні товаро-матеріальних) сторонами по спірному договору не виконано,  а відтак, є  неможливим   застосування  вищевказаної норми до спірних правовідносин.  

       За таких обставин, в цій частині позовних вимог, слід відмовити.

  Керуючись ст.124 Конституції України, ст.175, п.1ст.207, п.1 ст.208, п. 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, ст. 49 ЦК УРСР,  ч.2 ст.5, ст.228 Цивільного кодексу України, ст.ст.  71,94, 157, 160, 163, 167 , 254, 255    Кодексу адміністративного судочинства України  , суд

ПОСТАНОВИВ:

        провадження у справі  в  частині вимоги  про  визнання   договору №18/09 від 22.09.03 між ПП "Атол" та ФГ "Мрія" недійсним   -   закрити.

В  решті позову  відмовити.

Скасувати   накладену  ухвалою   суду від  17.05.07 заборону Державному реєстратору виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вчиняти будь які дії щодо припинення ПП "Атол" код ЄДРПОУ 20533336 .

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                            постанова підписана 13.01.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"